Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №211/3728/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1726/26 Справа № 211/3728/26 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., вирішуючи клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а:

постановою судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також із нього стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 21 травня 2026 року подав апеляційну скаргу, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 20 та 22 квітня 2026 року він разом зі своїм представником прибував до суду першої інстанції з метою подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, однак у канцелярії суду таку заяву нібито не прийняли, повідомивши, що матеріали відносно нього до суду не надходили. За твердженням апелянта, у комп`ютерній системі суду його прізвище було відображено неправильно, у зв`язку з чим працівники канцелярії не знайшли відповідну справу. Про винесення постанови він, за його словами, дізнався лише 13 травня 2026 року, а її копію отримав 18 травня 2026 року.

На підтвердження наведених доводів до матеріалів додано копію заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мотрука В.І. про ознайомлення з матеріалами справи, датовану 20 квітня 2026 року. Водночас будь-які відмітки суду про прийняття або реєстрацію цієї заяви на її примірнику відсутні.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційну скаргу та матеріали справи, суддя апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Стаття 294 КУпАП є спеціальною нормою, яка регулює порядок та строк апеляційного оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення і прямо пов`язує початок перебігу десятиденного строку з днем винесення постанови. Отримання копії постанови після дня її винесення може бути враховано під час оцінки поважності причин пропуску строку, однак саме по собі не створює нового десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Поновлення пропущеного процесуального строку не є автоматичним наслідком самого факту подання відповідного клопотання. Такий строк може бути поновлений лише за наявності обставин, які були об`єктивними, непереборними або істотно перешкоджали особі своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження. Особа, яка просить поновити строк, повинна навести конкретні причини його пропуску, підтвердити їх належними доказами та пояснити весь період від закінчення встановленого законом строку до моменту подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Воловік проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати процесуальним обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності апеляційної скарги, якщо такі обмеження переслідують законну мету та не порушують саму сутність права.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що вирішення питання про поновлення строку на оскарження належить до дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими; суд повинен навести мотиви свого рішення, а сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» ЄСПЛ указав, що правила щодо строків подання скарг спрямовані на належне здійснення правосуддя та забезпечення юридичної визначеності, а заінтересовані особи мають розраховувати на їх застосування.

З матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був під особистий підпис ознайомлений із тим, що розгляд справи призначено на 22 квітня 2026 року. Отже, апелянт заздалегідь достовірно знав дату розгляду справи та мав реальну можливість прибути до судового засідання, подати заяви або клопотання, скористатися правничою допомогою та після визначеної дати з`ясувати результат розгляду.

Оскаржувану постанову винесено 22 квітня 2026 року. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП цей день є першим днем десятиденного строку на апеляційне оскарження, а останнім днем такого строку було 01 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу подано 21 травня 2026 року, тобто після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Оцінюючи наведені в клопотанні причини, апеляційний суд ураховує, що надана копія заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 20 квітня 2026 року не містить штампа суду, вхідного номера, підпису відповідальної особи чи іншої відмітки, яка підтверджувала б її фактичне подання до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Матеріали справи також не містять доказів направлення зазначеної заяви поштовим відправленням, засобами електронної пошти або через підсистему «Електронний суд», доказів технічної неможливості такого направлення, письмової відмови працівників суду у прийнятті заяви чи будь-якого іншого об`єктивного підтвердження наведених апелянтом обставин. Саме по собі датування документа 20 квітня 2026 року підтверджує лише час його складання, але не доводить факту звернення з ним до суду.

При цьому з наданої заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 мав зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд». Отже, навіть у разі виникнення труднощів під час особистого звернення до канцелярії існували інші доступні способи фіксованого подання заяви до суду. Відомостей про використання таких способів до закінчення строку на апеляційне оскарження не надано.

Не підтверджено належними доказами й твердження про те, що 22 квітня 2026 року апелянт та його представник прибували до суду, але були позбавлені можливості взяти участь у призначеному на цей день судовому засіданні або подати процесуальні документи. За відсутності відповідних доказів такі посилання не можуть визнаватися об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного оскарження постанови.

Загальний доступ до постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 24 квітня 2026 року. Апеляційний суд не ототожнює оприлюднення рішення в Реєстрі з його особистим врученням ОСОБА_1 , однак ця обставина свідчить, що текст постанови був оприлюднений ще в межах строку на апеляційне оскарження. Знаючи точну дату судового розгляду та користуючись правничою допомогою, апелянт мав можливість у розумний строк перевірити результат справи або звернутися до суду у спосіб, який дозволяє підтвердити факт такого звернення.

Заяву про видачу копії постанови зареєстровано судом першої інстанції лише 13 травня 2026 року, тобто вже після закінчення строку на апеляційне оскарження. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 18 травня 2026 року, а апеляційну скаргу подав 21 травня 2026 року. Подання скарги через три дні після отримання копії свідчить про оперативність дій апелянта у цей короткий період, проте не пояснює, з яких об`єктивних та непереборних причин він, будучи завчасно обізнаним про дату розгляду та маючи представника, не вжив належним чином підтверджених заходів для з`ясування результату справи й подання скарги до 01 травня 2026 року.

Доводи про неправильне відображення прізвища апелянта в комп`ютерній системі суду також не підтверджено жодним об`єктивним доказом. Не надано довідки суду, письмового повідомлення працівника канцелярії, технічного документа, зареєстрованого звернення або відповіді на нього, які б засвідчували існування такої помилки та її вплив на можливість своєчасного звернення.

За наведених обставин апеляційний суд не встановив, що пропуск строку був наслідком дій суду або інших обставин, які не залежали від волевиявлення апелянта та фактично унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений законом строк. Наведені причини ґрунтуються переважно на твердженнях сторони, які не підтверджено належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд не залишає поза увагою значення права на апеляційний перегляд як складової права на судовий захист. Водночас реалізація такого права має відбуватися з дотриманням установлених законом процесуальних правил. Поновлення строку за відсутності доведених поважних причин суперечило б вимогам ст. 294 КУпАП та принципу юридичної визначеності.

Отже, у поновленні ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП

п о с т а н о в и л а:

у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала, разом із усіма додатками.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА