Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №709/1081/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Суд: Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №709/1081/26

Суддя: Левченко В. В.

Справа №709/1081/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 червня 2026 року серії ЕПР1 № 689886, ОСОБА_1 , 23 травня 2026 року о 21:40 в с. Крутьки по

вул. Устименка, керував транспортним засобом Пульсар, д.н.з. НОМЕР_1 , після вчинення ДТП не залишився на місці події та зник з місця ДТП, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Захисник Савісько І. О. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання мотивує тим, що обов`язковими елементами складу адміністаривного правопорушення, передбаченого

ст. 122-4 КУпАП є: факт участі особи у ДТП; усвідомлення нею факту дорожньо-транспортної пригоди; реальна можливість виконати обов`язки, визначені п. 2.10 ПДР; умисне невиконання цих обов`язків. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає склад адміністративного правопорушення. У даній справі органом поліції не доведено жодного із зазначених елементів належними доказами. Госпіталізація

ОСОБА_1 виключає наявність умислу на залишення місця ДТП. Ця обставина є ключовою для правильного вирішення справи. Із матеріалів провадженні вбачається, що після ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, зокрема травму голови, у зв`язку з чим був доставлений до закладу охорони здоров`я для надання медичної допомоги. Таким чином його відсутність на місці пригоди була обумовлена не бажанням уникнути відповідальності, а необхідністю отримання невідкладної медичної допомоги. Сам факт відсутності особи на місці пригоди після її госпіталізації не свідчить автоматично про порушення вимог ст. 122-4 КУпАП. Поліцією не доведено, що ОСОБА_1 добровільно залишив місце пригоди, оскільки протокол містить лише загальне формулювання про те, що ОСОБА_1 "залишив місце ДТП". У зв`язку з чим просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КупАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності законного представника

ОСОБА_2 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомив, що після зіткнення він втратив свідомість. Зі слів його товаришів, після ДТП вони його відвезли додому, чому не відвезли до лікарні та не викликали швидку поянити не може.

В судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що на лінію 102 надійшов виклик про ДТП, вони прибули на виклик, але водія та транспортного засобу на місці події не було, був потерпілий, також очевидців події встановити не вдалось. Вказав, що схему ДТП було складено зі слів потерпілого, але напрямок руху мотоцикла вказано не вірно. Зазначив, що водія було встановлено за допомогою переглянутого відеозапису, коли працівники поліції звернулися до служби охорони СТОВ "Агроко". З приводу зазначеного в протоколі місця вчинення правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме с-ще Чорнобай, повідомив, що то технічна описка.

Захисник Савісько І. О. в судовому засіданні підтримав колотання та просив закрити провадження у справі з підстав, викладених у клопотанні.

Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , працівника поліції Лисенка Є. М. суд встановив наступне.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689886 від 11 червня 2026 року, рапорт працівника поліції, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення, що неповнолітній 16 років наїхав на корову, має травму голови, копія схеми ДТП, де зафіксовано положення транспортного засобу відносно проїзної частини, напрямок його руху, місце зіткнення та інші обставини ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , де викладено обставини ДТП, копії протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 122-4 КупАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Вимоги пункту 2.10 «а» ПДР України зобов`язують водія у разі причетності до ДТП негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України встановлена відповідальність за статтею 122-4 КУпАП, яка настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні.

Виходячи із системного аналізу статті 122-4 КУпАП, суд зазначає, що обов`язковими ознаками вказаного адміністративного правопорушення є: наявність факту ДТП або причетність до такої події; обізнаність водія про ДТП; дії водія спрямовані на залишення місця ДТП.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є умисні, усвідомлювані, протиправні дії водія причетного до ДТП або його легковажні дії, які спрямовані на покинення місця події.

Поняття адміністративного правопорушення визначено статтею 9 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 залишення ним місця ДТП сталося через різке погіршення стану його здоров`я після ДТП (так як він в момент зіткнення вдарився головою та втратив свідомість).

Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_1 вказано, що після падіння з транспортного засобу боліла голова, було запаморочення і його друзі відвезли додому. Залишати місце події він не хотів, але в нього було погане самопочуття після падіння.

З наданих суду медичних довідок вбачається, що хоча й через певний час після ДТП, але 24 травня 2026 року о 02:55 годині до КНП "Чорнобаївська БПЛ" звернувся ОСОБА_1 за медичною допомогою з приводу отриманої травми голови, після падіння з мотоцикла.

Відповідно до виписк із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , № 6660 від 24.05.2026 року у останнього встановлено діагноз: струс головного мозку.

Наведене свідчить, що залишення ОСОБА_1 місця ДТП було вимушеним та зумовлене погіршенням стану здоров`я, що потребувало звернення за медичною допомогою.

Отже, в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця ДТП з метою уникнення відповідальності за ст. 124 КУпАП, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Таким чином в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, що виключає наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява

№ 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, застосовуючи принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1

ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122-4, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua