Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №212/5724/26
Суддя: Алєксєєнко А. Б.
1Справа № 212/5724/26 2/335/3200/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку ГУ ПФУ в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком.
З вересня 2017 року позивач позбавлена можливості користуватися коштами на своєму рахунку відкритому в АТ «Державний ощадний банк України», зокрема, проводити видаткові операції через встановлення лімітів та користування особовим кабінетом в системі «Ощад 24/7». При цьому жодного попередження про встановлення обмежень банком їй як отримувачу послуг повідомлено не було.
За зверненням позивача щодо розблокування розрахункового рахунку та особистого кабінету в системі Ощад 24 або перерахування належних їй коштів на рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем повідомлено про можливість відновлення видаткових операцій за рахунком на підставі поданої заяви у відділенні банку.
Водночас позивач вказує, що відповідно до Постанови КМУ від 12.08.2015 №615 виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється виключно через відділення АТ «Ощадбанк» у зв`язку із чим позивач була змушена відкрити рахунок для отримання пенсії у відділенні відповідача.
Позивач вважає, що відповідачем порушено її права, як споживача, з огляду на положення п.3 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» за яким при наданні послуги від якої споживач не може відмовитись, а одержувати може лише у одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які становлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями.
Наразі позивач мешкає на тимчасово окупованій території, а відтак не має можливості особисто з`явитись до відділення відповідача та надати заяву про перерахування належних їй коштів, а тому вона звернулась до відповідача із заявою підписаною за допомогою ЕЦП, що відповідає умовам Договору.
Проте, її рахунок не був розблокований та позивач позбавлена можливості користуватися належними їй коштами.
За вказаних обставин, позивач просить суд зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» перерахувати належні позивачу кошти, які знаходяться на поточному рахунку відкритому у АТ «Державний ощадний банк України» на рахунок відкритий в АТ «Акцент-банк».
Ухвалою Покровського районного суду м.Кривого Рогу від 27 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів направлено за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
26 травня 2026 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів надійшли до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та відповідно до протоколу розподілу між суддями від 26.05.2026 передані в провадження судді Алєксєєнка А.Б.
Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
18 червня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником АТ «Державний ощадний банк» Самсоновою Н.О. у якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням наступного.
Так, 06.12.2013 у ТВБВ № 10004/0290 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відкрито поточний рахунок UBAN: НОМЕР_1 ), який використовувався для зарахування пенсії позивачки від пенсійного фону, останнє зарахування відбулось 17.01.2024.
17.04.2019 у ТВБВ № 10004/0290 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Позивачкою підписано заяву № 53159206/170419 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
У відповідності до п.п.3.6.1. Заяви Позивачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 (номер UBAN: НОМЕР_3 ) на умовах тарифного пакету «Мій рахунок».
Крім того, 20.09.2024 в особистому кабінеті позивачки системи «Ощад 24/7» відповідно до Електронної заяви-договору про відкриття Вкладного(депозитного) рахунку (Вкладу) позивачкою було відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_4 . Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини, як між Клієнтом та Банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку www.oschadbank.ua, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО.
17.04.2019 року ОСОБА_1 останній раз пройдено ідентифікацію у відділенні Банку. В свою чергу, адреса за якою зареєстрована ОСОБА_1 та адреса, за якою остання перебуває на даний час, з 2014 року фактично контролюється російською окупаційною владою та включені до складу тимчасово окупованих територій України.
З метою мінімізації операційних ризиків, а також зниження втрат Банку, що виникають внаслідок реалізації операційних ризиків (далі - ОР) шляхом побудови та забезпечення функціонування ефективної системи управління операційними ризиками на всіх рівнях Банку, відповідно до п.219 Статуту АТ «Ощадбанк», Наглядовою радою створено Комітет з управління операційними ризиками.
Відповідно до рішення Комітету з управління операційними ризиками АТ «Ощадбанк» від 27.07.2023 (протокол №4) за рахунками в регіонах, які перебувають у частковій окупації, з огляду на відсутність здійснюваних клієнтами операцій по їх рахункам протягом року, з метою недопущення шахрайства та втрати коштів клієнтами, починаючи з серпня 2023 року та на період дії воєнного стану, за поточними рахунками з використанням платіжних карток, по яких протягом року не здійснювалися видаткові операції та які відкриті у філіях – Донецьке, Луганське, Харківське, Херсонське та Запорізьке обласних управліннях АТ «Ощадбанк» (далі – Рахунки), Банком було встановлено ліміт на всі видаткові операції у розмірі 1 000,00 грн. (в еквіваленті) на добу.
Рішенням Комітету з управління операційними ризиками АТ «Ощадбанк» №7 від 25.04.2024 було внесено зміни до рішення КУОР №4 від 27.07.2023, зокрема в частині зміни строку (з 12 місяців на 6 місяців), протягом якого за рахунками клієнтів-фізичних осіб, що відкриті в усіх філіях - Донецьке, Луганське, Харківське, Херсонське та Запорізьке обласних управліннях АТ «Ощадбанк», не здійснювалися видаткові операції. Такі обмеження за операціями встановлюються для Карткових рахунків, по яких протягом 6 місяців Клієнтом не здійснювались видаткові операції.
З метою мінімізації ризиків ділових відносин згідно вимог підпункту 3 пункту 68 Положення НБУ №65 05.06.2023 року Банком були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками Клієнта.
За період з 01.01.2024 по 23.04.2026 щодо можливості користування картковим рахунком позивачки до контакту-центру Банку надходило декілька дзвінків з приводу закінчення терміну дії картки, замовлення картки на новий термін дії та перевірки статусу картки. Голосовим помічником було повідомлено позивачку про встановлення ліміту по картці на проведення будь яких операцій.
Представник відповідача зазначила, що дії Банку щодо застосування обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками Клієнта відповідають положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон про ПВК/ФТ ), вимогам «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», затверджених постановою правління НБУ №65 від 19.05.2020 , Закону України «Про платіжні послуги», Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29.07.2022.
З урахуванням наведеного представник відповідача у відзиві на позов зазначила, що подальше обслуговування платіжних карток та рахунків, відкритих в АТ «Ощадбанк» на ім`я позивачки ОСОБА_1 , буде можливе після проведення актуалізації даних при зверненні/особистій присутності позивача до відділення Банку. Станом на дату подачі відзиву позивачка особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору не з`являлась документи необхідні для проведення ідентифікації не надавала.
Крім цього, представник відповідача посилаючись на необхідність встановлення дійсного волевиявлення позивачки щодо розпорядження банківськими рахунками, її ідентифікації та відхилення сумнівів щодо життєздатності позивачки, вважає за необхідне визнати явку позивачки в судове засідання обов`язковою для надання нею особистих пояснень по суті справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника відповідача щодо визнання участі позивачки у судовому засіданні обов`язкової суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу в якій зокрема зазначається за якими правилами позовного провадження буде здійснюватися розгляд справи.
При відкритті провадження у відповідності до ухвали суду від 27.05.2026 судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та вважає за можливо здійснити розгляд справи у визначеному порядку без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно долученої до матеріалів справи копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.04.2019 №1419-5000111666 фактичне місце проживання, перебування ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, зареєстроване та фактичне місце проживання позивача знаходиться на території, яка включена до переліку тимчасово окупованих територій згідно Указу Президента України №32/2019 від 07.02.2019 та Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерством розвитком громад та територій України №376 від 28.02.2025.
17 квітня 2017 року у ТВБВ № 10004/0290 філії - Донецьке обласне управління АТ«Ощадбанк» Рябовою Л.М. підписано заяву № 53159206/170419 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до п.3.4.1 Заяви позивачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 на умовах тарифного пакету «Мій рахунок».
Також, 20.09.2024 в особистому кабінеті позивачки системи «Ощад 24/7» відповідно до Електронної заяви-договору про відкриття Вкладного(депозитного) рахунку (Вкладу) позивачкою було відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_4 .
Позивач вказує, що зверталась до відповідача із заявою щодо розблокування належних їй розрахункових рахунків та надання можливості користуватися особовим кабінетом в системі Ощад 24/7 або перерахування належних їй коштів на рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк».
На заяву позивачки листом АТ «Ощадбанк» від 17.04.2026 №34/2-12/4243/2026/с повідомлено, що для здійснення переказу між власними рахунками, на інші рахунки в т.ч. в інші банки, клієнт повинен звернутися до відділення Банку та надати платіжну інструкцію на переказ коштів довільної форми із зазначенням всіх необхідних реквізитів для здійснення такого списання. Перед здійсненням переказу коштів працівник Банку зобов`язаний провести ідентифікацію/верифікацію клієнта. Отримати кошти готівкою з карткового рахунку без використання платіжної картки можливо у відділенні Банку самим клієнтом або його Довіреною особою на підставі нотаріально засвідченої довіреності в межах регіонального управління, в якому відкрито рахунок. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст.11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).
Згідно із ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно частин 1, 2 статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
За правилами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк» передбачено, що платіжні операції за поточними рахунками здійснюється за умови їх належного ініціювання, зокрема, за умови надання до Банку додатково до платіжних інструкцій усіх інших документів, необхідних для виконання відповідних операцій. Платіжна інструкція вважається належним чином акцептованою після надання платником згоди на її виконання, у тому числі, шляхом підписання та надання платіжної інструкції до Банку. При цьому здійсненню переказів коштів передує процедура обов`язкової ідентифікації/верифікації клієнта.
Відповідно до ч.1 ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; емітент платіжних інструментів - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про платіжні послуги», емісія / надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
Згідно з п.172 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ №164 від 29 липня 2022 року емітент/еквайр зобов`язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій
Згідно з п. п. 150, 151 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою правління НБУ № 164 від 29 липня 2022 року, емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права.
Відповідно до п.178 постанови НБУ від 29 липня 2022 року № 164 емітент за результатами моніторингу має право ухвалити рішення про: 1) зупинення або припинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту; 2) вилучення певного платіжного інструменту; 3) проведення в разі потреби додаткової перевірки ПІНу або іншої інформації, що дає змогу здійснювати операцію з використанням платіжного інструменту; 4)здійснення еквайром та/або суб`єктом господарювання додаткової ідентифікації держателя шляхом перевірки його документів; 5) установлення лімітів та/або обмежень на певні види операцій. Надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій (ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги»).
Частиною 21 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент має право зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов`язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
Акціонерне товариство «Ощадбанк», як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, на підставі п. 4) ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
Статтею 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів). Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно. При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів: клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення., клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Відповідно до частин 4, 7, 8, 15 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» належна перевірка здійснюється в разі, в тому числі, наявності підозри, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію. Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високий. Посилені заходи належної перевірки здійснюються банком до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюється у процесі таких відносин, та актуалізації банком даних щодо клієнта. Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.
Відповідно до п.10.29 розділу XX «Умови договору банківського рахунку» Особливої частини ДКБО на період дії воєнного стану, з метою забезпечення захисту та схоронності коштів на Карткових рахунках Клієнтів, відкритих у філіях, розташованих в регіонах, що перебувають у частковій/повній окупації/на лінії зіткнення (між тимчасово окупованою територією та територією України, на прилеглих територіях до якої ведуться бойові дії), Банк може встановлювати ліміти та/або обмеження за операціями з використанням Платіжних карток (зокрема, але не виключно, на суми та кількість платіжних операцій з використанням Платіжних карток, за місцем/типом здійснення операції, в тому числі, на всі видаткові операції за Картковим рахунком, по яких відбувається Авторизація в системах Банку), та/ або обмеження на випуск Цифрових карток (основних/додаткових) через дистанційні канали.
Такі обмеження за операціями встановлюються для Карткових рахунків, по яких протягом 6 місяців Клієнтом не здійснювались видаткові операції.
Клієнти мають можливість змінити/відмінити ліміт та/або обмеження (в т.ч. обмеження на випуск Цифрових карток (основних/додаткових) через дистанційні канали) встановлені за операціями в інший спосіб, ніж той, що зазначений в Правилах користування Платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк» (що є додатком до цього Договору), з урахуванням наступних особливостей: для відміни лімітів/обмежень Клієнт має звернутися до відділення Банку з паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, та (за наявності) з реєстраційним номером облікової картки платника податків та подати відповідну заяву, за встановленою банком формою; допускається відміна лімітів/обмежень за зверненням до відділення Банку Довіреної особи, за умови надання останньою документів, що посвідчують особу та належним чином оформленої довіреності, яка містить відповідний об`єм повноважень; для клієнтів, за рахунками яких встановлено обмеження у Банку та, які з об`єктивних причин не можуть фізично звернутися до відділення Банку, допускається відміна лімітів/обмежень після проведення перевірки особи власника рахунку шляхом відеодзвінка до Контакт-центру Банку (у разі технічної реалізації). Для відміни лімітів/обмежень під час відео дзвінка Клієнт повинен мати при собі та пред`явити документ, що посвідчує особу, який надавався ним до Банку під час відкриття рахунків та платіжну картку (за наявності).
Аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що банк має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій за рахунком неналежного отримувача, встановивши обмеження на видаткові операції без встановлення конкретних сум та строку обмеження.
Судом встановлено, що позивач перебуває на тимчасово окупованій території, тривалий час не проходила фізичної ідентифікації, а відтак зважаючи на відсутність у банку інформації (офіційних документів), необхідної (необхідних) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання цим суб`єктом первинного фінансового моніторингу, дії Банку щодо зупинення фінансових операцій за рахунком позивача відповідають вказаним вище вимогам чинного законодавства України та не свідчать про порушення зобов`язань за договором банківського рахунка.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що подальше обслуговування платіжних карток та рахунків, відкритих в АТ «Ощадбанк» на ім`я позивачки ОСОБА_1 , буде можливе після проведення актуалізації даних при зверненні/особистій присутності позивача до відділення Банку. Станом на теперішній час позивач ОСОБА_1 не з`явилася особисто до відділення Банку для проведення ідентифікації та верифікації відповідно до умов Договору, документи, які необхідні для проведення ідентифікації, також не надала, що не спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
За вказаних обставин, суд вважає, що стороною позивача не надано достатніх і достовірних доказів того, що відповідачем були порушені права позивача як споживача фінансових послуг на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а також щодо договору про відкриття та обслуговування рахунку на ім`я позивача.
Таким чином, аналізуючи надані докази, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи відсутність порушень правил надання послуг Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та правових підстав для зобов`язання відповідача перерахувати належні позивачці кошти, які знаходяться на рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 липня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання, як ВПО: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк АТ Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032126, юридична адреса: м.Київ, вул.Госпитальна, 12Г).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua