Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 15 липня 2026 р.
Справа: №629/2401/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/2401/26
Номер провадження 2/629/1261/26
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Лозова цивільну справу №629/2401/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Позивач, від імені якого діє представник, звернувся до суду через “Електронний суд” з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.03.2020 року між ТОВ “Авентус Україна” та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту №2130130 відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит на суму 5 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору та у неї утворилася заборгованість яка становить 7 700,00 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 000 грн.; заборгованості за процентами – 2 700,00 грн. 30.10.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до відповідачки за кредитним договором №2130130 від 13.03.2020 року. Враховуючи вище вказане, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 — адвокат Балла В.В. заперечує проти позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення відсотків та витрат на правничу допомогу. Представник зазначає, що ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям у цей період не нараховуються проценти за користування кредитом (крім кредитів на житло чи автомобілі). На цій підставі сторона відповідача просить відмовити у стягненні 2700 грн заборгованості за відсотками. Крім того, представник вважає суму витрат на правничу допомогу завищеною та неспівмірною із ціною позову (7700 грн). У відзиві наголошується, що справа не є складною, а позовні заяви представника позивача мають типовий, масовий характер, що не потребувало значних часових витрат. таким чином відповідачка просить суд зменшити розмір цих витрат до 3000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала лише проти частини вимог (щодо відсотків у сумі 2700 грн), що, на думку товариства, підтверджує факт укладення кредитного договору та отримання коштів.
Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора), що дозволяє чітко ідентифікувати особу позичальника. Станом на дату звернення до суду загальна сума боргу становить 7700,00 грн, з яких 5000,00 грн — тіло кредиту та 2700,00 грн — заборгованість за відсотками. Згідно з умовами договору (п. 1.5), було встановлено два типи фіксованої відсоткової ставки: знижена (0,01% на день) та стандартна (1,80% на день). Знижена ставка застосовувалася виключно за умови повного погашення боргу у визначений 30-денний строк. Оскільки відповідач не виконала зобов`язання, нарахування здійснювалося за стандартною ставкою, що була заздалегідь обумовлена та відома позичальнику з Паспорта кредиту. Позивач заперечує проти застосування пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно з наданою довідкою, відповідач перебуває на службі з 15 квітня 2025 року, тоді як кредитний договір було укладено 13.03.2020 року, а нарахування відсотків завершилося ще 11.04.2020 року. Таким чином, заборгованість виникла задовго до початку проходження військової служби. Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Дана сума підтверджена договором з АО «Апологет», детальним описом послуг та актами виконаних робіт. На думку позивача, ці витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботи. З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань ні перед первісним, ні перед новим кредитором, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити їх у повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з”явився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, останній надав до суду заяву у котрій прохав проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 13.03.2020 року між ТОВ “Авентус Україна” та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту №2130130 відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит на суму 5 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Відповідно до п.1.4. умов кредитного договору кредит надається загальним строком на 30 днів з 13.03.2020 року.
Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Стандартна процентна ставка 1,80 % в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_2 або іншу платіжну картку реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті (п.2.1 Договору).
Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору, що підтверджується листом ТОВ ФК “Вей фор пей”.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов”язань за договором у останньої виникла заборгованість у розмірі 7 700,00 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 000 грн.; заборгованості за процентами – 2 700,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
30.10.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до відповідачки за кредитним договором №2130130 від 13.03.2020 року.
Зі змісту відзиву випливає, що відповідачка проходить військову службу у військовій частині з 15.04.2025 року і по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям у цей період не нараховуються проценти за користування кредитом (крім кредитів на житло чи автомобілі). На цій підставі сторона відповідача просить відмовити у стягненні 2700 грн заборгованості за відсотками.
У п. 15 ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виникають лише з моменту набуття особою статусу військовослужбовця.
У період з дня укладення кредитного договору у 2020 році та протягом 30 днів нарахування відсотків здійснювалося банком правомірно, відповідно до ст. 1048, 1054 ЦК України та умов договору. У цей період відповідачка не мала статусу військовослужбовця, тому підстав для звільнення від сплати відсотків за цей конкретний проміжок часу немає.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови КЦС ВС у справі № 426/4264/19), захист прав військовослужбовців в особливий період не звільняє їх від зобов`язань, які виникли та повністю сформувалися до початку проходження служби. Звільненню від нарахування відсотків та штрафних санкцій підлягає виключно період з моменту призову (у 2025 році) до дня звільнення зі служби.
Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 2 700.00 грн. є законною та підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Як встановлено при розгляді справи, первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачка не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов Договору кредиту, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Стаття 627 ЦК України та ст.6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дослідивши всі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачка не оспорює факт укладення та отримання кредитних коштів, беручи до уваги, що позивач є новим кредитором відповідачки суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ” підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідачки вказує, що сума витрат на правничу допомогу є завищеною та неспівмірною із ціною позову. Наголошує, що справа не є складною, а позовні заяви представника позивача мають типовий, масовий характер, що не потребувало значних часових витрат. Таким чином відповідачка просить суд зменшити розмір цих витрат до 3000 грн.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (Постанова КЦС ВС від 31.08.2023 № 824/20/23 (61-6611ав23).
З досліджених Договору про надання правової допомоги, акту наданих послуг та детального опису наданих послуг до акту, які наявні в матеріалах електронної справи, судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги 8 000,00 гривень.
З огляду на викладене вище, з урахуванням складності справи, суд дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат частково.
Таким чином, зважаючи на задоволення позову, беручи до уваги заяву відповідачки про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути витрати з відповідачки на користь позивача у розмірі 4 000, 00 грн.
В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”:
- заборгованість за кредитним договором №2130130 від 13.03.2020 року у розмірі 7 700,00 грн;
- витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Інформація про сторони:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”, код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, 79029.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua