Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №214/4358/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4358/26

2/214/4440/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/4358/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбупро розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.07.2021 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідний актовий запис №403; після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.07.2021 було укладено шлюб, зареєстрований Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідний актовий запис №403, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Однак, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям не склались, оскільки вже тривалий час між ними відсутні гармонійні взаємини. Причиною цього є різні погляди на життя, сімейні цінності, відсутність почуття любові та взаємоповаги. Подружжя проживає окремо, не веде спільного господарства та не має спільного сімейного бюджету. Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладені обставини, позивач не має наміру зберігати шлюб з ОСОБА_2 , оскільки, на її переконання, шлюб між ними фактично припинився та носить формальний характер. Подальше збереження шлюбу суперечитиме особистим інтересам позивачки та інтересам її благополуччя.

З огляду на вищезазначене, позивач була змушена звернутись до суду для розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , також в судове засідання не з`явився, однак 16.07.2026 до канцелярій суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Також, просив суд взяти до уваги ту обставину, що після розірвання шлюбу неповнолітній син сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде проживати з батьком за власним бажанням, спору між батьками щодо місця проживання дитини немає, однак спір щодо поділу майна між сторонами не вирішено.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи позицію відповідача, який позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 30.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідний актовий запис №403, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.07.2021.

Як зазначала позивач, шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені у зв`язку з різними поглядами на життя та сімейні цінності, відсутністю почуття любові й взаємоповаги. Подружжя тривалий час проживає окремо, спільного господарства не веде, спільного сімейного бюджету не має. Не маючи наміру та бажання зберігати шлюбні відносини на майбутнє, позивач просить суд розірвати шлюб.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору між батьками щодо місця проживання дитини немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб є сімейним союзом, при цьому поняття «сімейний» свідчить про спрямованість шлюбу на створення сім`ї, а поняття «союз» підкреслює його договірну природу та добровільний характер.

З огляду на принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на шлюб була взаємною. Принцип добровільності шлюбу діє не лише на стадії його укладення, а й протягом перебування осіб у шлюбі, що обумовлює можливість його добровільного припинення. Такий підхід узгоджується з положеннями ст.16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, зокрема пункту «с» частини першої, яким передбачено рівні права і обов`язки подружжя під час шлюбу та після його розірвання.

Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, що також передбачено ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин подання позову про розірвання шлюбу, тривалості припинення між сторонами сімейних відносин, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам обом сторін по справі, суд дійшов висновку, що обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу на майбутнє, не встановлено, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Крім того, зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.07.2021 вбачається, що під час державної реєстрації шлюбу позивач ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище « ОСОБА_5 ». З огляду на заявлену позивачем вимогу щодо збереження прізвища, набутого у шлюбі, суд вважає за можливе залишити за нею прізвище « ОСОБА_5 » без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача у зв`язку з визнанням відповідачем позову, а тому вважає за необхідне повернути позивачеві 50% судового збору, сплаченого при поданні позову (код квитанції №2302-3388-7359-0418 від 21.04.2026 в АТ «А-БАНК»), за рахунок коштів з Державного бюджету України, що становить 665,60 грн., а інші 50% судового збору (665,60 грн. відповідно) – стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263-265, 274, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.07.2021 Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідний актовий запис №403 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін – « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №2302-3388-7359-0418 від 21.04.2026 в АТ «А-БАНК», що становить 665,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,60 грн. у рахунок відшкодування 50% витрат зі сплати судового збору.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до частини другої ст.115 СК України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано без проголошення 16 липня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко