Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №357/11310/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11310/26

Провадження № 2-а/357/415/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. , розглянувши у порядку письмового провадження, в м.Біла Церква адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Полк патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд скасувати постанову /серії ЕНА № 7363548/ від 13.06.2026 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20400,00 гривень, стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.06.2026 року заступником командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Омельченком О.О. було винесено постанову /серії ЕНА № 7363548/ про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2025, чим порушив п. 2.1. (а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що у працівників поліції були вiдсутнi належні та достатнi докази для прийняття рішення про притягнення позивача до адмiнiстративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки позивач не керував ТЗ і в постанові (серія ЕНА № 7363548 ) зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а тому постанова є незаконною, необґрунтованою і винесена з порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Звертає увагу, що в постанові не визначено особу, яка перебувала за кермом, через розбіжність у написанні прізвища. Крім того, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, не роз`яснено право позивача на юридичну допомогу, чим порушено право позивача на захист, не роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України. Також, у постанові відсутнє посилання на будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач, вважає, що у працівників поліції були вiдсутнi належні та достатнi докази для прийняття рішення про притягнення позивача до адмiнiстративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності - закриттю.

20.02.2024 року представник відповідача - Департамент патрульної поліції направив суду відзив на позовну заяву з додатками та відео доказом правопорушення, в якому зазначив, що 13.06.2026 о 01 год. 14 хв. у м. Біла Церква по вул. Гайова, 4, нарядом патрульної поліції під час несення служби було зупинено ТЗ, яким керував Позивач. Підставою для зупинки стало виявлене порушення встановлених обмежень щодо перебування осіб та руху транспортних засобів у період комендантської години, що узгоджується з повноваженнями поліції, передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з яким поліцейський уповноважений зупиняти транспортний засіб, зокрема, у разі якщо є інформація про причетність водія або пасажирів до вчинення правопорушення. Отже, зупинка транспортного засобу була здійснена правомірно, на законних підставах.

Після зупинки уповноваженою посадовою особою було встановлено, що Позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справа №357/6199/25, що набрало законної сили. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою - заступником командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Омельченком О.О. Позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомлено про посаду, спеціальне звання та прізвище посадової особи, а також про підставу зупинки й повноваження на розгляд справи, після чого проведено розгляд справи по суті. Зазначені обставини повно та об`єктивно зафіксовані відеозаписом з нагрудної відеокамери (боді-камери) поліцейського.

Під час розгляду справи Позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та погодився з ним. За результатами розгляду, заслухавши пояснення та оцінивши докази у їх сукупності, уповноважена посадова особа винесла оскаржувану Постанову серії ЕНА № 7363548 від 13.06.2026 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 20 400 грн. Факт керування Позивачем транспортним засобом безпосередньо зафіксований відеозаписом з відеореєстратора службового транпортного засобу 70 МАІ та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Сторона відповідача зазначає, що під час розгляду справи Позивач особисто визнав факт вчинення правопорушення та погодився з ним, що також відображено на відеозаписі з бодікамери поліцейського. За таких обставин доводи позовної заяви про відсутність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є надуманими та повністю спростовуються наявними доказами.

Крім того посилання Позивача на те, що Постанову начебто винесено стосовно іншої особи внаслідок неточності у написанні прізвища, є формальним і не може бути підставою для визнання Постанови протиправною. Щодо доводу про недостатність доказів, відповідачем зазначено, що на відеозаписі з відеореєстратора службового транпортного засобу 70 МАІ, який фіксує як факт керування Позивачем транспортним засобом, так і хід розгляду справи, роз`яснення прав та визнання Позивачем факту правопорушення зафіксовано на боді камери поліцейських, а тому посилання Позивача на правові позиції Верховного Суду щодо недостатності самого лише опису правопорушення в цій справі є нерелевантними, оскільки подія правопорушення підтверджена відеозаписом, зробленим у встановленому законом порядку, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 головуючим суддею визначено Ярмолу О.Я.

Ухвалою судді від 03.07.2026 року відкрито провадження у даній справі, повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.07.2026 року представник відповідача - Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» направив суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 10.07.2026, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було повернуто суду 13.07.2026.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Згідно змісту оскаржуваної постанови слідує, що 13.06.2026 року заступником командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Омельченком О.О. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, /серії ЕНА № 7363548/ відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 20400 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 13.06.2026 о 01 год. 14 хв. у м. Біла Церква по вул. Гайова, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 330D, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, чим порушив п.2.1 а ПДР України.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано письмові докази та диски DVD-R відео.

Встановлено, що Білоцерківський міськрайонний суд своєю постановою від 19.06.2025 р., у справі № 357/6199/25, 3/357/3006/25, визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Дана постанова набрала законної сили 01.07.2025.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За невиконання вимог пунктів 2.1 Правил дорожнього руху передбачена адміністративна відповідальність згідно з частино четвертою статті 126 КУпАП - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Приписами пункту 2.4 Правил дорожнього руху України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а)пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті, 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення та зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 90 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Таким чином, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, винесена відповідачем постанова розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, протоколом про адміністративне правопорушення т. і.), тому не може виступати єдиним доказом, на основі якого встановлюється наявність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Згідно із п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Як встановлено судом, постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 19.06.2025 р ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

За правилами ст. 294 КУпАП України постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Тобто, на момент винесення оскарженої постанови (13.06.2026), позивач був позбавлений права керування ТЗ.

Також із оглянутих судом відео, наданих представником відповідача до відзиву, підтверджується позиція сторони відповідача, зокрема, факт керування позивачем транспортним засобом BMW 330D, номерний знак НОМЕР_1 . Наведене зафіксовано відеозаписом з відеореєстратора службового транпортного засобу 70 МАІ.

Більше того, під час розгляду справи ОСОБА_1 особисто визнав факт вчинення правопорушення та погодився з ним, просив його зрозуміти, що також відображено на відеозаписі з боді камери поліцейського.

Так само переглянувши відеозапис, наданий представником відповідача, суд встановив, що відразу після зупинки автомобіля, працівниками поліції позивачу було повідомлено про причину зупинки та порушення ним правил дорожнього руху, також повідомлено, що на місці зупинки буде розглянута справа про адміністративне правопорушення і роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також роз`яснено процедуру сплати штрафу і строки оскарження відповідної постанови.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії /серії ЕНА № 7363548/ від 13.06.2026 складено заступником командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Омельченком О.О., який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, представник поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Постанову було вручено позивачу, а не будь якій іншій особі. Оскільки ОСОБА_1 , маючи примірник цієї постанови, оскаржив її до суду. Позиція позивача підтверджується лише поясненнями самого позивача, що відображені в позовній заяві. Позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Таким чином, суд вважає, що обставини адміністративного правопорушення, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають дійсності, а тому суд вважає, що у діях позивача на час розгляду справи наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (ч.3 ст. 286 КАС України).

Під час судового розгляду стороною відповідачем були надані належні та допустимі докази в підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем, спростовано твердження останнього про його не винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП. Натомість, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, надавши належну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позову. Позивач скористався своїм правом на судовий захист, однак його позиція не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, рішення відповідача під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято без порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Полк патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: / вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Третя особа: Полк патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, адреса: вул. Сухоярська, 18А, м.Біла Церква, Київська область, 09109.

Рішення надруковано та підписано 17.07.2026 року.

СуддяО. Я. Ярмола