Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №308/11774/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/11774/24

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю захисника-адвоката Жук Л. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/896/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Жук Л. Б. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.10.2024.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 (один) років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 566114 від 09.07.2024 та постанови судді від 29.10.2024 вбачається, що 09.07.2024 о 19 год 42 хв по вул. Анкудінова, 9 у м. Ужгороді, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chrysler Voyager», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Драгер». Результат – 0,43 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та захисник-адвокат Жук Л. Б., посилаючись на незаконність постанови суду від 29.10.2024, порушють питання про її скасування та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять відеофіксації порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, яке стало підставою для зупинки його транспортного засобу. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а показник 0,43 проміле є наслідком важкого онкологічного захворювання та стресовим станом, у зв`язку з переслідуванням його працівниками поліції. Відеозапис не містить фіксації роз`яснення ОСОБА_1 його прав. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 за останні декілька років не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що характеризує його з позитивної сторони. Вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

-2-

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у відсутності ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про час та місце її розгляду за допомогою смс-повідомлення та засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідними довідками про доставку. Клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки від сторони захисту не надходило. При цьому, апеляційний суд враховує вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення прав сторони захисту, передбачених ст. ст. 268 КУпАП. При цьому, апеляційний суд враховує думку захисника-адвоката Жук Л. Б., яке не заперечила щдо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката Жук Л. Б., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з

-3-

використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 566114 від 09.07.2024, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 566114 від 09.07.2024 вбачається, що 09.07.2024 о 19 год 42 хв по вул. Анкудінова, 9 у м. Ужгороді, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chrysler Voyager», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Драгер». Результат – 0,43 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: роздруківкою тесту № 1184 від 09.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 о 20 год 02 хв 05.11.2025 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, проміле – 0,43; актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови серії ЕНА № 2572477 від 09.07.2024; відеозаписом на DVD диску з нагрудних боді-камер поліцейських.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 566114 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_1 , надавши свої пояснення до протоколу.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським взводу 2 роти батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Прокопенком В. А. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про

-4-

адміністративне правопорушення серіїААД № 566114 від 09.07.2024 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, матеріали справи не містять.

Будь-яких обставин, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено і під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому за провину.

Поліцейським у протоколі зазначено, що огляд водія проведений за допомогою приладу «Драгер Алкотестер 6820». Результат огляду на стан сп`яніння – 0,43 проміле. Апеляційний суд враховує, що результат тесту ОСОБА_1 проведеного працівниками поліції, а саме – 0,43 проміле, перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи у стані алкогольного сп`ягніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а результат приладу Драгер 0,43 проміле є наслідком онкологічного захворювання та стресовим станом, нічим не підтверджені, належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів матеріали справи не містять, відтак не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, як вбачається з оглянутого апеляційним судом відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 визнав результат проведеного тесту та зазначив, що випив два пива, від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився та підписав всі адміністративні матеріали складені щодо нього.

З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами.

Як такі, що не знаходять свого підтвердження, а також не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять обґрунтування причин зупинки транспортного засобу, яким він керував, оскільки такі належним чином не зафіксовані.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд визнає їх такими, що жодним чином не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. При цьому, причина зупинки транспортного засобу «Chrysler Voyager», державний номерний знак НОМЕР_1 та порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху підтверджується, як відео фіксацією з нагрудних бодікамер поліцейських так і наявною в матеріалах справи постановою серії ЕНА № 2572477 від 09.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Між тим апеляційний суд зазначає, що законність чи незаконність зупинки транспортного засобу не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

-5-

Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права підчас відібрання пояснень, апеляційнй суд визнає неспроможними, оскільки такі спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права передбачені ст. 63 Констинтуції України та ст. 268 КУпАП, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, те що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

При цьому, апеляційний суд ураховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

-6-

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 та його захиснка – адвоката Жук Л. Б. задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано жодних доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено, а не з`явившись на розгляд справи сторона захисту позбавила себе можливості здійснити такі дії під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Жук Л. Б. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.10.2024 щодо ОСОБА_3 ,- без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя