Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №554/15431/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 17.07.2026Справа № 554/15431/25

Провадження № 1-кп/554/509/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025170420001101 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, раніше судимого:

- 14 серпня 2020 року Київським районним судом міста Полтави за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; 17 грудня 2024 року Подільським (Ленінським) районним судом міста Полтави звільнений умовно-достроково, невідбутий строк становить 6 місяців 10 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2025 року, приблизно о 13:47 год, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, шляхом відкриття металевих дверей, незаконно проник до огородженої приватної території вищевказаного будинку, який належить ОСОБА_5 . Після проникнення на вищевказану територію приватного домоволодіння, обвинувачений виявив біля гаражу велосипед марки “Skott YECORA” сірого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_6 , та в обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи такий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 цього ж дня, приблизно о 13:50 год, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, таємно, з проникненням в інше володіння особи, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переконавшись, що його дії не будуть помічені, намагався таємно викрасти велосипед “Scott YECORA” сірого кольору, вартістю 6383,33 грн, що належить ОСОБА_6 , з території огородженого подвір`я приватного будинку за вищевкзазаною адресою, поблизу гаража. Однак, обвинувачений ОСОБА_3 виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме викотивши велосипед з території домогосподарства на проїзну частину, цей злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки обвинуваченого зупинили потерпілий ОСОБА_6 та власник будинку ОСОБА_5 . Зазначеними протиправними умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 міг спричинити потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 6383,33 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше володіння особи, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, а також процесуальних витрат.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора.

Потерпілий надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі. Показав суду про те, що в день події він йшов вулицею, побачив, що в одному з домоволодінь була відчинена хвіртка (без замка), далі він відчинив її рукою та зайшов. Побачив, що там стояв спортивний велосипед чорного кольору. Він взяв цей велосипед і почав вивозити з двору. В цей час підбігли господарі будинку та велосипеда, повалили його на землю. Згодом прибули працівники поліції. У вчиненому щиро кається.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази, необхідні для вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України є щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь його вини та характер обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України, оскільки обвинувачений має судимість за вчинення тяжкого злочину, на шлях виправлення не став. Згідно з висновками досудової доповіді органу пробації, яку суд бере до відома, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе лише у винятковому випадку. На думку суду, за вищенаведених обставин такі виняткові випадки відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно довідок експертної установи в розмірі 1782,80 грн.

Запобіжний захід до обвинуваченого в цій справі не обирався. Оскільки обвинувачений вже перебуває під вартою на підставі ухвали іншого суду, то підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили в цій справі не вбачається.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 копійок).

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання вироком законної сили, але не раніше його затримання.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1