Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №206/3043/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/3043/26

Провадження 2/206/2208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участю секретаря Тимченко Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 02 лютого 2013 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 48. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує на те, що шлюб між ними носить формальний та обтяжуючий характер, подружні відносини між ними припинено та вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, просить суд розірвати шлюб.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримувала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій визнавав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, відповідно до ст.ст. 223, 247 ЦПК України, ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положенням ч.ч.3,4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позов про розірвання шлюбу, згідно із ч.1 ст. 110 СК України, може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 02 лютого 2013 року, який був зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 48.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі фактично припинені, обоє наполягають на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що на даний час спільне проживання сторін стало неможливим і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тобто фактично шлюб не існує, а тому його необхідно розірвати, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), що зареєстрований 02 лютого 2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 48.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового зюору у розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп).

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Малихіна