Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №185/5662/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2023/26 Справа № 185/5662/26 Суддя у 1-й інстанції - Мицак М. С. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 04.04.2026 року приблизно об 11 год. 30 хв., знаходячись на робочому місці в тютюновому кіоску за адресою: м. Павлоград, вул. Вокзальна, 15 ОСОБА_1 здійснила продаж сигарет «Manchester» в кількості 5 штук без марок акцизного податку та без ліцензії на продаж тютюнових виробів.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з конфіскацією вилучених тютюнових витробів та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки не була присутньою під час розгляду справи, крім того, копію постанови суду першої інстанції не отримувала, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-судом першої інстанції не враховано, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів;

-рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень;

-зазначає, що господарську діяльність не здійснює та не зареєстрована як суб`єкт господарювання.

Будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилася, крім того, в апеляційній скарзі просила здійснити розгляд справи за її відсутності, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у її відсутність. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Окрім того, як зазначає ОСОБА_1 про наявність вищевказаної постанови дізналась 05.06.2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону, судом першої інстанції належним чином не були з`ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються, зокрема: встановлені судом обставини, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також мотиви прийнятого рішення.

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони зазначеного правопорушення є саме провадження господарської діяльності, а не лише одноразове виявлення товару чи припущення про його реалізацію.

Згідно із ч. 1-4 статті 2 Закону України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами господарювання є:

- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб`єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів мікропідприємництва, суб`єктів малого підприємництва, суб`єктів середнього підприємництва або суб`єктів великого підприємництва.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 здійснювала саме господарську діяльність без отримання відповідної ліцензії.

Зокрема, у справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт реалізації тютюнових виробів, а саме:

?відеозапис факту продажу;

?матеріали фото- чи відеофіксації, які б підтверджували передачу товару покупцю;

?пояснення покупця або свідків події;

?матеріали контрольної закупки;

?відомості про отримання ОСОБА_1 грошових коштів за реалізований товар;

?вилучення виручки або інші докази здійснення розрахункової операції.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи та підлягає перевірці іншими доказами.

Крім того, рапорт співробітника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.04.2020 року у справі № 489/4827/16, свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатися об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою.

При цьому матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання або фактично здійснювала діяльність, яка за своїм характером має ознаки господарської діяльності та підлягає ліцензуванню.

Наявна у матеріалах справи фототаблиця сама по собі не може бути визнана належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки до фототаблиці не долучено протоколу огляду чи інший процесуальний документ, який би фіксував порядок її складання, місце проведення огляду, перелік виявлених предметів, а також забезпечував можливість перевірити достовірність відображених на фотознімках обставин. За відсутності такого процесуального оформлення фототаблиця не може бути самостійною підставою для висновку про доведеність вини особи. Крім того, відсутні відомості щодо того коли, де, за яких обставин та ким було отримано фотографії.

Також, досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи. При цьому встановлено, що зазначений відеозапис датований 08 квітня 2026 року, тоді як відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення подія мала місце 04 квітня 2026 року. Крім того, зі змісту вказаного відеозапису не вбачається факту реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів, передачі грошових коштів, придбання покупцем сигарет чи будь-яких інших обставин, які б підтверджували подію адміністративного правопорушення, викладену у протоколі. Крім того, на запитання працівників поліції щодо наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ОСОБА_1 повідомила, що ліцензія знаходиться «в сейфі у юриста». Зазначене пояснення саме по собі не свідчить про відсутність у неї відповідної ліцензії та не є належним і достатнім доказом здійснення господарської діяльності без ліцензії.

Таким чином, надані суду докази не підтверджують ані факту здійснення реалізації тютюнових виробів, ані факту провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без відповідної ліцензії, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях та не підтверджується належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.

Викладеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки і це істотно вплинуло на правильність прийнятого судом рішення щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року – задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП — скасувати.

Прийняти нову постанову.

Провадження закрити в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко