Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №766/5082/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/5082/26 Головуюча у 1 інстанції: Іванцова Н.К.

Номер провадження: 33/819/136/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі судді Базіль Л.В., секретар судового засідання Манько К.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Петряєва Володимира Вікторовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної постанови

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 14 березня 2026 року о 14 год. 12 хв. в м. Херсоні по вул. Євгена Яковенка (Фонвізіна), 2-а, керував транспортним засобом ВАЗ 211112-125-51, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в медичному закладі охорони здоров`я КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР с. Степанівка у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком медичного закладу КНП «ХОЗНПД» ХОР с. Степанівка щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1862 від 14 березня 2026 року. Відео 470708, 475390 (14.03.2026). Відео 476482, 474536, 476937 (30.03.2026р.)

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9-а Правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України).

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною постановою, адвокат Петряєв В.В. подав на неї 19.06.2026 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного доказу який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Відеозапис, який міститься в матеріалах справи, розпочинається з розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції, де відсутнє відео підтвердження руху транспортного засобу, його зупинення, хоча як зазначається у протоколі, що подія фіксувалась шляхом безперервної фіксації за допомогою портативних відеореєстраторів (тобто або відсутня безперервність фіксації вказаної події або відсутнє керування транспортним засобом).

Звертає увагу, на те, що довідка лікарського закладу, щодо огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння є недопустимим доказом, оскільки обстеження відбулося більш ніж через дві години, з часу інкримінуємого правопорушення. Так, дослідження проводилося поза межами двох годин, на відеозапису, де відбувається початкове спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 розпочинається 14 березня 2026 року о 14 год. 16 хв., а дослідження лікарем у закладі охорони здоров`я безпосередньо відбувається 14 березня 2026 року о 16 год. 24 хв.

Також відсутня фіксація відібрання біологічних зразків ОСОБА_1 для проведення відповідних аналізів (тобто підтвердження передачі відповідної ємності з сечею, її маркування), що унеможливлює фіксацію прозорості відповідних досліджень. Протокол в подальшому складено лише 30 березня 2026 року.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що на оскаржувану постанову від 03 червня 2026 року, адвокатом Петряєвим В.В. в інтересах ОСОБА_1 вже подавалась 12 червня 2026 року апеляційна скарга, яка постановою Херсонського апеляційного суду від 18 червня 2026 року повернута скаржнику, оскільки до апеляційної скарги не було додано витягу з договору, засвідченого підписами сторін, з інформацією щодо повноважень захисника та роз`яснено можливість повторного звернення із апеляційною скаргою. Оскільки він без зайвих зволікань та невиправданих затримок у продовж розумного строку подав знову апеляційну скаргу, вважає, що існують підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлявся, шляхом направлення судової повістки на адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 , яка повернулась до суду апеляційної інстанції без вручення адресату, оскільки ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою, про що вказано працівником Укрпошти у повідомленні.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення SMS повідомлення на його номер телефону, який він вказав у заявці на отримання судової повістки в електронній формі (а.с.2) З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Петряєв В.В. приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав клопотання про поновлення строку, доводи та вимоги апеляційної скарги і просив їх задовольнити.

Висновки щодо строків на апеляційне оскарження

Ретельно перевіривши доводи клопотання захисника Петряєва В.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно дост. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що справа розглянута 03.06.2026 року, 12.06.2026 року захисником Петряєвим В.В. через систему «Електронний суд» скеровано до суду апеляційну скаргу, яка постановою Херсонського апеляційного суду від 18.06.2026 року повернута апелянту з підстав не підтвердження повноважень особи, яка її подала. Копію вказаної постанови апеляційного суду було доставлено до електронного кабінету адвоката Петряєва В.В. 19.06.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.33)

19 червня 2026 року захисник Петряєв В.В., підтвердивши свої повноваження в суді апеляційної інстанції, повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, апеляційна скарга подана поза межами встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд встановив, що захисник, первісно подав апеляційну скаргу в межах 10-денного строку без належного підтвердження своїх повноважень в суді апеляційної інстанції, та, отримавши копію постанови суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, не зволікаючи, усунув виявлені недоліки, повторно надавши суду апеляційну скаргу з підтвердженням своїх повноважень, а відтак з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що 14.03.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР.

Вказані обставини суд вважав встановленими на підставі: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 702540 від 30 березня 2026 року (а.с.1); висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ХОЗНПД» ХОР № 1862 від 14 березня 2026 року (а.с.3); відеозапису з місця події.

Апеляційний суд проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Проте, ОСОБА_1 вказаних вимог ПДР України не дотримався. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 14 березня 2026 року о 14 год. 12 хв. в

м. Херсоні по вул. Євгена Яковенка (Фонвізіна), 2-а керував транспортним засобом ВАЗ 211112-125-51, д.н.з НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння.

Зазначені обставини зафіксовано на долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписах поліцейських, які були оглянуті судом апеляційної інстанції.

З копій відеозапису вбачається, що при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 поводить себе як водій транспортного засобу, пояснюючи, що дуже поспішає, та не висловлює заперечень щодо звернення до нього працівника поліції як до водія транспортного засобу ВАЗ 211112-125-51 номерний знак НОМЕР_1 , факту керування цим транспортним засобом не заперечує, а отже вчиняє дії, які притаманні саме водію транспортного засобу.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом поза розумним сумнівом підтверджується зазначеними обставинам, а тому суд першої інстанції правомірно відхилив доводи захисника в цій частині.

Міським судом надана належна оцінка доводам захисника і щодо проведення огляду поза межами 2-х годин, правильно вказавши, що такі доводи спростовуються відеозаписами події, з яких слідує, що про наявність ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 було повідомлено о 14:23, тоді, як об 14:58 він вже перебував у закладі охорони здоров`я та здавав зразки сечі для дослідження, о 16:14 лікар зазначила результат експрес –тесту.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про порушення порядку відбору біологічних зразків через відсутність відеофіксації з таких підстав.

Проведення огляду на стан сп`яніння має здійснюватися у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок) та з суровим дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції № 1452/735)

Зазначеними нормативно правовими акти не передбачено обов`язкової відеофіксації самого процесу медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Доводи скаржника про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 30 березня 2026 року складений з порушенням строку, визначеного для його складення, є безпідставними, оскільки медичний огляд ОСОБА_1 за його згодою проведено після виявлення працівниками поліції у останнього ознак наркотичного сп`яніння – 14 березня 2026 року. Питання щодо наявності чи відсутності у водія стану наркотичного сп`яніння за результатом лабораторних досліджень вирішено шляхом проведення відповідних досліджень біологічних зразків ОСОБА_1 , що потребувало певного часу, про що ОСОБА_1 був повідомлений.

Після отримання достатніх даних, що підтверджують стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , працівниками поліції в присутності останнього протягом 24 годин (30 березня 2026 року у відповідності до вимог ст. 254 КУпАП) було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.9-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписами події.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Застосований міським судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Петряєва Володимира Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Петряєва Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль