Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №917/2375/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/2375/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.,

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" про ухвалення додаткового рішення у справі №917/2375/25 (вх. №7468),

у межах розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх.№1218 П/2)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 (повне рішення складено 11.05.2026, суддя Мацко О.С.) та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 (повне рішення складено 18.05.2026, суддя Мацко О.С.) у справі №917/2375/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром", с. Піщане, Кременчуцький район , Полтавська обл.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Кременчук , Полтавська обл.,

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ "Геліопром" до АТ "Полтаваобленерго" та Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" про визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вул. Лісова 22-А, та зобов`язання Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" та АТ "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Лісова будинок 22-А.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі №917/2375/25 позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вул. Лісова 22-А. Зобов`язано Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Лісова будинок 22-А. Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" суму сплаченого судового збору в розмірі 4844,80грн.

05.05.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" не погодилося з рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026, звернулося 01.06.2026 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило:

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі № 917/2375/25 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі № 917/2375/25 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 залишено без змін.

07.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву (вх. №7468 від 07.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить стягнути з АТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ "Геліопром" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що позивачем зроблено відповідну заяву, що докази витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" (вх.№1218 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 додано копію додаткової угоди № 4 до договору про надання правової допомоги від 25.12.2025.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2026 для розгляду заяви визначено колегію судді у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" про ухвалення додаткового рішення у справі №917/2375/25 до розгляду у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для надання письмових пояснень або заперечень з приводу заяви з доказами надсилання їх копії заявнику до 15.07.2026 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду з урахуванням поштового перебігу).

10.07.2026 через підсистему "Електронний суд" Акціонерним товариством "Полтаваобленерго" подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційній інстанції до 1 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви вказує, зокрема про таке:

- такий вид послуг/робіт, як "усна юридична консультація з вивченням документів з приводу відкриття апеляційного провадження в справі" (дата – 10.06.2026) /за порядковим номером 1 в акті виконаних робіт/ полягає у інформуванні позивача його представником про можливість подання відзиву на апеляційну скаргу. Крім цього, даний "вид послуг/робіт", на думку відповідача, фактично є складовою однієї дії (виду робіт) представника позивача, а саме "складення та направлення до Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу" /за порядковим номером 2 в акті виконаних робіт/;

- відзив на апеляційну скаргу /за порядковим номером 2 в акті виконаних робіт/, як процесуальний документ фактично не містить в собі нових (не врахованих судом першої інстанції) аргументів позивача у порівнянні із заявами по суті, клопотаннями та заявами, наданими позивачем під час розгляду справи у першій інстанції;

- такі види послуг/робіт, як "усна юридична консультація по результатам судового засідання 02.07.2026 року в приміщенні Східного апеляційного господарського суду" (дата – 03.07.2026) /за порядковим номером 4 в акті виконаних робіт/ та "складення та направлення до Східного апеляційного господарського суду заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками" (дата – 07.07.2026) /за порядковим номером 22 (по факту 5)/ з урахуванням дати судового засідання у Східному апеляційному господарському суді (02.07.2026) та відповідно остаточного вирішення справи в апеляційній інстанції, вочевидь надані після завершення апеляційної процедури. З огляду на це, дані види послуг/робіт відшкодуванню не підлягають;

- Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 дійшов висновку про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню;

- додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 /арк. справи 141-148, том ІІ/ стягнуто з відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката;

- позов по даній справі є немайновим. Спір у справі № 917/2375/25 з юридичної точки зору та не вимагає від представника позивача вивчення значного обсягу джерел права. Більш того, з урахуванням зазначеного у відзиві на апеляційну скаргу, вбачається, що підготування правової позиції також не передбачало вивчення та аналіз представником позивача великого обсягу нормативних-правових актів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів зазначає про таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Слід також враховувати, що відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначав, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений договором від 25.12.2025, становить 40000,00 грн, який, згідно з прохальною частини відзиву, просив стягнути з АТ "Полтаваобленерго". Під час судових дебатів в господарському суді апеляційної інстанції представник позивача повідомив про намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подати відповідні докази протягом 5 ти днів від дня прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку заявником разом з заявою про ухвалення додаткового рішення подано відповідні докази понесення витрат заявника на професійну правову допомогу.

На підтвердження понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи містяться такі докази: ордер серії ВІ №1403389 від 09.06.2026 на надання адвокатом Ляховою Тетяною Вячеславівною правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Геліопром", договір про надання правової допомоги від 25.12.2025.

Також до заяви (вх. №7468 від 07.07.2026) про ухвалення додаткового рішення було надано додаток № 4 від 07.07.2026 до договору про надання правової допомоги від 25.12.2025 (Акт виконаних робіт).

