Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №495/1460/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1460/26

Номер провадження 2/495/1947/2026

14 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з на підставі судового наказу від 29.10.2025 року з позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини від доходу щомісячно. Як вказує позивача, станом на дату подання даної позовної заяви суттєво змінились обставини, на підставі яких, стягнення аліментів, які стягуються на підставі вказаного наказу, має бути припинено.

Так, позивачка вказує, що на дату подання позовної заяви вона із відповідачем примирилася та знову проживають разом однією сім`єю із усіма дітьми, спільно утримують дітей, та займаються їх доглядом та вихованням.

Окрім того, як вказує позивачка, відповідачем ОСОБА_2 була подана заява до відділу ДВС про повернення судового наказу від 29.10.2025 року, в якій він вказав, що заборгованість по сплаті аліментів відсутня, претензій до позивача по справі він не має. На підставі цієї заяви була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, позивачка просить суд задовольнити позов та припинити стягнення аліментів за судовим наказом від 29.10.2025 року справі № 495/8038/25.

Процесуальні дії у суді

19.03.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

14.05.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області визнано обов`язковою явку позивача у судове засідання.

Позиції учасників судового провадження

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов. На запитання суду пояснила, що всі діти проживають з відповідачем у справі – ОСОБА_2 , окрім дочки ОСОБА_3 , яка періодично проживає разом із нею; вказала, що діти проживають разом із відповідачем виключно тому, що в неї не має власного житла. Також пояснила що вона турбується про своїх дітей, купує їм необхідні речі, піклується про їх особистість та вважає, що дане питання їй та відповідачу треба було вирішити у нотаріальному порядку, а не звертатись до суду з заявою про видачу судового наказу.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, та пояснив, що вони не живуть разом із ОСОБА_1 вже тривалий час, позивачка проживає разом із іншим чоловіком у м. Кропивницький. Також пояснив, що всі діти проживають разом із ним та знаходяться на його утриманні.

У судовому засіданні 06.07.2025, суд повідомив учасників провадження, що переходить на стадію ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 14.07.2025.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29 жовтня 2025 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області був виданий судовий наказ, згідно якого встановлено наступне. Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2025 року, справа №495/2907/25 був розірваний. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.2011 року, актовий запис №04; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.02.2015 року, актовий запис №116; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.02.2020 року, актовий запис №84; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.2021 року, актовий запис №36, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 05.08.2022 року, актовий запис №339. Малолітні діти проживають разом з заявником та знаходяться на його повному матеріальному утриманні, що підтверджується довідками Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №144 від 24.04.2025 року, № 175 від 16.06.2025 року, боржник, як мати ухиляється від утримання спільних дітей, регулярної матеріальної допомоги не надає. Боржник являється матір`ю дітей, а отже зобов`язана забезпечити належний рівень життя дітям, є молодою особою, фізично здоровою та має працездатний вік.

На підставі викладеного, з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17.10.2025 року та до досягнення дітьми повноліття.

Даний наказ був прийнятий до виконання та Державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу ДВС була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2025.

22.12.2025 від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява про повернення виконавчого документа, і 09.01.2026 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно довідки Старокозацької сільської ради білгород-Дністровського району Одпеської області № 153 від 28.04.2026, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно акту обстеження від 28.04.2026 малолітні та неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровані та проживають разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей (див. постанову Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 682/690/16-ц).

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.

Як встановлено у судовому зсіданні та не оспорювалось сторонами у справі, всі малолітні та неповнолітні діти сторін проживають із відповідачем, та є зареєстрованими за адресою місця його проживання.

Враховуючи правову природу аліментів (які є власністю дитини), їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд повинен оцінити при вирішенні цього спору наявність підстав для подальшого стягнення аліментів з особи, з яким, за встановленими обставинами справи, не проживає дитина.

Аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Таким чином, існування судового наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у справі № 495/8038/25 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача повинно оцінюватись з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення.

Ретельно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що змінились обставини, які послугували підставою для ухвалення наказу від 29.10.2025, сторонами суду не надано, жодних нових обставин сторонами повідомлено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що змінились обставини, які впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, тобто позовні вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 140, 141, 180, 181 СК України, ст. 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК