Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №210/1913/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1894/26 Справа № 210/1913/25 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи клопотання захисника - адвоката Конюшка Д.Б., діючого в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а:

постановою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник - адвокат Конюшко Д.Б., діючий в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 11 червня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про закриття провадження у справі з наведених у скарзі підстав.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку захисник посилається на те, що повний текст постанови не був виготовлений та вручений ОСОБА_1 за результатами судового засідання 04 серпня 2025 року, а зі змістом постанови він ознайомився лише після отримання її копії у приміщенні суду 04 червня 2026 року. Зазначає, що апеляційну скаргу подано протягом десяти днів після фактичного отримання копії постанови, а тому вважає причини пропуску строку поважними. На підтвердження своєї позиції посилається, зокрема, на практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості позбавлення особи права на апеляційний перегляд унаслідок несвоєчасного вручення повного тексту судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За змістом ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційний суд звертає увагу, що ст. 294 КУпАП є спеціальною нормою, яка регулює порядок і строк апеляційного оскарження саме постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, та прямо пов`язує початок перебігу десятиденного строку з днем винесення постанови. Отримання копії постанови, подальше ознайомлення з її повним текстом або залучення іншого захисника не змінюють визначеного законом моменту початку перебігу строку, хоча відповідні обставини можуть бути враховані під час оцінки поважності причин його пропуску.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 положення ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення застосовуються до постанов, винесення яких передбачене ст. 284 КУпАП. Отже, постанова суду першої інстанції у цій справі за своїм видом підлягає апеляційному перегляду, однак за умови дотримання встановленого законом строку або доведення поважних причин його пропуску.

Поновлення пропущеного строку не є автоматичним наслідком самого факту подання відповідного клопотання. Такий строк може бути поновлений лише за наявності обставин, які були об`єктивними, непереборними або істотно перешкоджали особі своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження. Особа, яка просить поновити строк, повинна навести конкретні причини пропуску, підтвердити їх належними доказами та пояснити весь період бездіяльності від закінчення встановленого законом строку до моменту подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності апеляційної скарги, за умови, що такі обмеження мають законну мету і не порушують саму сутність права. Такий підхід викладено, зокрема, у рішенні у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine, заява № 15123/03, рішення від 06 грудня 2007 року).

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, § 41, рішення від 03 квітня 2008 року) ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими; від судів вимагається наводити підстави відповідного рішення, а сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 34, рішення від 21 грудня 2010 року) ЄСПЛ наголосив, що норми, які регулюють строки подання скарг, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, а зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувану постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу винесено 04 серпня 2025 року. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на апеляційне оскарження цієї постанови почався саме з дня її винесення, тобто 04 серпня 2025 року, а останнім днем такого строку було 13 серпня 2025 року.

Разом з тим апеляційну скаргу захисника - адвоката Конюшка Д.Б., діючого в інтересах ОСОБА_1 , сформовано в системі «Електронний суд» та подано 11 червня 2026 року, тобто після закінчення передбаченого ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження, зі значним пропуском цього строку.

Перевіряючи доводи клопотання, апеляційний суд враховує, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Велегура М.І. був присутній у судовому засіданні 04 серпня 2025 року, брав участь у розгляді справи, висловлював позицію сторони захисту та, відповідно, був обізнаний як із фактом завершення розгляду справи, так і з результатом, зафіксованим у винесеній судом постанові.

Отже, твердження про те, що сторона захисту не мала відомостей про існування та результат розгляду справи до отримання ОСОБА_1 копії постанови 04 червня 2026 року, не узгоджуються з матеріалами провадження. Присутність захисника у судовому засіданні не замінює обов`язку суду належно оформити та видати копію постанови, однак є істотною обставиною для оцінки того, чи була сторона фактично позбавлена можливості своєчасно ініціювати апеляційний перегляд.

