Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №372/1323/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1323/26

3-в-7/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 липня 2026 року м. Обухів

Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Обухівського районного суду Київської області від 07.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 року ОСОБА_1 в особі захисника адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича, звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Обухівського районного суду Київської області від 07.04.2026 року у справі № 372/1323/26 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погодившись із постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. 12.05.2026 року Київським апеляційним судом прийнято рішення апеляційну скаргу залишено без задоволення та постанову першої інстанції залишено без змін.

Заява про розстрочення виконання постанови суду обґрунтована, тим що визначений судом розмір штрафу сплатити одним платежем не має змоги. У зв`язку з цим, заявник просить розстрочку виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на 6 місяців.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином.

Захисник адвокат Халупко С.В. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі.

Перевіривши доводи заяви, матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Обухівського районного суду Київської області від 07.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнуто з нього 17000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погодившись із постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. 12.05.2026 року Київським апеляційним судом прийнято рішення апеляційну скаргу залишити без задоволення та постанову першої інстанції залишено без змін.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 КУпАП.

Відповідно до положень статті 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, є квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП уразі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відстрочення/розстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.

Воно можливе, наприклад, у зв`язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв`язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об`єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 25.07.2005).

ОСОБА_1 обґрунтовуючи заяву щодо розстрочення виконання постанови в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 6 місяців, зазначив, що наразі грошові кошти в сумі 17 000 грн. він не має змоги оплатити одним платежем.

При цьому, ОСОБА_1 до заяви про розстрочення сплати штрафу не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання ним постанови, зокрема відомостей про доходи, про відсутність у власності нерухомого майна, коштів на банківських рахунках, наявності осіб, які перебувають на його утриманні, захворювання, яке позбавляє можливості влаштуватись на роботу тощо.

Суд констатує, що штраф, як вид адміністративного стягнення, полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення матеріальних наслідків для винуватої особи. В цьому випадку, подання заяви про розстрочення виконання без жодних доказів утруднення чи неможливості такого виконання унеможливлює вчинення відповідної процесуальної дії, не узгоджується із самою суттю такого стягнення, тобто за відсутності будь-яких доказів неможливості виконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним.

Як вже зазначалося, підстави, на які посилається заявник для розстрочення виконання постанови суду, а саме скрутне матеріальне становище, є недоведеними жодними письмовими доказами, неплатоспроможність заявника не підтверджена жодними належними, допустимими та достовірними доказами.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст. 33, 283-284, 298, 301-304 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Обухівського районного суду Київської області від 07.04.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмовити.

Суддя Р.О. Рабчун