Із наданих доказів судом встановлено, що між ТОВ "Геліопром" (клієнт) та адвокатом Медведєвою Тетяною Вячеславівною (на даний час на підставі Свідоцтва серії НОМЕР_1 від 30.12.2025 р., виданого Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – Ляхова Тетяна Вячеславівна) було укладено договір про надання правової допомоги від 25.12.2025.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 25.12.2025 клієнт (ТОВ "Геліопром") доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- представляє інтереси клієнта в Господарському суді Полтавської області, а за необхідності – у судах апеляційної та касаційної інстанції, справі за позовом ТОВ "Геліопром" до АТ "Полтаваобленерго", Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго", третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;

- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги, щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє інтереси клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвал суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відзиви, відповіді на відзив, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом трьох років, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 4.1 договору гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4.2 договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар).

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги на умовах, визначених даним договором, становить фіксовану суму, зокрема, за надання правової допомоги клієнту на умовах цього договору в суді апеляційної інстанції 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 6.3 договору зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Усі додатки та доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною (п. 6.4 договору).

Отже сторони у договорі про надання правничої допомоги визначили фіксований гонорар - у розмірі 40 000,00 грн.

07.07.2026 сторонами підписано додаток № 4 до договору від 25.12.2025 "Акт виконаних робіт", відповідно до п. 1 якого адвокат надав клієнту правову допомогу (послуги) за договором про надання правової допомоги від 25.12.2025 в господарській справі №917/2375/25 за позовом ТОВ "Геліопром" до АТ "Полтаваобленерго", третя особа ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) ОСОБА_2 на виконання умов договору про надання правової допомоги від 25.12.2025 із метою надання правничої допомоги ТОВ "Геліопром" (клієнт) надана наступна правнича допомога:

- 10.06.2026 - усна юридична консультація з вивчення документів з приводу відкриття апеляційного провадження в справі;

- 22.06.2026 - складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу;

- 02.07.2026 - представництво інтересів клієнта в судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду;

- 03.07.2026 - усна юридична консультація по результатам судового засідання 02.07.2026 в приміщенні Східного апеляційного господарського суду;

- 07.07.2026 - складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками.

Загальна вартість робіт склала 40 000,00 грн. Сторонами визначено, що претензій одна до одної не мають.

З приводу визначеного позивачем переліку робіт/послуг, який був виконаний адвокатом в межах укладеного між ними договору, слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Як вбачається із наданих позивачем документів, за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції згідно з договором та актом виконаних робіт, який було підписано у формі додатку № 4 до договору, підтверджується, що позивачу були надані послуги з правничої (правової) допомоги на загальну суму 40 000,00 грн (за фіксованою ціною).

Водночас суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як уже наголошувалось, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

(Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц).

Отже, подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такі докази відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані позивачем до матеріалів справи докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та висловлені відповідачем заперечення, колегія суддів, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до предмета позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, вважає заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн під час апеляційного перегляду справи завищеною.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що такий вид робіт, як «вивчення документів з приводу відкриття апеляційного провадження», що фактично означає вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги, формування правової позиції, є складовою роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу (схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №824/152/21).

Разом із тим, згідно з роз`ясненням, викладеним в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Отже, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, що не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Крім того, зі змісту ст. 270 ГПК України вбачається, що розгляд справи по суті судом апеляційної інстанції закінчується ухваленням судового рішення (постанови), під час проголошення якого суд роз`яснює учасникам справи строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження. Звідси судова колегія апеляційної інстанції не вбачає обґрунтованості у включенні позивачем до переліку наданої правничої допомоги за результатами розгляду справи №917/2375/25 в господарському суді апеляційної інстанції такої послуги як "усної юридичної консультації за результатами судового засідання 02.07.2026 в приміщенні Східного апеляційного господарського суду", як підстави для покладення таких витрат на відповідача у справі.

Суд також враховує, що зі змісту відзиву на апеляційну скаргу не вбачається додаткового комплексного вивчення адвокатом позивача юридичної природи спірних правовідносин. Правова позиція сторін та, зокрема, позивача, в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокатом позивача (який також представляв інтереси позивача в суді першої інстанції) не потрібно було вивчати додаткові джерела права та законодавство, що регулює спір у справі, відзив на апеляційну скаргу фактично містить узагальнену позицію позивача у справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20 та від 16 березня 2023 року по справі №927/153/22.

Враховуючи викладене та з урахуванням матеріалів справи, а також наведених вище норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів зазначає, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 слід задовольнити частково, стягнувши на користь позивача 15 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, а в решті заяви - відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись статтями 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" (вх. №7468) про ухвалення додаткового рішення у справі №917/2375/25 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" (39701, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Лісова, 22-А, код ЄДРПОУ 44932970) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена 17.07.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова