Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №750/14563/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/14563/25 Суддя - доповідач Оксана Ярославівна Парфененко

Провадження № 33/4823/647/26

Категорія - частина 1 статті 130 КУПАП Головуючий у суді першої інстанції Сапон А.В.

Постанова

іменем України

16 липня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд першої інстанції встановив, що 19 жовтня 2025 року о 01 годині 23 хвилині ОСОБА_1 по вулиці Любомира Володимира в місті Чернігові, керував транспортним засобом марки «Subaru Legasy» реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, у якій просив: поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції; скасувати оскаржену постанову; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що суд першої інстанції неналежно повідомив його про розгляд справи, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 19 жовтня 2025 року він не проживав за зареєстрованим місцем проживання та повідомив місце свого постійного перебування - ВЧ НОМЕР_2 (ППД місто Старичі), натомість суд першої інстанції направив повідомлення про розгляд справи за адресою реєстрації, що не може вважатися належним повідомленням. Зазначив, що на момент розгляду справи і до цього часу він проходить службу у Збройних Силах України, виконує бойові завдання, що унеможливило його явку у судове засідання та отримання кореспонденції за адресою реєстрації. ОСОБА_1 вважає, що розгляд справи без належного повідомлення порушив його право на захист, позбавив можливості надати пояснення по справі, подати докази на свій захист, оспорити результати тестування, заявити клопотання та відводи, скористатися допомогою захисника.

ОСОБА_1 вважає, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився, оскільки правопорушення вчинено 19 жовтня 2025 року, а відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, може бути накладене протягом шести місяців з дня вчинення правопорушення.

ОСОБА_1 , посилаючись на неналежне повідомлення про розгляд справи, не отримання копії постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він є військовослужбовцем і безперервно перебуває на службі, що призвело до відсутності об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у строк, визначений законом.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу у судове засідання не з`явилася.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19 жовтня 2025 року, згідно з яким у ОСОБА_1 було виявлено алкогольне сп`яніння 1,74 ‰, переглянутими в судовому засіданні відеоматеріалами.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статтей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повістки за адресою місця проживання ОСОБА_1 .

Окрім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 погодився з тим, що внесені про нього дані до протоколу є правильними, про що свідчить його підпис у графі 18 протоколу.

Щодо доводів апеляційної скарги про закінчення строку накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає їх помилковими і не обґрунтованими, оскільки відповідно до частини шостої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 19 жовтня 2025 року, суд першої інстанції розглянув справу та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення 18 листопада 2025 року. Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 не закінчився, а тому підстави для застосування положень пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП відсутні.

Інші доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не є визначальними для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, які визначені в санкції частини першої статті 130 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко