Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №598/294/18 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/294/18Головуючий у 1-й інстанції Гудима І.В.

Провадження № 22-ц/817/916/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №598/294/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гриб Олег Васильович, на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 травня 2026 року, постановлену суддею Гудимою І.В., за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-900-08 від 03.09.2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

у травні 2026 року до Збаразького районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гриб Олег Васильович, про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-900-08 від 03.09.2008 року. Заяву мотивує тим, що ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року було скасовано заочне рішення цього ж суду від 28 жовтня 2015 року у справі №598/1933/14-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що на думку заявника, є підставою для перегляду рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами відповідно до п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України.

Ухвалою судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року заяву ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гриб О.В., про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подати належні та допустимі докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, на які він посилається як на підставу для перегляду судового рішення; подати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 2643 грн (150 відсотків ставки судового збору, сплаченої при поданні первісної позовної заяви — 1762 грн ? 150%), у встановленому законом порядку, або документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору; подати клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гриб Олег Васильович, про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Сенс Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-900-08 від 03.09.2008 року — визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гриб О.В. просить скасувати ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 травня 2026 року.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначає, що підставою для повернення заяви про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами, суд зазначив неусунення недоліків в частині клопотання про поновлення строку на подання заяви: суд вказав, що в поданому клопотанні не

наведено жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку, та не подано жодних доказів.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявник міг дізнатися про нову обставину 31 липня 2024 року, тобто з дня скасування заочного рішення у справі № 598/1933/14-ц, а тому тридцятиденний строк сплив у серпні 2024 року.

Однак, вважають, такий висновок суду помилковим, оскільки скасування заочного рішення у справі № 598/1933/14-ц від 31.07.2024, означало лише початок нового розгляду справи, а не остаточне усунення преюдиційного рішення. Аж до ухвали від 27 січня 2026 року справа № 598/1933/14-ц перебувала в судовому розгляді, у тому числі проводилась судова почеркознавча експертиза, результат якої був невизначеним. Отже, реальна нова обставина (остаточна ліквідація преюдиційної сили рішення від 28.10.2015 ) виникла не раніше 27 січня 2026 року - з дня залишення позову без розгляду. Саме з цієї дати і почав спливати тридцятиденний строк.

По-друге, навіть якщо вважати початком перебігу строку 31.07.2024, то для ОСОБА_1 цей строк не міг рахуватись через його перебування на безперервній військовій службі з 15.07.2023 по теперішній час. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України та ч. 2 ст. 253 ЦК України перебіг строку зупиняється, зокрема, якщо особа перебуває у ЗСУ в умовах воєнного стану. Заявник є мобілізованим військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджено довідкою № 249 від 05.06.2026 р. (форма 5), а також посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_1 , виданим 06.06.2025 Командуванням ВМС ЗС України (безстрокове посвідчення на підставі п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

По-третє, клопотання про поновлення строку до заяви про усунення недоліків було подано, і воно містило посилання на проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією як на поважну причину. Однак суд, відмовив у поновленні строку, не оцінивши наданий раніше разом із заявою доказ - довідку з в.ч. НОМЕР_2 (подану як додаток № 2 до заяви від 07.05.2026 ).

Таким чином, вважають, що суд відмовляючи у поновленні строку, проігнорував як нормативну базу (зупинення строків у зв`язку з воєнним станом та мобілізацією), так і конкретні докази, що вже містились у матеріалах справи. Такий підхід суперечить ст.ст. 252—253 ЦК України, ч. 1 ст. 72 ЦПК України та ч. 4 ст. 10 ЦПК України (принцип верховенства права та справедливого судового розгляду).

Відтак, вказують, що суд невірно ототожнив момент виникнення нової обставини, так як визначальним є не момент формального скасування заочного рішення від 28.10.2015 (31.07.2024 ), а момент остаточного позбавлення цього рішення юридичної сили як преюдиційного факту — тобто ухвала від 27 січня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі № 598/1933/14-ц. Саме з цієї дати заявник отримав повноцінне правове підґрунтя для звернення з заявою за нововиявленими обставинами.

З урахуванням наведеного заява подана у межах або з незначним пропуском строку, який є поважним і підлягає поновленню. Суд цього не дослідив та не надав оцінки, що є порушенням ст. 264 ЦПК України (обов`язок суду надати оцінку доказам).

На підставі наведеного, вважають, що відмова у перегляді рішення за нововиявленими обставинами лише через суто технічну підставу (недостатнє обґрунтування клопотання про поновлення строку), коли докази поважних причин вже є у справі, є надмірним формалізмом, що порушує право на доступ до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гриб Олег Васильович, про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Сенс Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/38-900-08 від 03.09.2008 року — визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник повністю не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення без руху від 18 травня 2026 року, зокрема, заявником у клопотанні про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не наведено жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку, а також не подано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Колегія суддів з даним висновком суду в повному обсязі погодитися не може, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга статті 15 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас, згідно з частиною другою статті 424 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) вказано, що: «відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року в справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року в справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року в справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року в справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року в справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23).

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2018 року за нововиявленими обставинами, представник заявника — адвокат Гриб О.В. посилався на обставини, про які йому стало відомо 31 липня 2024 року — з моменту постановлення ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області про скасування заочного рішення від 28 жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Збаразького районного суду від 15 червня 20218 року, яке набрало законної сили, позовну заяву задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( 1559 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят дев`ять) Євро 98 євроценти заборгованості по процентах за кредитним договором №770/38-900-08 від 03 вересня 2008 року, 39932 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 89 копійок нарахованої пені за кредитним договором №770/38-900-08 від 03 вересня 2008 року.

Водночас, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Гриб О.В. звернувся в суд із заявою про перегляд даного судового рішення за нововиявленими обставинами лише 11.05.2026, тобто поза межами трирічного строку, який є присічним та поновленню не підлягає.

Колегія суддів звертає увагу, що пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23).

Враховуючи наведене, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував наведених імперативних норм процесуального права, дійшовши передчасного висновку про повернення заяви.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, то питання відшкодування судових витрат у апеляційній інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гриб Олег Васильович, задовольнити частково.

Ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 27 травня 2026 року, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів