Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №725/41/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/41/26

Номер провадження 2/725/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є. В.

за участю:

секретаря судового засідання – Чобан В. В.

учасників процесу:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Андруховича В. Й, .

представників відповідача - Філіпчука Д. А., Венерської Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Чернівецького районного суду міста Чернівців заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу», місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Садовського, буд. 6, про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 05.01.2026 року звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що наказом від 17.12.1990 року № 227-К Чернівецького професійно-технічного училища № 6 (тепер «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» Департаменту науки і освіти Чернівецької обласної державної адміністрації) ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, де працювала по теперішній час.

Наказом т. в. о. директора «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» Департаменту науки і освіти Чернівецької обласної державної адміністрації від 04.04.2025 року № 84 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання вказівки щодо підготовки проекту наказу «Про організацію харчування здобувачів освіти пільгових категорій за лютий 2025 року» у встановлений термін, чим грубо порушила ст. 139 КЗпП України, що призвело до порушення фінансової дисципліни та могло спричинити необхідність термінового залучення інших працівників для виправлення допущених помилок та виконання роботи.

Позивач вважає даний наказ незаконним та таким, що ухвалений з грубим порушенням законодавства про працю та який підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки т. в. о. директором «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» Департаменту науки і освіти Чернівецької обласної державної адміністрації Філіпчуком Д. А. вчинено щодо неї протягом тривалого часу постійний мобінг.

Вказує, що 13.12.2024 року її було звільнено з роботи відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі шестимісячного заробітку, однак через погіршення стану здоров`я позивачки, остання з 13.12.2024 року перебувала на лікарняному із подальшим стаціонарним лікуванням у неврологічному відділенні. В той же день було видано кадровий наказ «Про внесення змін до наказу від 05.12.2024 року № 224 к/тр», в якому зазначено, що у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 з 13.12.2024 року інспектору з кадрів підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.

У подальшому наказом № 14 к/тр від 20.01.2025 року позивача ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із припиненням повноважень відповідно до наказу ДПТНЗ № 272 від 05.12.2024 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Однак рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2025 року даний наказ про звільнення позивача скасовано, після чого ОСОБА_1 поновлено на роботі

Разом із цим вказує, що 06.10.2025 року позивач випадково від працівників ліцею дізналась що у квітні 2025 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани,а тому вказує, що строк на оскарження вона пропустила у зв`язку із поважної причини, а тому просить поновити їй строк на оскарження наказу від 04.04.2025 року.

13.01.2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання.

03.02.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача т. в. о. директора «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» Департаменту науки і освіти Чернівецької обласної державної адміністрації Філіпчука Д. А., в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема, вказав, що позивачем пропущено строк на подання позовної заяви, оскільки вона ознайомлена із наказом від 04.04.2025 року того ж дня, про що зроблено нею особисто запис у ньому.

11.02.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що доводи наведені у відзиві, є необґрунтованими, суперечливими та не підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не доведено факту наявності в діях позивачки дисциплінарного проступку, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

16.02.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримав обставини викладені у відзиві.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача та позивачка підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, також повторно звернули увагу, що позивачем пропущено строк на оскарження наказу від 04.04.2025 року, надавши суду до огляду оригінал наказу від 04.04.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ т. в. о. директора «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» Департаменту науки і освіти Чернівецької обласної державної адміністрації від 04.04.2025 року № 84 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було доведено до відома позивачки в день його видання, що підтверджується оригіналом наказу, наданим представниками відповідача на огляд суду в судовому засіданні, на якому міститься особисті пояснення ОСОБА_1 без підпису від 04.04.2025 року.

Наявність таких пояснень позивачки на оригіналі наказу спростовує доводи позовної заяви про те, що про існування оскаржуваного наказу позивачці стало відомо лише 06.10.2025 року від працівників ліцею. Окрім цього згідно акту № 12 від 04.04.2025 року працівниками «Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу» складно акт про те, що т.в.о. директора ОСОБА_2 надав для ознайомлення ОСОБА_1 наказ від 04.04.2025 року № 84 , зачитавши йогов голос, але ОСОБА_1 відмовилась від підпису. За таких обставин суд критично оцінює твердження позивачки щодо моменту, коли вона дізналася про порушення свого права, та не бере їх до уваги, оскільки вони спростовуються письмовим доказом – особистими поясненнями на наказі від 04.04.2025 року та актом № 12 від 04.04.2025 року. У матеріалах справи також наявний акт Держпраці від 26 грудня 2025 року в якому зазначено «На зворотній частині аркуша наказу від 04.04.2025 року № 84 є запис «Я вийшла на роботу 17 березня 2025 року, за лютий 2025 року мені ніхто не надав звіт по відвідуваннях 04.04.2025, написано власноруч» без підпису».

Таким чином, перебіг тримісячного строку, передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу від 04.04.2025 року № 84, розпочався 05.04.2025 року та закінчився 05.07.2025 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою лише 05.01.2026 року, тобто зі значним пропуском встановленого законом тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строку, встановленого статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити цей строк.

Однак, з огляду на встановлену судом обставину щодо обізнаності позивачки з оскаржуваним наказом ще 04.04.2025 року, підстави для визнання поважною причини пропуску строку, на яку посилається позивачка (нібито пізніше дізналась про наказ), відсутні, оскільки ця причина спростована належним та допустимим доказом – оригіналом наказу з особистими поясненнями позивачки. Інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для позивачки своєчасно звернутися до суду в межах встановленого законом строку, матеріали справи не містять та позивачкою суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2023 у справі № 947/16805/20 вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 607/10843/22.

Також у постанові Верховного Суду від 30.07.2021 у справі № 263/6538/18 зазначено, що «у статті 234 КЗпП України не передбачений перелік поважних причин для поновлення строку, їх поважність визначається судом в кожному випадку залежно від конкретних обставин. Як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами».

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.

Отже, правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права, а забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 233, 234 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу», місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Садовського, буд. 6, про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складений 17.07.2026.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Нестеренко Є. В.