Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №529/739/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/739/26

Провадження № 1-кп/529/112/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря c/з - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026175440000145 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого на посаді тракториста-машиніста в TOB «Агрофірма «ім. Довженка», військовозобов`язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

встановив:

Згідно обвинувального акта ОСОБА_5 10.06.2026 близько о 21 год. 30 хв., перебуваючи в домогосподарстві за місцем cвoгo проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесної сварки з співмешканцем матері ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, поваливши потерпілого ОСОБА_7 на землю, правою ногою наніс ОСОБА_4 два удари в ліву ділянку спини. Коли потерпілий ОСОБА_4 піднявся на ноги, ОСОБА_5 , взявши до рук дерев`яну лопату, наніс нею один удар по правому передпліччю ОСОБА_4 . У результаті умисно нанесених ОСОБА_5 ударів, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців шкіри (підшкірних гематом) задньої поверхні грудної клітки ліворуч та садна шкіри середньої третини правого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме — умисне легке тілесне ушкодження.

В ході досудового розслідування 30 червня 2026 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, з потерпілим примирився, претензії з боку потерпілого відсутні.

У даній угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та обвинуваченим покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Просив суд затвердити угоду, укладену між ним і потерпілим, та призначити узгоджене покарання. Вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, вказав, що укладення угоди було добровільним, він примирився з обвинуваченим, претензій до ОСОБА_5 не має, наслідки укладення угоди, передбачені ст. 473 КПК України, йому зрозумілі.

Прокурор вважав за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену 30 червня 2026 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , як таку, що відповідає вимогам закону.

Розглянувши угоду про примирення, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.

ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника (ч. 1 ст. 469 КПК України).

З угоди про примирення вбачається, що вона укладена за ініціативи потерпілого ОСОБА_4 . В судовому засідання потерпілий підвердив, що угода укладена за його ініціативою.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , за ч. 1 ст. 125 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 468, 471, 473-475 КПК України, суд –

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 30 червня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026175440000145 від 11.06.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно ч. 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_5 , інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Диканський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1