Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №950/868/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/868/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бакланов Р. В.

Номер провадження 33/816/355/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 18 березня 2025 року о 23 год. 02 хв. по вулиці Грушева, м. Лебедина Сумської області він керував транспортним засобом – автомобілем ИЖ 412 державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з таким судовим рішенням особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2025 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суддею не було враховано, що в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувався факт його керування автомобілем ИЖ 412.

Також, апелянт зауважує, що на вимогу поліцейських він продув газоаналізатор Драгер, а тому, відомості зазначені у протоколі, що від проходження огляду на стан сп`яніння він відмовився, не відповідають дійсності і з боку працівників поліції до нього було упереджене ставлення.

Про призначення даної справи до апеляційного розгляду особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був сповіщений завчасно, у передбачений Законом спосіб, однак, до суду не з`явився, причини своєї неявки не повідомив.

З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 про час, день та місце розгляду даної справи, а також, що останній в апеляційній скарзі не наполягав на здійсненні апеляційного розгляду виключно за його участі, і така участь особи у даному провадженні не є обов`язковою, враховуючи, також, і принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду даної справи у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для її відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд вказаної апеляційної скарги у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя не є порушеними.

А тому, перевіривши матеріали даної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена суддею суду першої інстанції з врахуванням зібраних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1№275306 від 18 березня 2025 року та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного відносно останнього адміністративного матеріалу.

При цьому, вказаний відеозапис було проглянуто і апеляційним судом під час підготовки даної справи до апеляційного розгляду, і його даними підтверджується як рух, так і зупинка поліцейськими транспортного засобу ИЖ 412 державний номер НОМЕР_1 , водій якого здійснював рух у комендантську годину під час якої заборонено перебувати на вулицях та в громадських місцях, в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України і діє на даний час. У зв`язку з недотриманням водієм вказаного автомобіля встановлених заборон, поліцейські Національної поліції України, згідно покладених на них обов`язків, зупинили вказаний автомобіль з метою з`ясування у водія обставин, які стали для цього підставою та для перевірки документів. При перевірці документів було встановлено, що вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_1 , у якого, під час спілкування, поліцейський виявив явні ознаки сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, та запропонував пройти огляд як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікарні, що стало підставою для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував та пройшов огляд на стан сп`яніння, свого підтвердження не знайшли, а інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно нього протоколу та незаконність притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останніми в апеляційній скарзі не наведено, і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Таким чином, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення судді суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстави для його скасування відсутні, а тому, оскаржувану постанову слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294,295 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.