Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №592/4333/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/4333/26

Провадження №2/592/1712/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про виділ у натурі частки житлового будинку та земельної ділянки, зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про виділ у натурі частки житлового будинку та земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

18.03.2026 року позивач за первісним позовом звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить: виділити їй в натурі 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0982 га кадастровий номер 5910136600:05:007:0164, яка складається з наступних приміщень: прим. 1-1 площею 2,6 кв. м. тамбур, прим. 1-2 площею 9,8 кв. м. кухня, прим. 1-3 площею 5,3 кв. м. коридор, прим. 1-4 площею 9,8 кв. м. житлова кімната, прим. 1-5 площею 13,2 кв. м. житлова кімната, загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 23,0 кв. м. та припинити право спільної часткової власності.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі договору дарування від 23 серпня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-1961, вона є власником частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка житлового будинку належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 1984 року. Після смерті останнього спадкоємцями за законом стали його доньки — відповідачі у справі. Позивачка зазначає, що між співвласниками протягом тривалого часу фактично склався сталий порядок користування домоволодінням. Належна їй частина будинку є ізольованою, має окремий вхід, окремі особові рахунки на оплату комунальних послуг та складається з тамбура, кухні, коридору та двох житлових кімнат. Інша частина будинку використовувалася ОСОБА_4 та складається з кухні, трьох житлових кімнат, коридору та санвузла. Крім того, позивачка посилається на те, що у 2021 році на підставі рішення Сумської міської ради їй передано у власність частину присадибної земельної ділянки площею 0,0982 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164. Разом з тим оформлення прав на земельну ділянку у повному обсязі неможливе без визначення конкретних частин житлового будинку, що належать кожному співвласнику, оскільки у правовстановлюючих документах відсутній поділ будинку в натурі. Посилаючись на положення статей 355, 358, 364, 367 Цивільного кодексу України, позивачка просить виділити в натурі належну їй частку житлового будинку та припинити право спільної часткової власності.

03.06.2026 року відповідачі по первісному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника – адвоката Солошенко Л.Є. подали до суду зустрічний позов, в якому просять: 1) припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виділу часток житлового будинку (домоволодіння) в натурі, що є у спільній частковій власності, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в житловому будинку А-1: кухня 2-1 площею 13,3 м.кв., житлова кімната 2-2- площею 14,3 м.кв., житлова кімната 2-3 площею 9,2 м.кв., житлова кімната 2-4 площею 7,4 м.кв., тамбур 2-5 площею 4,4 м.кв., санвузол 2-6 площею 3,9 м.кв. 3 господарських будівель і споруди, що розташовані на території домоволодіння, а саме: навіси літ. Ж,К,П, альтанка літ. М, сарай Е, вольєр літ.Р, погріб п/г, вигрібна яма літ.І, огорожа №2, 3, 5; 2) виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0491 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164; 3) виділити ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 , а саме літ. А-1: тамбур І-1 площею 2,6 м.кв., кухню 1-2 площею 9,8 м.кв., коридор 1.3 площею 5,3 м.кв., житлову кімнату 1-4 площею 9,8 м.кв., житлову кімнату 1-5 площею 13,2 м.кв.

У зустрічному позові відповідачі зазначають, що їхньому батькові ОСОБА_4 належала 1/2 частка спірного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 1984 року, а також 1/2 частка земельної ділянки площею 0,0982 га на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 листопада 2015 року. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, спадкоємцями якої є позивачі за зустрічним позовом. З метою оформлення спадкових прав ними було проведено технічну інвентаризацію домоволодіння, за результатами якої встановлено склад приміщень, що належали спадкодавцю, а також належні йому господарські будівлі та споруди. Позивачі за зустрічним позовом зазначають, що між співвласниками ще за життя їхнього батька існував фактичний порядок користування як житловим будинком, так і земельною ділянкою, який відповідає технічній документації та існуючим межам користування. За життя спадкодавець неодноразово пропонував позивачці оформити договір про поділ домоволодіння, однак такої згоди досягнуто не було. Посилаючись на положення статей 358, 364, 367 Цивільного кодексу України, позивачі за зустрічним позовом просять виділити у натурі частину домоволодіння, яка належала спадкодавцю, припинити право спільної часткової власності на спірне домоволодіння та закріпити за сторонами належні їм ізольовані частини будинку.

20.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надано письмову заяву, відповідно до якої просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги за первісним позовом підтримала. Зустрічний позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

Представник відповідачів ОСОБА_5 подала відзив на первісний позов, у якому посилалась на недоведеність позовних вимог, зокрема у зв`язку з відсутністю висновку експерта щодо можливості виділу в натурі спірного нерухомого майна. Разом із тим у відзиві зазначено, що між співвласниками фактично склався сталий порядок користування домоволодінням. Одночасно відповідачами подано зустрічний позов про виділ у натурі належної їм частки житлового будинку та земельної ділянки.

Третя особа - Сумська міська державна нотаріальна контора повідомлялась про час та місце розгляду справи, однак до суду представник не з`явився, пояснення щодо позову не надано.

Враховуючи характер спірних правовідносин, подані сторонами письмові заяви та докази, а також те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку спірного житлового будинку виникло на підставі договору дарування від 23 серпня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори та зареєстрованого у встановленому законом порядку.