Більше того, 15 вересня 2025 року адвокат Велегура М.І. подав до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу заяву про направлення на його електронну адресу копії постанови від 04 серпня 2025 року у справі № 210/1913/25. Зазначена заява підтверджує, що не пізніше 15 вересня 2025 року захист достовірно знав про винесення постанови, мав можливість звертатися до суду в електронній формі та вчиняти процесуальні дії, спрямовані на отримання її копії.

Водночас після подання цієї заяви стороною захисту не наведено та матеріалами справи не підтверджено вчинення протягом наступних майже дев`яти місяців будь-яких послідовних дій, спрямованих на отримання копії постанови, з`ясування стану розгляду заяви, подання апеляційної скарги з наявними доводами або звернення з клопотанням про поновлення строку. Не надано доказів відмови суду у видачі копії постанови, залишення заяви без розгляду, технічної неможливості повторного звернення чи інших обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження протягом усього зазначеного періоду.

Факт отримання ОСОБА_1 копії постанови у приміщенні суду 04 червня 2026 року підтверджує дату фактичного вручення йому копії, однак сам по собі не пояснює причин, з яких після участі захисника у судовому засіданні та подання ним заяви 15 вересня 2025 року сторона захисту до червня 2026 року не вживала належних і достатніх заходів для реалізації права на апеляційне оскарження.

Подання апеляційної скарги новим захисником 11 червня 2026 року, тобто невдовзі після отримання ОСОБА_1 копії постанови, характеризує лише проміжок часу з 04 до 11 червня 2026 року. Разом з тим для вирішення питання про поновлення строку має бути належно пояснений увесь період його пропуску, зокрема з 14 серпня 2025 року до 04 червня 2026 року. Таких пояснень та доказів апелянтом не наведено.

Право особи на вільний вибір захисника та професійну правничу допомогу апеляційним судом не ставиться під сумнів. Однак заміна захисника або укладення договору з новим адвокатом через значний проміжок часу після винесення постанови не є самостійною об`єктивною причиною пропуску процесуального строку й не може створювати для сторони новий десятиденний строк на апеляційне оскарження.

Посилання апелянта на рішення ЄСПЛ у справі «Григоров проти України» (Grygorov v. Ukraine, рішення від 11 січня 2024 року) не спростовує наведених висновків. Практика ЄСПЛ вимагає оцінювати, чи була особа внаслідок дій або бездіяльності державних органів фактично позбавлена реальної можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк. Натомість у цій справі захисник був присутній під час розгляду, сторона знала про винесення постанови, а 15 вересня 2025 року вже зверталася до суду за її копією. За таких обставин відсутні підстави вважати, що саме дії суду протягом усього періоду до червня 2026 року позбавляли ОСОБА_1 можливості реалізувати право на апеляційне оскарження.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо неправильності встановлення фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, оцінки доказів, наявності причинного зв`язку та складу адміністративного правопорушення стосуються суті постанови суду першої інстанції. Такі доводи можуть бути предметом апеляційної перевірки лише після позитивного вирішення питання про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.

Апеляційний суд не залишає поза увагою, що право на апеляційний перегляд є важливою процесуальною гарантією. Водночас воно повинно реалізовуватися у спосіб та в межах строків, визначених законом. Безпідставне поновлення строку майже через десять місяців після винесення постанови, за відсутності належно підтверджених об`єктивних перешкод протягом усього періоду пропуску, суперечило б принципу юридичної визначеності та фактично нівелювало б вимоги ст. 294 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини суддя апеляційного суду приходить до висновку, що апелянтом не доведено існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2025 року. Матеріали справи, навпаки, підтверджують участь захисника у судовому засіданні, достовірну обізнаність сторони захисту про винесення постанови та можливість звернення до суду за її копією ще у вересні 2025 року.

За таких обставин у поновленні ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу, подану після спливу визначеного законом строку, повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП

п о с т а н о в и л а:

у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Конюшка Д.Б., діючого в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА