Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №947/17419/26 — Київський районний суд м. Одеси

________________________________________________________________________________

Справа № 947/17419/26

Провадження № 2/947/4453/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участі секретаря судового засідання Приймак Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

27 квітня 2026 року позивачка звернулася через представника адвоката Нарижняк В.А. до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох річного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що з 26.01.2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.01.2024 року, серії НОМЕР_1 , виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №9. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , від 26.04.2024 року, виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №56 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , від 16.054.2025 року, виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1140.Сторони припинили подружні стосунки, з 2025 року проживають окремо, діти проживають разом з нею та знаходяться виключно на її утриманні, відповідач самоусунувся від утримання дітей, а тому вона потребує матеріальної допомоги на своє утримання, тому як на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною та не має змоги працювати та отримувати дохід.

Відзив на позовну заяву

Відповідач відзив не надав.

Процесуальні дії та рух справи

Позивачка через підсистему «Електронний суд» 27.04.2026 звернулася через представника адвоката Нарижняка В.А. до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 29.04.2026 №2669022, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що не належить до території Київського району м. Одеси.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 29.04.2026 №2669135, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що не належить до території Київського району м. Одеси.

Згідно з відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 29.04.2026 №2669106, позивачка як внутрішньо переміщена особа фактично проживає з 15.04.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , що належить до території Київського району м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А. від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.06.2026.

Судові засідання, призначені на 03.06.2026 та 24.06.2026, відкладались з метою повторного та належного повідомлення відповідача про розглдя справи.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена на адресу фактичного проживання відповідача: АДРЕСА_3 .

Відповідач до судових засідань на 03.06.2026, 24.06.2026 та 17.07.2026 на виклики суду не з`явився, відзив на позовну заяву у визначений час не надав, доводи позивачки не спростував.

Згідно з Довідкою про причину повернення АТ «Укрпошта», рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відмітками від 29.05.2026 «за закінченням терміну зберігання» та від 22.06.2026 «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Також відповідач сповіщався про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади України».

Представник позивачки 01.06.2026 надав суду заяву у якій вимоги підтримує, просить їх задовольнити, справу розглядати у їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші заяви та клопотання від сторін до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що з 26.01.2024 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 26.01.2024 року, серії НОМЕР_1 , виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №9.

Від шлюбу подружжя мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , від 26.04.2024 року, виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №56 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , від 16.054.2025 року, виданим Добропільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1140.

Сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільного господарства та з 2025 року проживають окремо. Після того як відповідач залишив сім`ю діти залишилися проживати разом з матір`ю та повністю знаходяться на її утриманні.

Позивачка доводить, що відповідач самоусунувся від утримання дітей, не надає їй ніякої матеріальної допомоги. Позивачка на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не має змоги працювати та отримувати дохід, тому їй дуже важко матеріально у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з даним позовом.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із ст.75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Частиною 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов`язок покладений як на матір дитини так і на батька, є особистим і індивідуальним для кожного з батьків.

Відповідно до ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідно з ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 6 ст.84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є людиною працездатного віку.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка немає змоги працювати і утримувати себе. Також на її утриманні є ще одна малолітня дитина.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, наявності на її утриманні двох малолітніх дітей, можливостей відповідача та не спростування доводів позивачки, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у твердій грошовій сумі в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 27.04.2026 року та до досягнення дитиною трьох років.

Суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у такому розмірі, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров`я, інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для матері дитини, з якою проживають спільні діти, в період догляду за дитиною до трьохрічного віку.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.91 СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду з дня подачі позовної заяви.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері, з якою проживає дитина, на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, перебувають вони у шлюбі, чи розірвано шлюб, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.01.2018 по справі №541/1208/16-ц.

Отже, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та задоволення позову позивачки, яка в даному випадку звільнена від сплати судового збору по розгляду позовних вимог, з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору у сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 84, 75,79,80,81,150, 181Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 206, 258-259, 264, 265, 273, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 27.04.2026 дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Зачоне рішення суду складене та підписане 17.07.2026.

Суддя: Ю. А. Скриль