У користуванні ОСОБА_1 перебувають приміщення 1-1 площею 2,6 кв. м. тамбур, прим. 1-2 площею 9,8 кв. м. кухня, прим. 1-3 площею 5,3 кв. м. коридор, прим. 1-4 площею 9,8 кв. м. житлова кімната, прим. 1-5 площею 13,2 кв. м. житлова кімната, загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 23,0 кв. м., відповідно до технічного паспорта від 27.02.2026 року.

На підставі рішення Сумської міської ради № 2066-МР від 27.10.2021 року, ОСОБА_1 отримала у власність 1/2 частину присадибної земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації від 0,0982 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164.

Право власності ОСОБА_4 на іншу частку домоволодіння – 1/2 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 1984 року.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.11.2015 року ОСОБА_4 була передана 1/2 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0982га, що підтверджується копією свідоцтва, в якому визначена форма власності: приватна, спільна часткова та вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5910136600:05:007:0164, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2021 року та копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.01.2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва по смерть.

Його дружина ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є доньками померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження та копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно якого, після укладення шлюбу, прізвище ОСОБА_10 .

У січні 2024року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернулись до Сумської міської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Згідно з технічним паспортом від 15.01.2024 року, зробленим на замовлення ОСОБА_2 щодо домоволодіння по АДРЕСА_2 та отримала технічний паспорт, згідно якого частина домоволодіння, що належала її покійному батьку та є спадковим майном, складається з: кухні 2-1 площею 13,3 кв. м., житлової кімнати 2-2- площею 14,3 кв. м., житлової кімнати 2-3 площею 9,2 кв. м., житлової кімнати 2-4 площею 7,4 кв. м., тамбуру 2-5 площею 4,4 кв. м., санвузлу 2-6 площею 3,9 кв. м.

Крім того, ОСОБА_4 належали господарські будівлі і споруди, що розташовані на території домоволодіння, а саме: навіси літ. Ж,К,П, альтанка літ. М, сарай Е, вольєр літ.Р, погріб п/г, вигрібна яма літ.І, огорожа №2,3,5, що підтверджується копією технічного паспорту на домоволодіння та ідентифікатором об`єкта будівництва, що внесено в Єдину державну систему у сфері будівництва 15.01.2024 року.

Судом встановлено, що за життя співвласників між ними фактично склався сталий порядок користування житловим будинком. Кожна сторона користувалася окремою ізольованою частиною будинку, яка має самостійний вхід, окремі інженерні комунікації та окремі особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг. Вказаний порядок користування підтверджується технічним паспортом на домоволодіння, письмовими доказами та не заперечується учасниками справи.

Окрім цього, з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:05:007:0164 перебуває у спільній частковій власності сторін, а її фактичне використання відповідає сформованому порядку користування домоволодінням.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За ч.. 1-3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно зі ч.2 ст.367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 120 ЗК України (в редакції, чинній на час придбання позивачами частки домоволодіння) передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (стаття 88 ЗК України).

Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, у зв`язку з чим при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або житловий будинок, слід брати до уваги цю угоду.

Відповідно до ч.1 ст.318 ЦК України, кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Частиною 5 ст.319 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що належні сторонам частки житлового будинку є конструктивно відокремленими, мають самостійні входи, окремі приміщення та можуть функціонувати як самостійні об`єкти нерухомого майна без порушення прав інших співвласників. Водночас земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, також може бути поділена між співвласниками відповідно до належних їм часток із забезпеченням самостійного користування кожною земельною ділянкою, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами щодо самого права на виділ у натурі належних їм часток житлового будинку та земельної ділянки відсутній. Як первісний, так і зустрічний позови фактично спрямовані на припинення режиму спільної часткової власності шляхом виділу в натурі відповідних частин житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки, якими сторони користуються протягом тривалого часу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені вимоги як первісного, так і зустрічного позовів є взаємопов`язаними, ґрунтуються на одному предметі спору, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, не суперечать вимогам цивільного законодавства та підлягають задоволенню.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити первісний позов ОСОБА_1 про виділ у натурі частки житлового будинку та земельної ділянки.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ у натурі частки житлового будинку та земельної ділянки.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0982 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виділу належних співвласникам часток у натурі.

Виділити у власність ОСОБА_1 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: прим. 1-1 площею 2,6 кв. м. тамбур, прим. 1-2 площею 9,8 кв. м. кухня, прим. 1-3 площею 5,3 кв. м. коридор, прим. 1-4 площею 9,8 кв. м. житлова кімната, прим. 1-5 площею 13,2 кв. м. житлова кімната, загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 23,0 кв. м., а також земельну ділянку площею 0,0491 га, що виділяється в натурі із земельної ділянки площею 0,0982 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164.

Виділити у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в житловому будинку літ. А-1: кухню 2-1 площею 13,3 кв. м, житлову кімнату 2-2 площею 14,3 кв. м, житлову кімнату 2-3 площею 9,2 кв. м, житлову кімнату 2-4 площею 7,4 кв. м, тамбур 2-5 площею 4,4 кв. м, санвузол 2-6 площею 3,9 кв. м, а також господарські будівлі та споруди: навіси літ. Ж, К, П, альтанку літ. М, сарай літ. Е, вольєр літ. Р, погріб п/г, вигрібну яму літ. І, огорожі № 2, № 3, № 5, а також земельну ділянку площею 0,0491 га, що виділяється в натурі із земельної ділянки площею 0,0982 га, кадастровий номер 5910136600:05:007:0164.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

ОСОБА_13 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3

Сумська міська державна нотаріальна контора, м.Суми, пр-т Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 41854303.

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2026 року.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА