Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №748/1301/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/532/26

Єдиний унікальний № 748/1301/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді: Костюкової Т.В.,

за участю секретаря: Зеленської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Із протоколу про адміністративне правопорушення складеного інспектором відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Шебітченком М.А. серії ВАД №458261 від 17 квітня 2026 року, слідує, що 17.04.2026 об 16.00 год, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, по відношенню до свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме періодично вживає алкоголь, чим порушила вимоги ст.150 Сімейного кодексу України та ЗУ «Про охорону дитинства». Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином засобом поштового звязку, за адресою що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суду не повідомила. Зважаючи на те, що відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а також з метою досягнення завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначених ст.245 КУпАП, вбачається за можливе провести розгляд цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності..

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна винна дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст.251 КУпАП).

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків по вихованню, навчанню, створенню належних умов для життя неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке невиконання може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №458261 від 17.04.2026 зазначено, що вина ОСОБА_1 полягає в ухиленні від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України та ЗУ «Про охорону дитинства».

Батьківські обов`язки передбачені ст.150 Сімейного кодексу України це: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

В той же час, які саме батьківські обов`язки, із передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 , які конкретно дії вона не вчинила щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , (об`єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення не містить, що унеможливлює встановлення форми вини (суб`єктивна сторона) та, які права та інтереси дитини порушені (об`єкт правопорушення).

Закон України «Про охорону дитинства», визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, однак протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації, які саме пункти ЗУ «Про охорону дитинства» порушила, ОСОБА_1 , оскільки порушити положення всього Закону фізично неможливо.

Отже, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №458261 від 17.04.2026, не розкривають суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

За результатами розгляду справи суддя виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.2 ст.283 КУпАП).

Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складений відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Крім того, формуючи адміністративну справу за ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , інспектором відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції Шебітченком М.А., у якості доказу ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина, додано лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №458261 від 17 квітня 2026 року, який не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є беззаперечними доказом вчинення правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 суддя приходить до висновку, що у проколі не вказані конкретні дії/бездіяльність, які ставляться ОСОБА_1 у провину та мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не зазначено, в чому полягало невиконання батьківських обов`язків по вихованню сина, а ст.150 Сімейного кодексу України не розкрита в частині яких саме обов`язків має місце їх невиконання ОСОБА_1 , та які саме положення ЗУ «Про охорону дитинства» нею порушені.

Таке формулювання адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП є неконкретним та позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього і робить неможливим об`єктивний розгляд справи.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальну), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суддя трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Костюкова