Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №906/84/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Справа № 906/84/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Романюк Ю.Г. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир

до 1. Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник",

2. Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1

про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконання договору будівельного підряду на суму 1451155,62 грн

за участю представників:

позивача – Кур`янова Н.М. (в залі суду);

відповідача-1 (скаржника) – Гарбузюк О.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача-2 – не з`явився;

третьої особи - Іванчук Ю.А. (в залі суду);

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 задоволено частково позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" та Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1 , про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконання договору будівельного підряду на суму 1451155,62 грн.

Стягнуто з Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на користь Квартирно- експлуатаційного відділу м. Житомир 507688,57 грн збитків, 533151,25 грн пені, 101537,71 грн штрафу, 23263,36 грн витрати за проведення будівельно-технічної експертизи, 13987,69 грн судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 224304,74 грн інфляційних та 44110,99 грн 3% річних. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир 17099,00 грн збитків, 205,19 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.04.2026 у справі №906/84/25 стягнуто з Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир 19118,40 грн витрат за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватна ремонтно-будівельна фірма "Комунальник" звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення розділу 9 договору підряду, статей 853, 858, 859, 884 Цивільного кодексу України та безпідставно стягнув вартість нібито неякісно виконаних робіт. На думку апелянта, під час дії гарантійного строку замовник мав насамперед вимагати усунення недоліків, а не звертатися з позовом про стягнення їх вартості. Пунктом 9.4 договору передбачено, що лише у разі невиконання підрядником гарантійних зобов`язань замовник вправі усунути недоліки із залученням третіх осіб та стягнути понесені витрати. Водночас у справі відсутні докази відмови ПРБФ «Комунальник» від усунення недоліків або докази виконання таких робіт іншими організаціями за рахунок позивача. Отже, позов є передчасним і заявлений неналежним способом захисту.

Скаржник наголошує, що всі роботи були прийняті замовником без будь-яких зауважень за актами форми КБ-2в та КБ-3, підписаними сторонами і скріпленими печатками. Наявність договору на здійснення технічного нагляду не звільняла КЕВ м.Житомир від обов`язку перевірити обсяг та якість робіт. Крім того, КЕВ м.Житомир є спеціалізованою державною установою, яка має кваліфікований інженерно-технічний персонал, постійно здійснює технічну експлуатацію та приймає в експлуатацію відремонтовані об`єкти, тому не міг не виявити явні недоліки під час виконання або прийняття робіт. Відтак, відповідно до статті 853 ЦК України, прийнявши роботи без зауважень, замовник втратив право посилатися на недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття.

Апелянт заперечує правильність висновку експерта №568/04-2023 від 13.04.2023 та додаткового висновку №С2122/02-2026 від 16.02.2026. Зазначає, що відповідач неодноразово просив призначити експертизу в іншій експертній установі, однак суд доручив проведення додаткової експертизи тому самому експерту Свістунову І.С., який виконував первинне дослідження, що ставить під сумнів його об`єктивність. При цьому на вирішення експерта було поставлено лише питання про вплив додаткових документів на вже зроблений висновок, унаслідок чого обидва висновки фактично є тотожними.

На думку апелянта, експертні висновки виконані без повного дослідження об`єкта, ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені лабораторними чи іншими належними дослідженнями, суперечать фактичним обставинам та не можуть визнаватися належними доказами. Експерт дійшов висновку про неякісне виконання пароізоляції, теплоізоляції та гідроізоляції на суму 507688,57 грн, посилаючись на наявність конденсату на горищі, однак у самому висновку використовуються формулювання «ймовірно», «може бути причиною», «може свідчити», які не є категоричними технічними висновками. Сам експерт допускає, що причиною конденсату могла бути неправильна робота вентиляції, зміна температурно-вологісного режиму, неналежна експлуатація будівлі або інші конструктивні особливості, однак жоден із цих факторів не досліджувався. При цьому проектно-кошторисною документацією передбачався лише ремонт покрівлі та утеплення горища, а не реконструкція системи вентиляції.

Апелянт також зазначає, що роботи виконувалися у 2021 році, експертне дослідження проведено лише у березні 2023 року, а позов подано у 2025 році, тому невідомо, як експлуатувався об`єкт у цей період та який вплив мали сторонні фактори.

Окремо скаржник оспорює висновок про невідповідність утеплювача проекту. Він зазначає, що експерт не проводив лабораторних випробувань, не відбирав зразків матеріалу та не досліджував його фізико-технічні характеристики. Висновок про щільність утеплювача зроблено виключно за пакувальним матеріалом, знайденим на горищі, та інформацією із загальнодоступних джерел, хоча чинні ДБН і ДСТУ передбачають визначення таких характеристик лише лабораторними методами. Крім того, головний архітектор проєкту погодив використання аналога утеплювача за умови дотримання необхідних технічних характеристик і товщини 200 мм, однак експерт цю обставину не врахував.

