Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №707/3076/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №707/3076/26

Суддя: Тептюк Є. П.

707/3076/26

2-о/707/91/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Тептюка Є.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Заруби Н.М.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 (проживає за адресою АДРЕСА_2 ).

Заява мотивована тим, що заявниця є колишньою дружиною ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Черкаського районного суду Черкаської області 03.11.2022 року. Після припинення сімейних відносин заявник та заінтересована особа проживають окремо, водночас заінтересована особа протягом тривалого часу продовжує приїжджати до місця проживання заявниці, вчиняти конфлікти, погрожувати та залякувати заявницю разом з дітьми.

Заявник неодноразово зверталася в телефонному режимі до правоохоронних органів та викликала їх за місцем свого проживання, оскільки ОСОБА_2 перебував в нетверезому стані, погрожував заявниці та лякав дітей.

Після поведінки ОСОБА_2 діти дуже налякані, відчувають страх перед повторною появою останнього, заявниця боїться посилення агресивної поведінки, оскільки це не звичайний побутовий конфлікт, а реальна загроза. З огляду на попередні звернення до поліції окреме проживання заявника та заінтересованої особи не припинило небезпечної поведінки, оскільки ОСОБА_2 продовжує приїжджати до місця перебування заявниці та дітей.

Просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 . Встановити захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього терміном на 6 місяців обов`язки.

16 липня 2026 року ухвалою суду заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.

Заявниця в судовому засіданнінадала додаткові пояснення, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши заявника, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 3 Конституції Українипроголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 27 Конституції Українивизначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Положеннямистатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно дост. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства. У разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Згідностатті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначенихЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Як визначено п. 3, 6, 7, 8 та 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частиною 2ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству»визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, зокрема подружжя, колишнє подружжя.

Положеннями частин 2, 3, 4ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству»визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Частиною 3ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є колишнім чоловіком заявниці, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 03.11.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На розгляді в Черкаському районному суді Черкаської області перебуває цивільна справа 707/3180/25 про поділ майна між заявницею та заінтересованою особою.

Відповідно до копії талона повідомлення єдиного обліку №21590 про прийняття і реєстрацію заяви(повідомлення)про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 повідомила про конфліктну ситуацію з чоловіком ОСОБА_2 , який без дозволу заявниці вивіз все нажите спільне майно. Подружжя перебуває на стадії розлучення.

Відповідно до копії талона повідомлення єдиного обліку №36158 про прийняття і реєстрацію заяви(повідомлення)про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 25.07.2022 року о 16 год 57 хв повідомила, що 24.07.2022 року заявницю з двома дітьми вигнав з помешкання чоловік, остання наразі просить присутності поліції, щоб забрати особисті речі, оскільки чоловік може завдати фізичної шкоди та в чоловіка може бути зброя «пугач».

Відповідно до копії талона повідомлення єдиного обліку №91190 про прийняття і реєстрацію заяви(повідомлення)про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 повідомила про погрози з боку колишнього чоловіка ОСОБА_2 , з яким не проживає на протязі останніх 3-ох років.

Відповідно до копії талона повідомлення єдиного обліку №53327 про прийняття і реєстрацію заяви(повідомлення)про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 звернулась на лінію 102 з повідомленням про те, що ОСОБА_2 , колишній її чоловік, в нетверезому стані погрожує, лякає дітей.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, про видачу обмежувального припису, заявниця, спрямовує виключно на захист життя, здоров`я та психологічної безпеки своєїта дітей, оскільки поведінка заінтересованої особи викликають у заявниці побоювання за свою безпеку, що у свою чергу спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе з дітьми та завдає шкоди психічному здоров`ю.

На думку суду, надані заявницею, в якості доказів копії талонів-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви(повідомлення)про кримінальне правопорушення та іншу подію, суд оцінює як допустимий доказ, та такими, що в сукупності з іншими доказами свідчить про психологічне насильство по відношенню до неї з боку ОСОБА_2 , та іншими матеріалами справи підтверджується тривалий конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з дітьми проживають за різними адресами, припинили спільне проживання як сім`я, ОСОБА_5 продовжує вчиняти певні дії, через які заявник викликає поліцію, не висловлює щирого каяття щодо своєї поведінки, про що свідчать дії останнього, суд приходить до висновку про високий рівень вірогідності повторних вчинків, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис на термін шість місяців.

Що стосується вимог заявниці про встановлення заборони заінтересованій особі контактувати із дітьми сторін, наближатися до них, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими.

Відповідно до ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Проте, по-перше, долучені до справи докази не вказують на те, що відповідне насильство відносно заявниці вчинялось заінтересованою особою у присутності одного чи усіх перелічених у заяві дітей сторін, що дало б підстави визнавати одну з дітей чи їх усіх такими, що постраждали від домашнього насильства. По-друге, відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Отже заборона спілкування з дітьми при вчиненні домашнього насильства лише щодо матері дітей без надання достатніх доказів того, що діти також є постраждалими від такого домашнього насильства, не ґрунтується на законі.

При цьому, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Відповідндо до ч.2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 294, 350-1-350-8 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати стосовно ОСОБА_2 , обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження його прав:

заборонити наближатися ближче ніж на 300 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;

заборонити вести листування, телефонні переговори, надсилати повідомлення через месенджери, соціальні мережі чи інші засоби зв`язку ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб.

В задоволенні заяви в іншій частин відмовити.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Копію рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Є. П. Тептюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua