Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №585/2979/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2979/26

Номер провадження 2-о/585/117/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді – Цвєлодуб Г.О.,

присяжних Негреби Н.М., Непомящої О.В.,

секретаря судового засідання Салій О.І.,

за участі прокурора – Маркова Д.І.,

лікаря-психіатра – ОСОБА_1 ,

представника особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію адвоката – Марченка А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні зали судового засідання м. Ромни Сумської області заяву представника КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» завідувача 12-го психіатричного відділення Роменської Олени Миколаївни про необхідність госпіталізації в примусовому порядку ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 року завідувач 12-го психіатричного відділення КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» Роменська О.М. звернулась до суду з заявою про необхідність госпіталізації у примусовому порядку ОСОБА_2 до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 був доставлений машиною швидкої допомоги до приймального відділення КНП СОР «ОКСЛ» в супроводі представників поліції у зв`язку зі скоєнням кримінального злочину в психотичному стані. 13.07.2026 р о 20:25 ОСОБА_2 був оглянутий черговим лікарем приймального відділення ОСОБА_3 , який прийняв рішення направити пацієнта на госпіталізацію в примусовому порядку. Під час огляду ОСОБА_2 був: контактний, грубо орієнтований в часі, мислення з елементами паралогії, не критичний, висловлював маячні ідеї переслідування, величі, емоційно збіднений, імпульсивний, періодично висловлював погрози на адресу батьків, негативістичний. 14.07.2026р. згідно ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» пацієнт ОСОБА_2 був оглянутий комісією лікарів за участі зав. першим психіатричним відділенням ОСОБА_3 та зав. 12-го психіатричного відділення чоловічого ОСОБА_1 , яка дійшла до висновку, що у зв`язку з наявністю тяжких психічних розладів, внаслідок яких пацієнт скоїв кримінальний злочин в психотичному стані, він потребує госпіталізації в примусовому порядку. У зв`язку із чим, на підставі ЗУ «Про психіатричну допомогу» просять винести рішення про примусову госпіталізацію громадянина ОСОБА_2 до психіатричного закладу.

У судовому засіданні лікар-психіатр доводи, викладені в заяві про примусову госпіталізацію громадянина ОСОБА_2 до психіатричного закладу, повністю підтримала та просила вказану заяву задовольнити. Суду пояснила, що КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» не може прийняти вказаного пацієнта на стаціонарне відділення, оскільки не відноситься до психіатричного закладів, що лікують вказаних пацієнтів згідно приписів МОЗ України.

Адвокат особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію, заперечував проти задоволення заяви про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 , враховуючи неможливість стаціонарного лікування останнього у вказаному закладі.

Прокурор Марков Д.І. вважав, що заява подана передчасно і просив відмовити у її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення лікаря-психіатра, адвоката особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію, з урахуванням думки прокурора, вважає, що заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.07.2026 року ОСОБА_2 був доставлений машиною швидкої допомоги до приймального відділення КНП СОР «ОКСЛ» в супроводі представників поліції у зв`язку зі скоєнням кримінального злочину в психотичному стані.

13.07.2026 р о 20:25 ОСОБА_2 був оглянутий черговим лікарем приймального відділення ОСОБА_3 , який прийняв рішення направити пацієнта на госпіталізацію в примусовому порядку.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № 01-34/5574 від 14.07.2026 про госпіталізацію громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що враховуючи тривалий перебіг хвороби, наявність порушення мислення: паралогії, зісковзування, наявність маячних ідей переслідування, відношення. Наявність розладів сприйняття, які приховує, але поведінка свідчить про це (агресивні дії щодо оточуючих), емоційне збіднення, аутизованість, некритичність, можна встановити діагноз: Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу зі стабільним дефектом. Загострення процесу. F 20.00. Потребує застосування примусової госпіталізації згідно закону України про психіатричну допомогу ст. 14а (небезпечний для оточуючих).

У статтях 339 та 340 ЦПК України закріплено, що за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Статтею 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.

Результати аналізу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» свідчать про те, що примусова госпіталізація можлива лише за наявності одночасно таких умов: по-перше, лікування можливе лише у стаціонарних умовах лікарні; по-друге, встановлення в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Відсутність необхідності щодо лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 447/1095/21 (провадження № 61-17062св21).

При цьому слід брати до уваги, що тяжкий психічний розлад - це розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку (абзац третій статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу»).

З огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» не є медичним закладом для надання лікування у примусовому порядку, враховуючи що заявником не встановлено строк такого лікування та не визначено який саме заклад необхідно визначити для примусової госпіталізації, за таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст.ст.293-294,339-342 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» завідувача 12-го психіатричного відділення Роменської Олени Миколаївни про необхідність госпіталізації в примусовому порядку ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О. ЦВЄЛОДУБ

ПРИСЯЖНІ: Н.М. Негреба

О.В. Непомяща