Апелянт звертає увагу, що під час судового засідання експерт підтвердив, що не досліджував усю площу горища (787,006 мІ), не обстежував повністю пароізоляцію, гідроізоляцію та систему вентиляції, а щільність утеплювача відповідно до нормативних вимог визначається лише лабораторними методами. Незважаючи на це, він зробив висновок про наявність збитків у сумі 507688,57 грн. Крім того, експерту не було надано повний комплект проектно-кошторисної та виконавчої документації, зокрема журнал виконання робіт, акти прихованих робіт, акти випробувань тощо, що суперечить Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і не дозволяло провести повне дослідження.

Також апелянт вважає, що позивач порушив встановлений договором порядок реалізації гарантійних зобов`язань. Відповідно до пункту 9.3 договору замовник мав протягом п`яти днів після виявлення недоліків повідомити підрядника та запросити його для складання акта із визначенням порядку і строків їх усунення. Проте такого порядку позивач не дотримався.

Крім цього, апелянт заперечує законність стягнення пені в сумі 533151,25 грн та штрафу 101537,71 грн. На його думку, відсутні підстави вважати, що підрядник порушив обов`язок усунути недоліки, оскільки передбачений договором порядок їх виявлення та пред`явлення вимог не був дотриманий, а сам відповідач не відмовлявся від виконання гарантійних зобов`язань. У зв`язку з цим підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Приватної ремонтно-будівельної фірми «Комунальник», Фізичної особи - підприємця Сардаківського Максима Броніславовича про відшкодування збитків - відмовити в повному обсязі; стягнути судові витрати з позивача.

Листом від 11.05.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

18.05.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 13.07.2026 об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 12.06.2026 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

12.06.2026 через систему «Електронний суд» Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир подав відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зазначає, що 15.06.2021 між сторонами укладено договір №365 на капітальний ремонт покрівлі будівлі №193/11 (їдальня) військової частини НОМЕР_1 вартістю 1409631,20 грн. Проєктом передбачалося, зокрема, утеплення горища мінераловатними плитами товщиною 200 мм, улаштування паро- та гідроізоляції, ремонт вентиляційних шахт, покрівлі та водостічної системи. Після завершення робіт і проведення розрахунків були виявлені численні недоліки, про які підрядник неодноразово повідомлявся, однак їх не усунув.

Позивач наголошує, що ще під час виконання робіт листами від 21.09.2021 №3958, 22.10.2021 №4551 та 23.11.2021 №5076 повідомляв підрядника про виконання робіт не за проєктом, використання матеріалів неналежної якості, зупинення робіт та необхідність їх виконання відповідно до проєктної документації. Відповідач ці звернення проігнорував. Після технічного огляду, проведеного на підставі наказу №268 від 08.12.2021, позивач був змушений замовити судову будівельно-технічну експертизу.

Зазначає, що висновком експерта №568/04-2023 від 13.04.2023 встановлено неналежне виконання робіт з пароізоляції, теплоізоляції та гідроізоляції, а вартість неякісно виконаних робіт визначено у сумі 507688,57 грн. Додатковою експертизою №С2122/02-2026 підтверджено, що надані відповідачем документи не впливають на первинні висновки, які ґрунтуються на фактичному огляді конструкцій. Позивач зазначає, що відповідач не надав жодного належного доказу на спростування цих висновків, а його твердження про недоліки експертизи є маніпулятивними. Крім того, саме позивач оплатив додаткову експертизу після того, як відповідач не виконав покладений на нього судом обов`язок.

Позивач також вказує, що підрядник не надав виконавчу документацію під час претензійної роботи, а журнали прихованих робіт подав лише у суді, причому, за висновком експерта, вони не стосуються спірного об`єкта. Заперечує й довід апелянта щодо погодження іншої марки утеплювача, оскільки жодних змін до проєкту замовник не погоджував, а експертизою встановлено використання матеріалу, який не відповідає проєкту, а також порушення технології влаштування паро- та гідроізоляції, що спричинило намокання утеплювача та утворення конденсату. Лабораторні дослідження не були необхідними, оскільки ці порушення встановлювалися візуально-інструментальним способом.

Щодо штрафних санкцій позивач зазначає, що вони нараховані відповідно до пунктів 7.2, 7.7 і 7.9 договору після того, як підрядник, будучи належним чином повідомленим про недоліки, не усунув їх у 30-денний строк. З огляду на стратегічне значення військового об`єкта, повне стягнення пені та штрафу відповідає умовам договору, вимогам законодавства і спрямоване на захист державних інтересів. На думку позивача, апеляційна скарга не містить доказів, які б спростовували встановлені судом обставини, а тому підстав для скасування рішення немає.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

12.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення третьої сторони щодо позову.

Представник військової частини зазначає, що є безпосереднім користувачем будівлі №193/11 (їдальні), яка перебуває у державній власності та використовується для забезпечення харчування особового складу. Цей об`єкт має стратегічне значення для військової частини, а його непридатний стан негативно впливає на функціонування підрозділу, бойову готовність військовослужбовців та виконання ними службових завдань, особливо в умовах воєнного стану.

На підтримку позову представник вказує, що підрядником не виконано частину передбачених договором робіт, а виконані роботи містять суттєві дефекти, які унеможливлюють експлуатацію будівлі за її цільовим призначенням. Відповідачі не усунули виявлених недоліків, незважаючи на офіційні звернення, що підтверджується матеріалами справи, експертними висновками та листуванням сторін. За висновком експертизи вартість невиконаних або неякісно виконаних робіт становить 507688,57 грн. Експертизою також встановлено використання неякісних матеріалів, відсутність належної гідроізоляції та порушення технології виконання робіт.

Заявник наголошує, що підрядник не надав належним чином оформленої виконавчої документації, що ставить під сумнів якість та фактичний обсяг виконаних робіт. Незважаючи на неодноразові вимоги усунути недоліки, відповідачі не вжили ефективних заходів для виконання своїх договірних обов`язків, чим спричинили державі збитки.

Військова частина зазначає, що через неналежне виконання договору їдальня залишається непридатною до використання, що створює ризики для забезпечення харчування військовослужбовців, може спричинити санітарно-епідеміологічні проблеми, додаткові бюджетні витрати та негативно впливає на обороноздатність підрозділу. З огляду на це, заявник вважає, що відповідачі повинні відшкодувати завдані збитки.

29.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника апелянта надійшли додаткові пояснення по справі.

Апелянт звертає увагу, що будівля їдальні є військовим об`єктом, призначеним для організації харчування особового складу, однак ця обставина сама по собі не свідчить про неналежне виконання підрядником договірних зобов`язань. ПРБФ «Комунальник» стверджує, що роботи з улаштування паро- та гідроізоляції виконані у повному обсязі відповідно до договору, договірної ціни та затвердженої проєктно-кошторисної документації. Проєкт не передбачав використання додаткових склеювальних чи герметизуючих матеріалів, на відсутність яких послався експерт, тому підрядник не був зобов`язаний застосовувати матеріали або виконувати роботи, не передбачені проєктом.

Крім того, заявник зазначає, що сам експерт підтвердив відповідність фактично виконаних робіт затвердженим проєктним рішенням, однак фактично оцінив достатність самих проєктних рішень, а не якість їх виконання. На думку ПРБФ «Комунальник», якщо роботи виконані відповідно до затвердженого проєкту, відповідальність за можливі недоліки проєктної документації не може бути покладена на підрядника. Також заявник наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент прийняття робіт з утеплення, паро- чи гідроізоляція не виконували свого функціонального призначення. Роботи були прийняті замовником без зауважень, а жодних дефектів під час їх прийняття встановлено не було.

ПРБФ «Комунальник» просить долучити до матеріалів справи додаткові письмові пояснення та нові докази, посилаючись на те, що вони стали доступними лише після ухвалення рішення судом першої інстанції. Заявник зазначає, що 04.05.2026 було оголошено відкриті торги за процедурою UA-2026-05-04-006720-a, після чого на вебпорталі Prozorro стали доступними Додаток №2 «Технічна специфікація» та експертний звіт. До цього часу апелянт об`єктивно не мав можливості отримати зазначені документи, оскільки вони не перебували у його володінні та не були загальнодоступними. На думку заявника, ці докази мають істотне значення для правильного вирішення спору, спростовують висновки суду першої інстанції та відповідають вимогам частини третьої статті 269 ГПК України щодо прийняття нових доказів в апеляційній інстанції.

12.07.2026 через систему «Електронний суд» Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир подав відповідь на зазначені в поясненнях твердження.

Позивач зазначає, що подані апелянтом тендерна документація та експертний звіт не стосуються предмета цього спору, не спростовують встановлених судом обставин і не доводять належного виконання відповідачами договірних зобов`язань. На думку позивача, доводи апеляційної скарги та додаткових письмових пояснень є безпідставними, перекрученими та спрямованими на введення суду в оману. При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі не подали жодного належного й допустимого доказу, який би спростовував їхню вину та відповідальність.

Позивач пояснює, що тендерна документація, на яку посилається апелянт, розроблена на замовлення іншої юридичної особи в межах реалізації рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо приведення умов харчування військовослужбовців до стандартів НАТО та оновлення зон харчування і приготування їжі. Вона не має жодного відношення до спірного договору чи сторін цієї справи, а тому не може бути належним доказом.

З огляду на викладене КЕВ м.Житомир просить суд відмовити у долученні до матеріалів справи тендерної документації та копії експертного звіту, а апеляційну скаргу ПРБФ «Комунальник» залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

Колегія суддів відхиляє клопотання ПРБФ «Комунальник» про долучення до матеріалів справи копії експертного звіту та Додатка №2 «Технічна специфікація» до тендерної документації за процедурою закупівлі UA-2026-05-04-006720-a.

Згідно з ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність підстав для долучення вказаних вище документів на стадії апеляційного перегляду рішення колегія суддів перевіряє через призму двох умов: існування об`єктивних причин неподання доказів до суду першої інстанції та належність таких доказів до предмета доказування у конкретній справі.

Тому, посилання апелянта на те, що спірні документи стали доступними лише після оприлюднення 04.05.2026 процедури закупівлі UA-2026-05-04-006720-a, саме по собі не є достатньою підставою для їх прийняття судом апеляційної інстанції.

Зі змісту поданих документів вбачається, що вони стосуються іншої процедури публічної закупівлі, оголошеної після ухвалення рішення у цій справі, та розроблені в межах виконання іншого проєкту. Такі документи не є складовою спірних договірних відносин сторін, не існували на момент виконання договору підряду, не були підставою для виконання відповідачем спірних робіт та не можуть підтверджувати або спростовувати фактичні обставини, які підлягають встановленню у цій справі.

Предметом доказування у даному спорі є, зокрема, відповідність виконаних відповідачем у 2021 році робіт умовам договору підряду, проєктно-кошторисній документації, будівельним нормам, а також наявність чи відсутність підстав для застосування гарантійної відповідальності.

Натомість подані апелянтом документи відображають технічні рішення, сформовані під час проведення іншої закупівлі у 2026 році, тобто після виникнення спірних правовідносин, і не характеризують ані зміст договірних зобов`язань сторін, ані якість виконання спірних робіт.

Фактично апелянт намагається обґрунтувати свою правову позицію документами, які отримані після ухвалення оскаржуваного рішення та стосуються інших правовідносин, тоді як апеляційний перегляд здійснюється виходячи з обставин, що існували на момент розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин подані апелянтом документи не відповідають критеріям належності та допустимості доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для їх прийняття судом апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України відсутні.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 13.07.2026 з`явилися представники Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник", Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир та Військової частини НОМЕР_1 .

Фізична особа-підприємець Сардаківський Максим Броніславович не забезпечив явку свого представника у судове засідання, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.06.2026 представниця апелянта підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; стягнути судові витрати з позивача.

Представники Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир та Військової частини НОМЕР_1 заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надали пояснення по справі; просили залишити апеляційну скаргу Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Для проведення ремонтно-будівельних робіт по об`єктах оборони по робочому проєкту: "Капітальний ремонт будівлі №193/11 (їдальня), село Івниця, військова частина НОМЕР_1 " в 2021 році було оголошено тендер на закупівлю. За звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-06-01- 009532-b від 15.06.2021, переможцем стала ПРБФ "Комунальник", у зв`язку з визначенням поданої тендерної пропозиції як найбільш економічно вигідної.

15.06.2021 між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир (Замовник) та Приватною ремонтно-будівельною фірмою "Комунальник" (Підрядник) укладено Договір №365 про закупівлю робіт предметом якого є капітальний ремонт та реставрація код ДК 021:2015 код 45453000-7 "Капітальний ремонт будівлі №193/11 (їдальня), село Івниця, військова частина НОМЕР_1 " (т.1, а.с.16).

Перелік робіт за додатком №2 до договору №365 від 15.06.2021 (т.1, а.с.23):

1. Демонтажні роботи 966,9м2 - 95,83712 грн.

2. Влаштування покриття 966м2, 25м2 - 576,61526 грн.

3. Влаштування водостоку 145,18 м. - 41,9789 грн.

4. Підшивання карнизів і вентшахт 120,93м2- 57,4359 грн.

5. Вогнезахист дерев`яних конструкцій 966,9 м2- 121,40377 грн.

6. Утеплення горища 715,46 м2- 508,55784 грн.

7. Прибирання сміття 24.412т.- 7,80241 грн.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору, підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик упродовж 2021 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт будівництва “код ДК 021:2015 код 45453000-7 “Капітальний ремонт і реставрація ” (Капітальний ремонт покрівлі будівлі №193/11 (їдальня), с.Івниця, військова частина НОМЕР_1 (шифр 2021-23))”, передати дозвільну документацію, а замовник - прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Кількість (обсяг) робіт: відповідно до проектно-кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї) - 1 робота.

Відповідно до п.3.1 договору, договірна ціна (ціна договору) є твердою та визначається на підставі додатку №1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі та становить 1409631,20 грн, в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) (т.1, а.с.21). Фінансування робіт проводиться за планом, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №3) (т.1, а.с.23).

За умовами п.4.1 договору, замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витраті ПФ №КБ-З) протягом 120 робочих днів. У разі затримки фінансування протягом п`яти робочих днів після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок замовника.

Відповідно до п.п.4.2, 4.3, 4.4 договору, акт приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в), інші акти і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ №КБ-3) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника на паперових носіях поетапно по мірі виконання робіт. Замовник зобов`язаний розглянути і підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5-ти робочих днів з дня одержання. Якщо від замовника не надійшло жодних письмових зауважень щодо виконаних робіт та він з будь-яких причин не підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в), інші акти у вказаний у п.4.5 цього договору термін - роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті у порядку, передбаченому даним договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 договору передбачено строк виконання робіт - до 01.09.2021. Виконання робіт здійснюється на підставі календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об`єкту будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику під час підписання договору. Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 днів з дня виконання замовником наступних зобов`язань: надання будівельного майданчика (фронту робіт); передачі проектно-кошторисної документації; передачі дозволу на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок будівельних робіт).

Згідно з пп.6.1.2 договору, замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт. Здавання - приймання робіт після закінчення будівництва об`єкту здійснюється у відповідності до чинного порядку і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. При виявленні в процесі здавання-приймання робіт недоробок, що не заважають експлуатації об`єкту, акт виконаних робіт не підписується, а на недоробки складається дефектний акт з визначенням строків їх усунення за рахунок підрядника. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт здачі-приймання виконаних робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.

Замовник має право контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором (пп.6.2.2 п.6.2 договору); відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкту відповідно до мети, зазначеної у технічній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором (пп.6.2.5 п.6.2 договору).

У свою чергу підрядник зобов`язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором та календарним графіком виконання робіт. та забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього договору (пп.6.3.1, 6.3.2 п.6.3 договору); виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї); передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором, закінчені роботи (об`єкт будівництва) (пп.6.3.6 п.6.3 договору).

Гарантійні строки якості виконаних робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів) погоджено сторонами у розділі 9 договору.

Пунктом 9.1 договору погоджено, що гарантійний строк на виконані роботи становить 10 років згідно ч.1 ст.884 ЦК України, за умови дотримання правил експлуатації об`єкта, з моменту підписання Сторонами останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в).

Згідно з п.9.2. договору, перебіг гарантійного терміну експлуатації об`єкта розпочинається з дати прийняття всього обсягу виконаних робіт і продовжується на строк ліквідації дефектів, що виникли в період гарантійної експлуатації, відповідальність за які несе Підрядник. В окремих випадках (при відсутності фінансування тощо) - з дати приймання виконаних робіт (об`єкту), при умові затвердження вимог якості робіт.

Як погоджено сторонами у пункті 9.3. договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків у виконаних роботах недоліків (дефектів), Замовник протягом 5 (п`яти) днів після їх виявлення повідомляє про це Підрядника і запрошує його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, Замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника.

Акт, складений без участі Підрядника, надсилається йому для виконання протягом 3 (трьох) днів після отримання.

Пунктом 9.4. договору встановлено, що підрядник зобов`язується за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо Підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків (дефектів) із залученням, третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Підрядника.

Як встановлено у п.12.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 25.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім цього, між КЕВ м.Житомир (Замовник) та ФОП Сардаківський М.Б. (Виконавець) було укладено Договір про технічний нагляд №367 від 15.06.2021, об`єкт 193/11 (їдальня), сума договору становить 17099,00 грн (т.1, а.с.32), відповідності до приписів норм чинного законодавства, а саме ЗУ "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури", на період виконання вищезазначених робіт по об`єкту та для здійснення авторського та технічного нагляду.

З метою здійснення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням робіт Підрядник зобов`язаний на вимогу Замовника чи осіб, які відповідно до договору здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи. У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.

Вищезазначеним договором про технічний нагляд, а саме підпунктом 6 пункту 2.1. передбачено, що обов`язком виконавця ФОП Сардаківським М.Б. є, в тому числі, проведення перевірки відповідності обсягів та якості виконаних будівельних робіт.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, Приватна ремонтно-будівельна фірма "Комунальник" виконала будівельні роботи на суму 1409631,20 грн, а відповідач прийняв їх без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 від 24.06.2021, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками їх юридичних осіб (т.1, а.с.25,29).

Обсяги виконаних підрядником робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року погоджено ФОП Сардаківським М.Б., який здійснював технічний нагляд за виконанням робіт по об`єкту відповідно до договору №367 від 15.06.2021.

Позивач оплатив виконані Приватною ремонтно-будівельною фірмою "Комунальник" роботи у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №1040 від 25.06.2021 (т.1, а.с.31).

Послуги ФОП Сардаківського М.Б. також були оплачені згідно платіжного доручення №1039 від 25.06.2021 на суму 17099,00грн (т.1 а.с.30).

23.01.2023 між КЕВ м. Житомир та ТОВ "Центр будівельних та земельних експертиз" укладено Договір на надання послуг з проведення будівельно-технічної експертизи №30 (т.1, а.с.71).

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем надано Висновок експерта №568/04-2023 від 13.04.2023 по об`єкту "Капітальний ремонт покрівлі будівлі №193/11 (їдальня), с.Івниця, військова частина НОМЕР_1 (шифр 2021-23)" (т.1, а.с.78), яким визначено наступні недоліки:

Неякісно виконані наступні роботи:

- улаштування прокладної пароізоляції в один шар - 715,46 м2 (в т.ч. плівка пароізоляційна - 787,006 м2);

- улаштування суцільної теплоізоляції та звукоізоляції з плит або матів мінераловатних або скловолокнистих - 715,46 м2 (в т.ч. утеплювач товщ. 200мм Y=40 кг/м3 - 787,006 м2);

- улаштування прокладної гідроізоляції в один шар 715,46 м2 (в т.ч. плівка гідроізоляційна - 787,006 м2).

- вартість робіт, які фактично виконані та внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт, але якість яких не відповідає вимогам державних будівельних норм, відповідно до проведених розрахунків становить 507688,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття виконаних робіт між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир та Приватною ремонтно-будівельною фірмою «Комунальник» відбувалося листування щодо заявлених позивачем недоліків виконаних робіт, причин їх виникнення та необхідності їх усунення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Варто зазначити, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз.2 ч.2 ст.651 ЦК України).

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Суди розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

Важливим елементом доказування наявності збитків є також встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Крім того, відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Згідно з ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 883 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність підрядника, а саме:

- частиною 1 вищезазначеною статті вказується, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

- частина 2 статті зазначає, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

У постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №918/241/23 зазначено, що за загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №911/1981/20, від 10.08.2023 у справі №914/11/22, від 16.08.2023 у справі №914/131/22, №906/161/23 від 13.11.2025.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки неповно встановив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють гарантійні зобов`язання за договором підряду.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимогу про стягнення збитків у розмірі вартості неякісно виконаних робіт, фактично не розмежував способи захисту, передбачені статтею 858 Цивільного кодексу України, та не встановив, чи дотримано сторонами погодженого договором порядку реалізації гарантійних вимог.

Разом з тим матеріалами справи встановлено, що роботи були прийняті замовником без зауважень за актами КБ-2в та КБ-3 і повністю оплачені, а спір виник під час дії гарантійного строку.

За таких обставин спірні правовідносини регулюються положеннями договору щодо гарантійних зобов`язань, які визначають послідовність дій сторін після виявлення недоліків.

Положеннями пунктів 9.3– 9.4 договору передбачено, що після виявлення недоліків замовник зобов`язаний повідомити підрядника, запросити його для складання відповідного акта, визначити перелік недоліків, спосіб і строк їх усунення, а у разі невиконання підрядником гарантійних зобов`язань — усунути недоліки власними силами або із залученням третіх осіб з подальшим відшкодуванням понесених витрат.

Проте такого порядку позивач не дотримався.

Як свідчать матеріали справи, перший акт недоліків був направлений листом від 29.12.2021, а у 2023 році відповідачу надсилалися акти для підписання вже в імперативному порядку.

Дефектний акт від 17.02.2023 не містив конкретизації місця розташування кожного недоліку, його обсягу, характеру, способу усунення та необхідних для цього матеріалів, що унеможливлювало належне виконання відповідачем гарантійних зобов`язань.

Листом №81 від 08.03.2023 відповідач запропонував внести до нього зміни, а листом №92 від 21.03.2023 повідомив про готовність усунути підтверджені гарантійні недоліки після погодження належного акта.

Натомість позивач не вжив заходів для погодження із підрядником змісту дефектного акта, не забезпечив його участі у повторному обстеженні об`єкта та не довів, що відповідач ухилився від участі у такому обстеженні.

Отже, між сторонами фактично тривало листування щодо реалізації гарантійних зобов`язань, однак з його змісту не вбачається відмови ПРБФ «Комунальник» від усунення належним чином підтверджених гарантійних недоліків.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що після спливу встановленого договором строку недоліки були усунуті іншими особами за рахунок позивача чи що ним понесено відповідні витрати.

Тобто, позивач фактично просить стягнути грошові кошти як вартість робіт, які ним уже прийняті та оплачені, без доведення понесення реальних витрат на усунення недоліків чи зменшення вартості робіт у передбачений договором спосіб, що не узгоджується з положеннями статей 22, 623, 858 ЦК України та умовами договору.

Також, позивач не довів, що після спливу встановленого договором строку підрядник відмовився від усунення недоліків або ухилився від виконання гарантійних зобов`язань, що є передумовою для застосування інших способів захисту, передбачених договором.

За таких обставин висновок суду про наявність збитків у розмірі вартості неякісно виконаних робіт є передчасним.

За відсутності встановленого порушення відповідачем гарантійних зобов`язань відсутні й підстави для застосування передбаченої пунктом 7.9 договору відповідальності у вигляді пені та штрафу, оскільки така відповідальність настає лише у разі прострочення виконання обов`язку щодо усунення належним чином заявлених недоліків.

Крім цього колегія суддів зазначає, що висновок експерта є одним із доказів у справі та не має наперед встановленої сили. Його оцінка повинна здійснюватися у сукупності з іншими доказами, зокрема умовами договору, листуванням сторін, порядком реалізації гарантійних зобов`язань та іншими матеріалами справи.

Відповідно до Висновку експерта №568/04-2023 від 13.04.2023 по об`єкту "Капітальний ремонт покрівлі будівлі №193/11 (їдальня), с.Івниця, військова частина НОМЕР_1 (шифр 2021-23)" (т.1, а.с.78), експертом встановлено неякісно виконані наступні роботи:

- улаштування прокладної пароізоляції в один шар - 715,46 м2 (в т.ч. плівка пароізоляційна - 787,006 м2);

- улаштування суцільної теплоізоляції та звукоізоляції з плит або матів мінераловатних або скловолокнистих - 715,46 м2 (в т.ч. утеплювач товщ. 200 мм Y=40 кг/м3 - 787,006 м2);

- улаштування прокладної гідроізоляції в один шар 715,46 м2 (в т.ч. плівка гідроізоляційна - 787,006 м2).

- вартість робіт, які фактично виконані та внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт, але якість яких не відповідає вимогам державних будівельних норм, відповідно до проведених розрахунків становить 507688,57 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.05.2025 у справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

У Висновку експерта №С2122/02-2026 від 16.02.26 (т.3, а.с.51), вказано, що надані до матеріалів справи документи не впливають на результати дослідження викладені у Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №568/04-2023 від 13.04.2023 по об`єкту "Капітальний ремонт покрівлі будівлі №193/11 (їдальня), с.Івниця, військова частина НОМЕР_1 (шифр 2021-23)" (т.1, а.с.78).

Колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про те, що наявні у справі висновки судових експертиз є достатніми та беззаперечно підтверджують факт неналежного виконання відповідачем робіт, їх обсяг, а також причинний зв`язок між діями підрядника та заявленими до стягнення збитками.

Так, висновок експерта №568/04-2023 від 13.04.2023, який покладено судом першої інстанції в основу рішення, був предметом мотивованих заперечень відповідача, який посилався на його неповноту, невідповідність фактичним обставинам та недотримання методики проведення дослідження.

З метою перевірки таких доводів суд призначив додаткову судову будівельно-технічну експертизу. Разом з тим проведення додаткової експертизи було доручено тому самому експерту, який складав первинний висновок. При цьому предметом дослідження було лише питання про те, чи впливають додатково надані документи на вже зроблені висновки.

Фактично повторного повного дослідження об`єкта будівництва, перевірки методики проведених розрахунків та повторної оцінки технічного стану конструкцій проведено не було, а тому додатковий висновок не усуває сумнівів, висловлених стороною відповідача щодо первинного експертного дослідження.

Крім того, зі змісту експертного висновку вбачається, що дослідження виконувалося вибірково. Експерт не здійснював суцільного обстеження всієї площі покрівлі та горищного перекриття площею 787,006 кв.м, не проводив повного дослідження улаштування пароізоляційного та гідроізоляційного шарів по всій площі об`єкта, а також не досліджував систему вентиляції будівлі, хоча саме порушення температурно-вологісного режиму та недостатня вентиляція визнавалися ним одними з можливих причин утворення конденсату.

Водночас висновок про невідповідність утеплювача вимогам проєктної документації зроблено без проведення лабораторних досліджень матеріалу та без визначення його фактичних фізико-механічних характеристик.

Як вбачається з матеріалів справи, експерт не здійснював відбір зразків утеплювача та не проводив їх випробування, а визначення марки та щільності матеріалу здійснював за пакувальними елементами, виявленими під час огляду, та інформацією із відкритих джерел. При цьому сам експерт підтвердив, що визначення щільності мінераловатних плит відповідно до вимог чинних нормативних документів здійснюється лабораторними методами.

Колегія суддів також бере до уваги, що у висновку експерта містяться припущення щодо можливих причин виявлених дефектів. Так, експерт зазначає, що наявність конденсату може бути наслідком відсутності або неналежного улаштування пароізоляції, може свідчити про використання утеплювача неналежної щільності, а також не виключає впливу інших чинників, зокрема особливостей експлуатації будівлі, температурно-вологісного режиму чи роботи вентиляції.

При цьому проектно-кошторисною документацією передбачався лише ремонт покрівлі та утеплення горища, а не реконструкція системи вентиляції.

Крім цього колегія суддів звертає увагу, що спірні роботи були завершені та прийняті замовником у червні 2021 року, тоді як натурне обстеження об`єкта, покладене в основу висновку експерта №568/04-2023, проведено лише у березні 2023 року, тобто майже через два роки після завершення виконання договору.

За цей період об`єкт перебував у володінні та користуванні замовника, експлуатувався за призначенням, зазнавав впливу атмосферних явищ, сезонних перепадів температури та інших зовнішніх факторів, які об`єктивно могли вплинути на технічний стан конструкцій покрівлі, утеплювача, пароізоляційного та гідроізоляційного шарів.

Разом із тим експертне дослідження не містить аналізу умов експлуатації будівлі протягом зазначеного періоду, не встановлює, чи здійснювалися будь-які ремонтні роботи або втручання у конструкцію покрівлі після її прийняття, а також не виключає можливість виникнення виявлених дефектів унаслідок подальшої експлуатації об`єкта.

Більше того, сам експерт допускає, що причиною утворення конденсату могли бути не лише недоліки виконання робіт, а й особливості температурно-вологісного режиму приміщень, робота системи вентиляції чи інші експлуатаційні фактори. Однак вплив кожного із зазначених чинників окремо не досліджувався та не оцінювався.

За таких обставин висновок про те, що всі встановлені під час обстеження у 2023 році недоліки існували саме на момент здачі-приймання робіт у червні 2021 року та є виключно наслідком неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, не ґрунтується на достатніх і беззаперечних доказах.

Суд першої інстанції зазначеним обставинам належної правової оцінки не надав, не перевірив можливість впливу тривалого часу експлуатації об`єкта на його технічний стан та фактично ототожнив технічний стан будівлі, встановлений майже через два роки після завершення робіт, із її станом на момент передачі замовнику, що є передчасним.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Як встановлено ч.1 ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що наведені експертні висновки не можуть розцінюватися як беззаперечний доказ неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, оскільки вони не усувають усіх обґрунтованих сумнівів щодо повноти проведеного дослідження, ґрунтуються на вибірковому обстеженні конструкцій та не виключають існування інших причин виникнення виявлених недоліків.

На переконання колегії суддів, характер недоліків та їх розмір, про які стверджує позивач та які зазначені у висновку експерта, свідчать про те, що вони не є прихованими, а могли бути виявлені замовником під час звичайного способу приймання результату робіт за умови належного виконання ним обов`язку щодо перевірки їх якості та відповідності умовам договору і проєктній документації.

Матеріалами справи підтверджується, що результат виконаних робіт був прийнятий позивачем без будь-яких зауважень, про що свідчать підписані сторонами акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3. Будь-яких застережень щодо якості, обсягу чи відповідності виконаних робіт під час їх прийняття позивачем не заявлено.

За змістом статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Враховуючи характер заявлених позивачем недоліків та їх розмір (всі роботи), які стосуються, зокрема, виду використаного утеплювача, улаштування пароізоляційного та гідроізоляційного шарів, обсягів виконаних робіт та їх відповідності проєктним рішенням, колегія суддів доходить висновку, що за належної організації процедури приймання робіт такі недоліки могли бути виявлені замовником під час їх прийняття.

Отже, підписавши акти приймання виконаних робіт без будь-яких зауважень та не заявивши негайно про виявлені явні недоліки, позивач прийняв результат робіт, а тому відповідно до статті 853 ЦК України втратив право посилатися на такі недоліки як на підставу заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив усіх юридично значимих обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо порядку реалізації гарантійних прав, способу захисту та належності експертних висновків, у зв`язку з чим його висновки не відповідають встановленим обставинам справи, а рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім цього, оскільки колегія суддів дійшла висновку про недоведеність факту неналежного виконання ПРБФ «Комунальник» робіт за договором підряду, відсутні й правові підстави для висновку про неналежне здійснення ФОП Сардаківським М.Б. технічного нагляду за такими роботами. Встановлення відповідальності особи, яка здійснювала технічний нагляд, є похідним від встановлення порушення підрядником умов договору щодо виконання будівельних робіт. За відсутності такого порушення відсутній і один із необхідних елементів відповідальності ФОП Сардаківського М.Б., а тому заявлені до нього позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №925/81/21, від 09.02.2022 у справі №910/17345/20, від 15.02.2023 у справі №911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 у справі №922/3289/21.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.04.2026 у справі №906/84/25 стягнуто з Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир 19118,40 грн витрат за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25, то додаткове рішення від 24.04.2026 у цій же справі також слід скасувати, оскільки у зв`язку із відмовою у позові витрати за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи слід лишити за позивачем.

Скасовуючи додаткове рішення колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/84/25 скасувати.

3. Прийняти нове рішення: "У позові відмовити".

4. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 24.04.2026 у справі №906/84/25.

5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир (10014, м.Житомир, вул.Дмитра Донцова, 20, код 08492505) на користь Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" (10014, м.Житомир, вул.Миколи Лисенка 3, Код ЄДРПОУ 20425612) 26120,80 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 17.07.2026.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Романюк Ю.Г.

Суддя Коломис В.В.