Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №283/1179/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1179/26

Провадження №2/283/1173/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю позивача, його представника – адвоката Реуса Д.С., відповідача, представника третьої особи Тетері Т.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Реус Денис Сергійович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Служба у справах дітей Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в обґрунтування якої зазначив, що за час спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народився спільний син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати дитини, ОСОБА_5 ухиляється від покладених на неї обов`язків з виховання сина, без поважних причин залишила дитину на утриманні та вихованні батька, при цьому позивач не чинить та не створює жодних перешкод щодо участі матері у житті дитини. Тобто, вона повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина.

Дитина проживає разом з позивачем та повністю перебуває на його утриманні. Позивач сам займається вихованням сина, забирає ОСОБА_6 з дитячого садочку, відвідує лікаря.

ОСОБА_1 просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_4 та стягувати щомісячно з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 28.05.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 годину 09.07.2026. Зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

07.07.2026 на виконання ухвали суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Позиція позивача та його представника

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечила проти позбавлення її батьківських прав щодо сина, ОСОБА_4 . Вказала, що із серпня 2025 року вони з позивачем спільно не проживають, при цьому син залишився проживати з батьком. З жовтня 2025 року вона працює в місті Києві, із графіком роботи 14/14. Весь цей час син проживає разом з позивачем. Вона не має можливості забрати сина до себе, оскільки у неї вже інша сім`я, що підтвердила копією свідоцтва про шлюб, та вона перебуває на 8 місяці вагітності. Син має активний характер і вона не може самостійно його доглядати. А коли народиться ще одна дитина, це буде взагалі не можливим. Кошти - 860 грн, які вона отримувала на сина як соцдопомогу, вона віддавала чоловіку. Сина іноді бачить, він її пам`ятає, але прихильний до батька. Необхідне для дитини вона за потреби купує по домовленості з колишнім чоловіком. Не заперечує, що має сплачувати кошти на утримання дитини.

Позиція третьої особи

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16.06.2023 Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.6).

Відповідно до характеристики, виданої Слобідським старостинським округом Малинської міської ради №85 від 08.05.2026, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, зарекомендував себе як добропорядний батько, користується повагою серед товаришів та односельчан. Заяв та скарг на нього до старостинського округу не надходило (а.с.5).

Довідкою лікаря-педіатра від 11.05.2026 підтверджено, що дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у АДРЕСА_1 , є здоровою. На прийоми до лікаря-педіатра дитину завжди привозив батько, дитина доглянута. При захворюваннях всі призначення лікаря батько виконував (а.с.7-8).

Відповідно до довідки старости Слобідського старостинського округу від 08.05.2026, ОСОБА_1 та його малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживають разом у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до довідки закладу дошкільної освіти «Берізка» с. Слобідка Малинської міської ради від №17 від 11.05.2026, за час відвідування дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЗДО «Берізка» с. Слобідка з 1 вересня 2025 року і по даний час мати дитини ОСОБА_3 до закладу жодного разу не з`явилась. Питаннями виховання, супроводу, відвідування дитини та сплатою коштів за харчування займався виключно батько — ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно з листом Малинського міського центру соціальних служб №159 від 09.09.2025, фахівцями із соціальної роботи 02.09.2025 було здійснено візит до сім`ї ОСОБА_1 . В ході здійснення соціальної роботи відмічено, що мати фактично залишила дитину на утримання та виховання батька та проживає окремо з новим співмешканцем, місце свого проживання не повідомляє. Умови проживання у батька з сином є задовільними. Батько забезпечує належні умови для життя та повноцінного розвитку сина. Водночас зазначено, що постійний догляд за дитиною суттєво впливає на можливість його повної зайнятості. Сім`ю поставлено на облік сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, та взято під соціальний супровід (а.с.10).

Листом Малинського міського центру соціальних служб №121 від 14.05.2026 підтверджено, що сім`я ОСОБА_1 , який самостійно виховує малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, з 12.11.2025 по 03.04.2026, та з 24.11.2025 по 03.04.2026 знаходилась під соціальним супроводом Центру по причині ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. За весь період соціального супроводу матір жодного разу не було виявлено поруч із дитиною або за місцем проживання сім`ї, вона не цікавилась життям своєї дитини. Батько натомість зарекомендував себе відповідальним та турботливим, виконував рекомендації фахівців, проявляв зацікавленість у благополуччі дитини та належно виконував батьківські обов`язки. У помешканні підтримуються належні санітарно- гігієнічні вимоги, дитина завжди має охайний зовнішній вигляд, сім`я в повному обсязі забезпечена продуктами харчування (а.с.11).

03.10.2025 ОСОБА_3 склала заяву, посвідчену приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С., якою відмовилася здійснювати свої батьківські права та обов`язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Згідно з висновком щодо доцільності позбавлення батьківських прав, наданим 07.07.2026 Органом опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради, 30.06.2026 питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини. Мати не з`явилася на засідання, причин неявки не повідомила. Таким чином, мати дитини фактично ухилилася від співпраці з органом опіки та піклування, не проявивши зацікавленості та не надавши жодних доказів своєї спроможності або готовності забезпечувати належні умови для проживання, виховання та розвитку її дитини.

Встановлено, що мати, ОСОБА_3 , тривалий час фактично самоусунулась від виховання, утримання та розвитку малолітньої дитини, проживає окремо з новим співмешканцем, місце свого проживання не повідомляє, до дошкільного закладу не з`являється, медичної допомоги дитині не надає, жодного контакту з дитиною не підтримує та жодних батьківських обов`язків не виконує. Водночас батько, ОСОБА_1 , самостійно та належним чином виконує всі батьківські обов`язки, забезпечує дитині належні умови для проживання, виховання та розвитку, створює стабільне, безпечне та сприятливе середовище.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.23-26).

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 17.03.2026 ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а. с. 27).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір з приводу позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Вирішуючи вимоги в частині позбавлення батьківських прав, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Так, підстави для позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Такий захід впливу повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Досліджуючи сукупність доказів, а також наданий висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради №288 від 07.07.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає, що наданий висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

Таким чином, судом встановлені фактичні обставини, які склалися між сторонами у спірних правовідносинах, зокрема, що відповідач ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки по вихованню, розвитку і утриманню малолітньої дитини - ОСОБА_4 , оскільки свідомо залишила дворічну дитину без материнської уваги та піклування, майже рік фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дитини. З поведінки відповідачки у судовому засіданні чітко встановлено її небажання і в майбутньому брати участь у житті сина, забезпечувати його виховання та розвиток. Фактично відповідач підтвердила, що у неї є нова сім`я, вона чекає на народження дитини, а тому не бачить можливості приділяти увагу та час для виконання батьківських обов`язків щодо сина.

За вказаних фактичних обставин, які склались між сторонами, суд вважає, що в даному випадку позбавлення батьківських прав відповідача буде виправданим та відповідатиме інтересам дитини, оскільки, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між нею та дитиною.

Отже, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо дитини, при цьому у судовому засіданні свідомо визнала позовні вимоги та підтвердила обставини, викладені позові, суд вважає, що наявні правові підстави для прийняття визнання позову відповідачем, що, відповідно, є підставою для задоволення позову.

Поряд з цим, суд зауважує, що за наявності на те відповідних підстав та зміни обставин, згідно з положеннями статтей 168, 169 Сімейного кодексу України мати дитини не позбавлена права на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, як передбачено частиною другою статті 166 СК України.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

За приписами частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Поряд з цим, суд зауважує, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів того, що вона надає кошти на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , або у іншій формі бере участь у його утриманні, як і не надано доказів неможливості сплати аліментів на утримання дитини у заявленому до стягнення позивачем розмірі.

Також суду не надано доказів, які підтверджували б незадовільний стан здоров`я відповідача, наявність на її утриманні інших дітей, непрацездатних батьків.

За вказаних фактичних обставин справи, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, той факт, що відповідач працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим розміром аліментів на утримання неповнолітньої дитини, який підлягає стягненню з відповідача є частка від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення, що визначають підстави повернення позивачу судового збору містяться у ч. 1 ст. 142 ЦПК України у якій зазначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від суми сплаченого судового збору, а інші 50% підлягають поверненню з державного бюджету.

Також, згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Отже, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 76, 81,141, 200, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Служба у справах дітей Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно її дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити в частині стягнення аліментів негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений ним судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений ним судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на підставі переказу від 18.05.2026.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 17.07.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, місцезнаходження: Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 6а.

Суддя В. М. Хомич