Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №591/3402/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/3402/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О.В.

Номер провадження 33/816/1345/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року розглянув з участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І., захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокатів Сидоренка В.В., Бондаря В.М. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами захисників Сидоренка В.В. та ОСОБА_2 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.06.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1, 4 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Судом установлено, що ОСОБА_1 24.03.2026 о 16:12 год керував транспортним засобом – автомобілем Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Івана Брюховецького, 2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Alkotest «Drager» 6810, показник 2,15 проміле, чи порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, ОСОБА_1 24.05.2026 о 14:30 год у м. Суми по вул. Кузнечній, 2А керував автомобілем Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 та під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та допустив наїзд на стоячий автомобіль Hyundai Accent, НОМЕР_2 , після чого залишив місце пригоди. У подальшому було встановлено, що водій після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкогольний напій, а саме пиво розливне світле, ємкістю 1,2 л, чим порушив п. 2.10.а, 2.10.є, 10.9 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисники особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокати Сидоренко В.В., Бондар В.М. подали апеляційні скарги на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 22.06.2026, в яких просили скасувати її та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Сидоренко В.В. вказує, що суд першої інстанції при винесені постанови не врахував, що із відеозапису подій з участю ОСОБА_1 не вбачається, яким саме чином працівник поліції установив наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, які вказані в акті огляду. Перед продуттям приладу Драгер не здійснювався відбір проби навколишнього повітря і прилад був не готовий, тому результат огляду є викривленим. Вказує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, що передбачений ст. 266 КУпАП. Суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи містять недопустимий доказ, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча ОСОБА_1 поліцейські не направляли на проходження огляду до закладу охорони здоров`я.

Адвокат Бондар В.М. у своїй апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова в частині ст. 124, 124-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП прийнята без урахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зазначений в протоколі час, а саме: з 13:53 год до 14:31 год 24.05.2026 ніякого зіткнення автомобіля Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 при русі заднім ходом біля магазину «Дари моря» з іншим автомобілем Hyundai Accent, НОМЕР_2 не було, як і не було залишення місця ДТП згідно з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Дари моря» по вул. Кузнечній, 2а у м. Суми. Чи відбулись зазначені події в інший час протоколами не зафіксовано. Відеозапис з камери -1 /файли: 2 5253516658307275089.тр4, 2 52535166583072751О4.тр4// відео спостереження магазину «Дари моря» за 24.05.2026 долучений до справи захистом, оскільки протоколом ЕПР1 №674456 від 24.05.2026 не підтверджується подія ДТП саме у зазначений час, іншого протоколу працівниками поліції не складалось. Вказує, що не є доказами зазначеного ДТП і пояснення свідка ОСОБА_3 , який не був ні учасником, ні очевидцем ДТП. Посилання суду в постанові на письмове повідомлення ОСОБА_4 з номером телефону, який він залишив на лобовому склі авто Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 , як доказ у справу не залучався та не був предметом дослідження в суді. Пошкодження автомобіля могло утворитись раніше, про що свідчить різниця у висоті автомобілів і механізм торкання; слідова картина не відповідає їх габаритам, а трасологічного дослідження не проводилось. Тому не доведено, що саме ОСОБА_1 спричинив пошкодження у вигляді подряпини автомобілю Кириченка у зазначений у протоколі час. Посилання суду на схему місця ДТП від 24.05.2026, де зазначено, що ДТП відбулася по вул. Богдана Хмельницького у м. Суми о 14:30 год, а не по вул. Кузнечна, 2-а, як зазначено в протоколах ЕПР1 №674456 від 24.05.2026 та ЕПР1 №674465, не може бути покладено в основу обвинувачення саме з таких підстав: на світлинах ТЗ учасників ДТП, долучених до протоколу, зафіксовані потертості на задньому бампері Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 на висоті 70 см, на автомобілі Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 потертості заднього бамперу на висоті 50 см, тобто місця дотику транспортних засобів не співпадають за висотою на 20 см, а в матеріалах справи відсутні докази того, чи можуть зазначені автомобілі мати місця дотику з такою різницею у висоті. Не встановлений механізм пошкодження, бо трасологічного дослідження не проводилось. Така не відповідність складеного протоколу у часі та місці ДТП, слідовій картині пошкоджень автомобілів свідчить про відсутність самої події ДТП та спростовує винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 124-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП. За протоколом серії ЕПР№874456 від 24.05.2026 суть правопорушення є неконкретизованою, не відображає усіх обов`язкових елементів складу правопорушення та фактів, які мають значення для притягнення особи до відповідальності.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисники Сидоренко В.В., Бондар В.М. у судовому засіданні апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 з участю його захисників Сидоренка В.В., Бондаря В.М.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь головуючої судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисників Сидоренка В.В., Бондаря В.М., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП з урахуванням:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623116 від 24.03.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а. с. 1);

-висновку газоаналізатора Alkotest «Drager» 6810, показник 2,15 проміле (а. с. 3);

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом якого ОСОБА_1 згоден (а. с. 4);

-довідки відділу АП УПП в Сумській області від 25.03.2026 та 25.06.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 24.07.2008 (а. с. 7);

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674456 від 24.05.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 83);

-схеми місця ДТП (а. с. 86);

-письмових пояснень ОСОБА_5 (а. с. 87);

-письмових пояснень ОСОБА_1 (а. с. 88);

-письмових пояснень ОСОБА_6 (а. с. 89);

-фото (а. с. 90-91);

-протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 №674465 від 24.05.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП (а. с. 109);

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674476 від 24.05.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП (а. с. 127);

-відеозапиів.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Переглядом відеозапису установлено, що ОСОБА_1 за обставин події, що мали місце о 16:12 год 24.03.2026 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з тим, що задні номери його автомобіля були брудними, на що останній відразу відреагував, витерши їх. На прохання поліцейських ОСОБА_1 надав посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Поліцейські повідомили, що у нього є запах алкоголю з порожнини рота, а також млява мова та хитка хода і запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі. ОСОБА_1 відразу сказав, що можна проїхати у медичний заклад, а потім намагався вирішити з поліцейськими питання без проходження огляду, повідомивши, що вживав алкогольні напої, говорив, що він волонтер, просив увійти у його становище. Працівники поліції повідомили йому, що він має право пройти огляд на місці зупинки або у лікувальному закладі та відмовитися від проходження огляду, однак за відмову також складається протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Оглядом на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці події зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу алкотестера Drager 6820, тестом №3310 встановлено позитивний результат 2,15. Будь-яких заперечень щодо результатів огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора поліцейські пропонували йому пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Після цього поліцейські повідомили про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що він не заперечував. Йому роз`яснили права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та відсторонили від керування. ОСОБА_1 підписав протокол, результат тестування та отримав їхні копії.

За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із іншими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи захисника Сидоренка В.В. про те, що суд першої інстанції при винесені постанови не врахував як саме працівник поліції установив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які вказані у акті огляду, оскільки працівник поліції повідомив, що у ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та хитка хода. У даному випадку поліцейський повідомив саме про наявність у нього підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього наявні зазначені вище ознаки сп`яніння. При цьому, для пропозиції водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння поліцейському достатньо підозри щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з наявністю у нього ознак сп`яніння.

Також розцінюються критично доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, який передбачений ст. 266 КУпАП, оскільки згідно з відеозаписом поліцейські повідомили йому, що його відсторонено від керування.

Щодо доводів апелянта ОСОБА_7 про те, що перед продуттям приладу Драгер не здійснювався відбір проби навколишнього повітря і прилад був не готовий, тому результат огляду є викривленим, то апеляційний суд зазначає таке.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, не передбачена необхідність проведення відбору проби навколишнього повітря.

У даному випадку працівник поліції не здійснював відбір проби навколишнього повітря, що не дає обґрунтованих підстав вважати, що прилад був не готовий, а тому результат огляду є викривленим, оскільки результат огляду становить 2,15 проміле, а законодавчо допустима норма алкоголю у крові становить 0,2 проміле.

Тобто, результат огляду ОСОБА_1 у більш ніж 10 разів перевищує розмір допустимої норми, що спростовує доводи апелянта про викривленість результату огляду. При цьому суд відмічає, що будь-яких зауважень з боку ОСОБА_1 щодо процедури проведення огляду та незгоди з його результатом не було, у медичний заклад він їхати відмовився, попередньо повідомивши, що вживав алкогольні напої. Крім того, останній повідомив, що попередньо вже два рази позбавлявся права керування транспортними засобами за аналогічні правопорушення.

З огляду на викладене вказані обставини не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника Сидоренка В.В. про те, що суд першої інстанції не визнав недопустимим направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не впливають на законність оскаржуваної постанови, оскільки наявність у матеріалах справи цього направлення не спростовує факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо наявності в діях ОСОБА_8 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд зазначає таке.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

За порушення зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. При цьому умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність таких обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Апеляційний суд зазначає, що в протоколі поліцейського за ст. 124 КУпАП та постанові суду присутні посилання на порушення ОСОБА_1 приписів ПДР, а саме п. 10.9 ПДР України.

Згідно з п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

У протоколі за фактом вчинення ДТП ОСОБА_1 повідомив, що не згоден з ним, оскільки з автомобіля вийшов інший чоловік. Тобто у даному випадку останній заперечує не сам факт вчинення ним ДТП, а те, що з іншого автомобіля вийшов не його власник, а інший чоловік.

Згідно з відеозаписом, під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 за фактом настання подій, зазначених у протоколах від 24.05.2026, останній повідомив, що здавав назад і пошкодив машину, залишив про себе інформацію. Потім зателефонував чоловік і сказав, що або європротокол, або у грошовому еквіваленті у сумі 1000 грн, але його не задовольнила сума. Потім цей чоловік стояв та не пускав його, сказав, що працівник поліції. ОСОБА_1 повідомив, що він нічого не знає, у нього ціла машина. Працівники поліції попросили надати посвідчення водія у зв`язку із вчиненим ДТП, на що він повідомив, що це було 5 годин тому. Поліцейська запитала у нього, чого він поїхав з місця ДТП, ОСОБА_1 відповів, що не було ДТП, а поліцейська запитала, чому тоді він залишив свій номер, останній відповів, що залишає всім.

На прохання поліцейських показати свій автомобіль ОСОБА_1 спочатку говорив, що він далеко, його кинула людина, потім змінював думку, то була ДТП, то не було її, то керував авто, то не керував. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події у зв`язку з наявними у нього ознаками сп`яніння повідомив, що не вчиняв ДТП, говорив, що наїхав на камінь, можливо машина підстрибнула. Потім він показав свій автомобіль, який стояв біля будинку. Його транспортний засіб мав пошкодження лакофарбового покриття, характерні для ДТП під час руху заднім ходом, та мав лакофарбове покриття іншого автомобіля. ОСОБА_1 постійно намагався втекти з місця події. Поліцейські вкотре пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, бо він є учасником ДТП, на що останній говорив, що він не був водієм. Поліцейська попередила його, що у випадку відмови від огляду на стан сп`яніння на місці події чи у медичному закладі щодо нього буде складено протокол за відмову від огляду за ст. 130 КУпАП, роз`яснила права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також повідомили про складання щодо нього протоколу за ст. 124 КУпАП за фактом ДТП.

Крім того, у матеріалах справи містяться письмові пояснення останнього, згідно з якими 24.05.2026 близько 13:00 год він по вул. Кузнечній, 2А біля магазину «Дари моря» здавав назад, керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 , та випадково зачепив машину Hyundai Accent, НОМЕР_2 . На звук сигналізації вийшов водій, але так як він не був власником авто, він залишив номер телефону, щоб домовитись про компенсацію збитку. Приблизно через 4 години йому зателефонував власник авто. ОСОБА_1 запропонував йому під`їхати до його будинку, бо на той момент він вже вживав пиво після виснажливого робочого тижня. Коли до нього під`їхав власник автомобіля, після словесного непорозуміння, він сказав, що є працівником поліції та почав його штовхати на асфальт. Після чого він отримав тілесні ушкодження. Лише після цього викликали поліцію.

У матеріалах справи також містяться письмові пояснення ОСОБА_5 , згідно з якими близько 13:45 год 24.05.2026 він разом з дружиною ОСОБА_6 припаркували транспортний засіб Hyundai Accent, НОМЕР_2 біля магазину «Дари моря» по вул. Кузнечній у м. Суми та пішли на прогулянку, залишивши автомобіль. Повернувшись на місце знаходження автомобіля близько 15:45 год, побачили на лобовому склі записку із номером телефону того, хто вдарив автомобіль. Після того оглянув авто та побачив механічні пошкодження заднього бамперу з лівої сторони, та зателефонував на залишений у записці номер для вирішення цієї ситуації. Зателефонувавши за вказаним номером, невідома йому особа представилась ОСОБА_9 та запропонувала вирішити питання шляхом складання європротоколу, на що він погодився та приїхав на вказане останнім місце, а саме до магазину «Горобина» по вул. Б. Хмельницького, буд. 8. На місці побачив двох осіб, з яких один був той чоловік, що спілкувався з ним по телефону. ОСОБА_5 попросив оглянути пошкодження їхнього авто та ним були виявлені механічні пошкодження задньої лівої сторони заднього бамперу. Під час спілкування з цими особами від них було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота, на що він відреагував та повідомив, що за таких обставин складання європротоколу не можливе та для вирішення цього питання він з дружиною викликає поліцію. Після почутого останні почали вести себе агресивно, намагалися залишити місце події, на що він показав їм своє службове посвідчення та сказав, що має підстави вважати, що вони вчинили правопорушення та залишили місце ДТП, за що він обмежує їх у праві пересування до прибуття патрульної поліції відповідно до ст. 44 ЗУ «Про національну поліцію України». Його дружина зробила реєстрацію повідомлення на лінію 102. Після чого приїхав екіпаж.

Вказані пояснення ОСОБА_5 узгоджуються за змістом із поясненнями його дружини ОСОБА_6 , що містяться у матеріалах справи, з відомостями, зазначеними у протоколі, а також з фото транспортних засобів та схемою місця ДТП від 24.05.2026, що є в матеріалах справи.

Урахувавши вказані показання осіб, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 24.05.2026 о 14:30 год у м. Суми по вул. Кузнечній, 2А керував автомобілем Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 та під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та допустив наїзд на стоячий автомобіль Hyundai Accent, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , після чого залишив місце пригоди. В подальшому було встановлено, що водій після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкогольний напій, а саме пиво розливне світле, ємкістю 1,2 л, чим порушив п. 2.10.а, 2.10.є, 10.9 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Установлені судом обставини, що зазначені вище, повністю спростовують доводи захисника Бондаря В.М. про те, що оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 124-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП прийнята без врахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи захисника Бондаря В.М. про те, що у зазначений в протоколі час, а саме: в період часу з 13:53 год до 14:31 год 24.05.2026, ніяких зіткнень автомобіля Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 при русі заднім ходом біля магазину «Дари моря» з іншим транспортним засобом не було, а, відповідно, не було зіткнення з автомобілем Hyundai Accent, НОМЕР_2 , як і не було залишення місця ДТП, що підтверджується відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Дари моря» по вул. Кузнечній, 2а у м. Суми з огляду на таке.

Згідно з відеозаписом обставин подій, що мали місце під час складання протоколів про адміністративне правопорушення 24.05.2026, відеокамери, що встановлені біля магазину «Дари моря», не фіксують ту ділянку дороги, на якій сталася ДТП, що повністю спростовує доводи апелянта в частині відсутності події ДТП у вказаний у протоколі час.

Крім того, даний факт підтверджується матеріалами справи в їх сукупності. Вказані доводи не спростовують пояснень ОСОБА_1 , наданих поліцейським, а також не спростовують наявність пошкоджень на його автомобілі, характерних для ДТП, залишки лакофарбового покриття іншого автомобіля, про що було наголошено працівником поліції під час огляду транспортного засобу.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що не є доказами зазначеної ДТП пояснення свідків ОСОБА_3 , які не були учасниками чи очевидцями ДТП з огляду на таке.

Пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не суперечать матеріалам справи в сукупності, в тому числі поясненням ОСОБА_1 , який повідомив поліцейським, що пошкодив автомобіль, рухаючись автомобілем назад.

На світлинах ТЗ учасників ДТП, долучених до протоколу, зафіксовані потертості на задньому бампері Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 на висоті 70 см, на автомобілі Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 потертості заднього бамперу на висоті 50 см.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що така різниця у висоті між пошкодженнями на автомобілях дійсно свідчить про те, що між вказаними автомобілями не було контакту, бо трасологічне та автотехнічне дослідження не проводились, стороною захисту перед судом клопотань про їх проведення не ставилось.

На думку апеляційного суду, така позиція захисту направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинені правопорушення, оскільки при огляді автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , на ньому були виявлені залишки лакофарбового покриття іншого автомобіля.

Факт вчинення ОСОБА_1 ДТП у зазначені у протоколі час та місце повністю підтверджується наданими ним поясненнями поліцейським, які приїхали на виклик за місцем проживання останнього, оскільки, вчинивши ДТП, він залишив місце події, не дочекався власника автомобіля, пошкодженого внаслідок його протиправній дій, залишивши лише свій номер телефону. Крім того, його пояснення повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, в тому числі схемою місця ДТП, яка складалася зі слів учасників справи за місцем проживання останнього.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що за протоколом серії ЕПР№874456 від 24.05.2026 суть правопорушення є неконкретизованою, не відображає усіх обов`язкових елементів складу правопорушення та фактів, які мають значення для притягнення особи до відповідальності, також не заслуговують на увагу з огляду на те, що вони містять лише суб`єктивну думку останнього та є узагальненими, тобто не містять відомостей про те, які саме обов`язкові елементи складу правопорушення та фактів, які мають значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не відображені у ньому.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання захисник, нею не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апелянта ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 є волонтером, а позбавлення його права керування транспортними засобами фактично унеможливить виконання ним волонтерської діяльності, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 130 КУпАП, санкції ч. 1 та ч. 4 ст.130 КУпАП не є альтернативними, а передбачають адміністративне стягнення у виді штрафу, який поєднаний із позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, у даному випадку загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Тобто, у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч. 1 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає законних підстав для того, щоб не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Висновки суду.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1, 4 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цих правопорушень підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржену постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.06.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1, 4 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційні скарги захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокатів Сидоренка В.В., Бондаря В.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО