Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №299/1294/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 299/1294/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю адвоката Гудковської В. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/299/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , Виноградівський міський голова, адреса місця роботи пл. Миру, 5, м. Виноградів Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053677, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 (двадцять п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 665,60 грн.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОД № 08/26 від 12.03.2026 та постанови судді від 23.04.2026 вбачається, що 17.02.2026 Виноградівський міській голова Закарпатської області ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: не надав у встановлені законом терміни запитувану інформацію на адвокатський запит адвоката Гудковської В. С., поданий в інтересах клієнта.

Перевіркою встановлено, що 26.09.2024 між адвокатом Гудковською В. С. та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правничої допомоги за № 26092024-01. Реалізовуючи свої повноваження за вказаним договором, 10.02.2026 адвокатом було направлено Виноградівському міському голові Закарпатської області Бочкаю С. З., на відповідну електронну адресу, адвокатській запит за № 17 та належним чином засвідчені копії зазначених в адвокатському запиті документів: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 102 від 18.09.2024, ордера серії ВН № 1414756 від 01.10.2024 та свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 від 05.11.2019.

Зазначений запит був отриманий адресатом 10.02.2026.

В адвокатському запиті адвокат Гудковська B. C. просила надати належним чином засвідчену копію акту, складеного за результатом проведення оцінки рівня безпеки дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також іншу інформацію, зазначену в запиті.

17.02.2026 на адресу адвоката Гудковської B. C. надійшла відповідь № 02.1-22/650 за підписом Виноградівського міського голови Закарпатської області ОСОБА_1 , якою адвокату було відмовлено у наданні зазначеного акту та інформації..

-2-

Таким чином Виноградівський міський голова Закарпатської області ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не надав інформацію на адвокатський запит, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду від 23.04.2026 та закрити провадження у справі. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та ухваленою з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП, оскільки складений з порушенням строків, а саме 12.03.2026, однак такий мав бут складений не пізніше двадцяти чотирьох годин. Крім того, у протоколі серії ОД № 08/26 не встановлено особу правопорушника. Судом першої інстанції також не було ідентифіковано особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, судом першої інстанції проігноровано істотні порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Рада адвокатів Одеської області не долучила до протоколу надані ним письмові пояснення. За таких обставин, вибіркове направлення до суду лише окремих документів і виключення з матеріалів письмових пояснень особи, не може розглядатися як нейтральне процесуальне рішення. Це свідчить про одностороннє формування матеріалів, не сумісне з вимогами повного та об`єктивного розгляду справи. Таким чином до суду передано не матеріали справи про адміністративне правопорушення, а лише їх частину, відібрану органом, який сам же і виступив ініціатором адміністративного переслідування. За таких умов протокол не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Виноградівською міською радою була надана відповідь на адвокатський запит адвоката Гудковської В. С. тобто, предмет спору полягає не у повній бездіяльності чи ігноруванні адвокатського запиту, а в правовій оцінці того, чи повинна була міська рада надати копію Акту оцінки рівня безпеки дитини саме в тому обсязі та в той спосіб, як цього бажав запитувач. У даній справі наявний саме правовий спір щодо меж доступу до документу, а не безспірний факт адміністративного проступку. Перетворювання такого спору на переслідування посадової особи без належної судової оцінки всіх обставин є неправомірним. Судом безпідставно проігноровано обставину існування судового спору щодо того ж самого предмета – надання акту оцінки рівня безпеки дитини. Формальне розмежування судом звернень особи та її адвоката не змінює суті правовідносин, оскільки обидва звернення стосуються одного і того ж питання. Наявність такого спору свідчить про відсутність безспірності правовідносин і виключає можливість кваліфікації дій як адміністративного правопорушення, та натомість вказує на наявність спору про право, який підлягає вирішенню в судовому порядку.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відомостей про поважність причин неявки не надав. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП явка особи, яка притягується до відповідальності, у судове засідання на апеляційний розгляд справи не є обов`язковою. Тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Адіментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

-3-

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Гудковської В. С., яка заперечила апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до вимог ст. 251, 252 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Cуд першої інстанції всебічно й повно дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, оскільки останній у встановлений законом термін запитувану інформацію на адвокатський запит адвоката Гудковської В. С. поданий в інтересах клієнта не надав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої цієї статті - відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Частиною 5 статті 212-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

-4-

Тобто, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Закону.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОД № 08/26 від 12.03.2026, ОСОБА_1 інкримінуються дії, спрямовані на неправомірну відмову у наданні адвокату запитуваної в адвокатському запиті інформації.

Порушення полягає у відмові ОСОБА_1 , як голови Виноградівської міської ради, адвокату Гудковській В. С., яка діє в інтересах клієнта ОСОБА_3 , у наданні запитуваної інформації та наданні належним чином засвідченої копії зазначеного в адвокатському запиті документу.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

Апеляційна скарга не містить доводів, якими би спростовувались висновки місцевого суду. Зокрема, апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на правомірність мотивів не надання інформації на адвокатський запит, що вказані у листі за підписом міського голови Бочкая С. З. від 17.02.2026.

З досліджених апеляційним судом доказів вбачається, що 10.02.2026 адвокат Гудковська В. С. звернулася до міського голови Виноградівської міської ради ОСОБА_1 з адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію та копії документів, зокрема акту, складеного за результатом проведення оцінки рівня безпеки дитини - ОСОБА_4 . На підтвердження своїх повноважень, адвокатом Гудковською В. С. було надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію Ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1414756 від 01.10.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 260-2024-01 від 26.09.2024, укладеному між адвокатом Гудковською В. С. та ОСОБА_3 .

На вказаний запит міським головою Виноградівської міської ради листом № 02 1.22/650 від 17.02.2026 надано відповідь, в якій крім іншого зазначено про те, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 585 від 01.06.2020 не зобов`язано суб`єкта владних повноважень надсилати або передавати акт заявнику, втому числі в електронній формі, оскільки такий акт складається в межах повноважень служби у справах дітей, він використовується для прийняття управлінських рішень (негайне відібрання дитини, проведення подальшої соціальної роботи тощо), тобто, є службовим документом. Також, зазначено, що даний акт містить чутливу інформацію, а також відомості про третіх осіб та запропоновано ознайомитися із зазначеним документом в приміщенні міської ради особисто ОСОБА_3 , або його представником.

Натомість, постанова Кабінету Міністрів України № 585 від 01.06.2020 регулює питання щодо забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не регламентує порядок надання інформації на адвокатські запити.

Крім того, зі змісту листа голови Виноградівської міської ради ОСОБА_1 не вбачається, що акт, складений за результатом проведення оцінки рівня безпеки дитини містить інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону України «Про інформацію».

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що така відмова у наданні інформації на адвокатський запит не може бути визнана правомірною.

Щодо тверджень в апеляційній скарзі про невідповідність форми та змісту протоколу, апеляційний суд зазначає, що суттєвих порушень вимог ст. 254, 256 КУпАП, які б могли вплинути на правильне вирішення справи судом не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОД № 08/26 від 12.03.2026 відповідає

-5-

основним вимогам, визначеним Порядком оформлення головою ради адвокатів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членам ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 238 від 19.11.2013.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви адвоката Гудковської В. С. про притягнення його до адміністративної відповідальності, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також поясненнями ОСОБА_1 , яке надійшло на адресу Ради адвокатів Одеської області 12.03.2026 вх. № 278/0/7-26 (а. с. 18-22, 23-26).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ОД № 08/26 складено уповноваженою на те посадовою особою 12.03.2026, тобто в межах строку визначеного законом.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги в частині не встановлення судом першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 є головою Виноградівської міської ради, інформація про якого є публічною та відкритою, відтак додаткової ідентифікації як посадової особи органу місцевого самоврядування не вимагає.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного розмежування судом звернень особи та її адвоката та наявності судового спору щодо того ж самого предмета, а саме надання акту оцінки рівня безпеки дитини, апеляційний суд визнає безпідставними і такі відхиляє. Зокрема апеляційний суд зазначає, що у першому випадку, звернення до Виноградівської міської ради із запитом про надання інформації ініціював ОСОБА_3 як фізична особа. Натомість, у справі, що розглядається, до Виноградівської міської ради із запитом про надання інформації звернулась адвокат Гудковська В. С. Оскільки порядок надання інформації на запит фізичної особи та адвоката регулюються різними законами, а саме Законом України «Про доступ до публічної інформації» для фізичних осіб, та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для адвокатів, отже такі звернення не є тотожними. При цьому, справа яка перебуває на розгляді в Закарпатському окружному адміністративному суді за позовом ОСОБА_3 до Виноградівської міської ради про визнання протиправним рішення міського голови Виноградівської міської ради та зобов`язання вчинити дії розглядається в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а справа за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП – в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, що свідчить про різну юридичну природу цих справ.

Суд першої інстанції дослідив факт оскарження відмови у наданні зазначеного акту на запит ОСОБА_3 в порядку адміністративного судочинства, та дійшов вірного висновку про те, що вирішення справи в адміністративному суді за позовом ОСОБА_3 до Виноградівської міської ради не впливає на вирішення справи, що розглядається.

Аналізуючи надані докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Даючи оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони

-6-

ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Також, апеляційний суд констатує, що при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 33 КУпАП, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, і прийшов до вірного висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_5 не наведено таких обставин та не надано таких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2026 щодо нього,- без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя