Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №925/1339/24(925/1175/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Справа№ 925/1339/24(925/1175/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника відповідача – адвоката Брановицького В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша”

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 10.04.2026 (суддя Боровик С.С.)

у справі №925/1339/24 (925/1175/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша”

про стягнення 125 686,80 грн,

в межах справи № 925/1339/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” (код 37400134),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кочин Наталії Василівни (далі – позивач) звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша” (далі – відповідач) про стягнення 125 686,80 грн заборгованості за договором поставки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, ліквідатор вказує на те, що боржник перерахував на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 125 686,80 грн, втім відповідні первинні документи в підтвердження виконання відповідачем поставки оплаченого товару ліквідатору не передавались. На вимогу ліквідатора відповідач також не надав первинну документацію. Відтак, ліквідатор вважає, що відповідач безпідставно утримує майно боржника (грошові кошти), яке підлягає поверненню в ліквідаційну масу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.04.2026 у справі № 925/1339/24 (925/1175/25) позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” 125 686,80 грн заборгованості та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, 21 травня 2026 року відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі заявлені наступні вимоги:

поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2026 у справі №925/1339/24(925/1175/25);

відкрити апеляційне провадження;

поновити та долучити до матеріалів справи нові докази (договори, додаткові угоди, видаткові накладні), не подані до суду першої інстанції з об`єктивних причин, зазначених у даній апеляційній скарзі;

скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2026 року у справі № 925/1339/24(925/1175/25) повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову;

судові витрати апелянта покласти на позивача.

Апелянт просить суд долучити до матеріалів справи: Договір купівлі-продажу № 009ДМ від 03.01.2013 із Додатковою угодою № 1 від 05.01.2015; Додаткова угода № 2 від 29.04.2015 про заміну покупця - ТОВ «Черкаська продовольча компанія» замінено на ТОВ «ТД «Черкаська продовольча компанія»» (Позивача); Договір купівлі-продажу від 02.11.2015 між тими самими сторонами з умовою автоматичного щорічного продовження; 17 видаткових накладних за травень–липень 2018 р. із підписами та печатками обох сторін.

В обґрунтування неможливості подання доказів в суд першої інстанції відповідач посилається на те, що не був обізнаний про розгляд справи судом.

Позивач у відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2026 залишити без змін.

Відповідач подав відповідь на відзив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, розгляд справи №910/14479/23 (910/5873/24) призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2026.

30.06.2026 в судовому засіданні судом проголошено скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході ліквідаційної процедури у справі №925/1339/24 про банкрутство ТОВ “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” ліквідатором отримано інформацію у вигляді банківських виписок від ПАТ “МІБ”. Згідно виписок в період з 03.05.2018 по 03.07.2018 ТОВ “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” було перераховано на користь ТОВ “Торговий дім “Наша” грошові кошти у розмірі 125 686,80 грн із призначенням платежу за харчові добавки.

Ліквідатор вважає, що жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало; будь-які правовідносини між позивачем та відповідачем, в тому числі на підставі укладених господарських договорів, актів, тощо відсутні, також відсутні будь-які розписки, листи, телеграми, інші письмові повідомлення, документи або докази вчинення конклюдентних дій, які б підтверджували укладення сторонами певного цивільно-правового договору як у письмовій формі, так і у спрощений спосіб; будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі “призначення платежу”, як і доказів того, що між позивачем та відповідачем був укладений цивільно-правовий договір, спрямований на настання реальних наслідків, за наслідками здійсненими заходами в межах ліквідаційної процедури, іншими добутими даними, даними фінансової звітності, тощо, немає; рахунки фактури не відповідають статусу та не є документом первинного бухгалтерського обліку, а відтак не може бути підставою в будь-якому трактуванні для виникнення грошових зобов`язань на підставі статті 11 ЦК України; відсутні докази узгодження сторонами істотних умов договірних відносин з поставки харчових добавок (як зазначено в призначені платежу), оскільки між сторонами не укладався договір поставки у письмовій формі, зокрема й у спрощений спосіб шляхом обміну документами, тощо; за таких умов виставлення на оплату рахунку не може ототожнюватися з укладанням договору, оскільки складання та надання рахунку має здійснюватися на виконання досягнутих сторонами домовленостей.

З метою повернення дебіторської заборгованості або отримання належних/допустимих доказів існування реальності та фактичного виконання відповідної господарської операції, яка передбачала необхідність сплати позивачем коштів на користь відповідача, ліквідатор на адресу відповідача направив досудову вимогу від 23.04.2025 за вих. №326/25, проте відповіді на своє звернення не отримав.

У зв`язку з відсутністю будь-яких договорів, які б вказували на факт виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, ліквідатор вважає, що грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення.

Суд першої інстанції, погодившись із доводами ліквідатора, врахувавши доведеним факт перерахування грошових коштів на користь відповідача в сумі 125686,80 грн, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При зверненні із апеляційною скаргою, відповідач подав належні докази в підтвердження існування між сторонами договірних відносин, що виникли на підставі договору № 09/11/06-ДМ-001/572 купівлі-продажу від 09.11.2016, за умовами якого відповідач як продавець продає, а позивач як покупець приймає і сплачує харчові добавки та спеції до м`яса (товар).

Поставка відповідачем товару на загальну суму підтверджується видатковими накладними за №№ТД-0000057 - ТД-0000081 за період з 03 травня по 2018 року по 22 червня 2018 року (всього 18 накладних), які підписані позивачем без зауважень та містять всі необхідні реквізити первинного документа в розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Також, поставка підтверджується податковим обліком відповідача – податковими накладними, які зареєстровані в органах податкової служби (всього 21 податкова накладна).

Відтак, відповідач спростував твердження ліквідатора позивача про безпідставність утримання грошових коштів, позаяк позивач оплатив поставлений йому товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що між сторонами укладений договір поставки, а також те, що відповідач як постачальник (продавець) виконав свої договірні зобов`язання у повному обсязі та здійснив поставку товару позивачеві, що підтверджується товарними накладними, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Позаяк суд першої інстанції помилково дійшов протилежного висновку, не з`ясував в повному обсязі обставини справи, належить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Одночасно, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів доходить висновку, апеляційну скаргу належить задовольнити, рішення суду першої інстанції – скасувати, а в позові відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, рішення суду не підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові, то судові витрати належить покласти на позивача у зв`язку з відмовою в позові та задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.04.2026 у справі № 925/1339/24 (925/1175/25) скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. В позові відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” (місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1; код ЄДРПОУ 37400134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наша” (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 1/2; код ЄДРПОУ 33997805) 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, встановлений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 16.07.2026.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко