Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №750/5364/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5364/26

Провадження № 3/750/1756/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Слісар А.В. pозглянув справу про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , начальник відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу в/ч НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адмiнiстpативнi пpавопоpушення (далі КУпАП),

В С Т А H О В И В:

07 травня 2026 року близько 09 годин 50 хвилин за місцем тимчасової дислокації прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_2 , підполковник ОСОБА_1 здійснив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду(воєнного стану), а саме: внаслідок порушення вимог статті 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, статті 11 та 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, пункту 2.1. Розділу 2 Порядку звільнення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання службових обов`язків у разі тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2026 № 461-АГ, здійснивши доповідь про свою хворобу керівнику та відпрацювавши рапорт про своє захворювання, на прийом до чергового фельдшера медичного пункту в/ч НОМЕР_1 не прибував та 07 травня 2026 року був відсутній на військовій службі без поважних причин, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 із обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення не погодився. Вказав, що у протоколі є помилка, його по батькові у абзаці де викладено суть адміністративного правопорушення вказано « ОСОБА_2 ». Вказав, що 06.05.2026 року звертався до медичної частини військової частини у якій проходить службу з проханням зробити йому кардіограму, оскільки має проблеми із здоров`ям серця і у той день у нього погіршилося самопочуття. Але йому було відмовлено, тому він виконав кардіограму у іншому медичному закладі. Зранку 07.05.2026 року в усному порядку доповів своєму безпосередньому командиру, що бажає пройти лікування і той сказав подавати рапорт, але рапорт йому відразу не погодили, тому він поїхав у місто виконувати свою роботу, а саме у той день він зустрічався із «джерелами інформації». Сам рапорт не подається у письмовому виді, а проходить через електронний документообіг та може погоджуватися не відразу. Після 17 години йому повідомили, що рапорт не погоджений. Про свою діяльність звітує не кожен день.

Адвокат Похилько С.М. у судовому засіданні звернув увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби о 9.50 годин, але робочий день у нього з 8.00 до 16.30 годин.

Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Похилько С.М. та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті (недбале ставлення військової службової особи до військової служби), вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона недбалого ставлення до військової служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, твердження про недбалість чи несумлінність є необґрунтованим. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і проявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до нормативних вимог або відповідно до них, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася тощо. При цьому відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 червня 2021 року № 343-ОС, вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою майора ОСОБА_1 , начальника відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу, з 27 червня 2021 року.

З наявного у матеріалах справи службового посвідчення НОМЕР_2 , підполковник ОСОБА_1 займає посаду у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З рапорту начальника відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу підполковника ОСОБА_3 від 07.05.2026 р., вбачається, що він доповів заступнику начальника загону з оперативно-розшукової діяльності – начальнику головного оперативно-розшукового відділу полковника ОСОБА_4 , що з 07 травня 2026 року перебуває на амбулаторному лікуванні у медичному пункті прикордонного загону. Погоджено з начальником служби охорони здоров`я підполковником медичної служби ОСОБА_5 .

Згідно рапорту заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності – начальника головного оперативно-розшукового відділу полковника ОСОБА_6 від 08.05.2026 р., 07 травня 2026 року під час з`ясування обставин викладених у рапорті начальника відділу активних заходів ГОРВ підполковника ОСОБА_3 (рапорт № Р-22593-26 від 07.05.26), щодо перебування його на амбулаторному лікуванні у медичному пункті прикордонного загону та погодження з начальником служби охорони здоров`я підполковником медичної служби ОСОБА_5 , було встановлено, що підполковник ОСОБА_7 за медичною допомогою 07.05.2026 року до медичного пункту загону(на 15 ліжок) не звертався, звільнення від виконання службових обов`язків не отримував, рапорт щодо перебування на лікуванні в медичному пункті загону(на 15 ліжок) з начальником служби охорони здоров`я підполковником медичної служби ОСОБА_5 не погоджувався. Також, встановлено факт відсутності 07.05.2026 року підполковника ОСОБА_3 на робочому місці. Під час спілкування з ним по мобільному телефону встановлено, що підполковник ОСОБА_7 знаходиться в с. Макіївка, Прилуцького району, Чернігівської області.

У письмових поясненнях від 08.05.2026 року ОСОБА_1 вказав, що 07.05.2026 року він перебував на ділянці відповідальності, де проводив зустрічі з джерелами інформації з метою отримання та уточнення відомостей щодо оперативної обстановки. Здійснював інші заходи.

08 травня 2026 року начальник служби охорони здоров`я підполковник медичної служби ОСОБА_8 надала письмові пояснення вказавши, що підполковник ОСОБА_7 за медичною допомогою з 07.05.2026 року до медичного пункту загону (на 15 ліжок) не звертався, звільнення від виконання службових обов`язків не отримував, рапорт щодо перебування на лікуванні в медичному пункті загону(на 15 ліжок) нею не погоджувався.

Заступник начальника головного оперативно-розшукового відділу підполковник ОСОБА_9 у письмових поясненнях від 08 травня 2026 року вказав, що перебуваючи на службі при управлінні НОМЕР_3 прикордонного загону( АДРЕСА_2 ) 07.05.2026 року в період часу 07.30-17.00 в управлінні прикордонного загону начальника відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу підполковника ОСОБА_1 не бачив. Про свою відсутність на робочому місці з будь-яких причин, в тому числі перебування на лікарняному, підполковник ОСОБА_1 йому не доповідав та не інформував.

Заступник начальника відділу організації ОРД ГОВР полковник ОСОБА_10 у письмових поясненнях від 08 травня 2026 року вказав, під час його перебування на робочих місцях в обидвох локаціях за адресами вул. Ринкова та АДРЕСА_2 , 07 травня 2026 року він не бачив начальника ВАЗ підполковника ОСОБА_3 .

У письмових поясненнях від 08 травня 2026 року начальник ВІАЗ ГОВР підполковник ОСОБА_11 вказав, що 07 травня 2026 року під час виконання службових обов`язків в приміщенні ВІАЗ ГОРВ в м. Чернігові (вул. Ринкова) він не бачив начальника відділу активних заходів підполковника ОСОБА_1 .

Начальник відділу кримінального аналізу підполковник ОСОБА_12 у письмових поясненнях від 08 травня 2026 року пояснив, що 07 травня 2026 року під час його перебування на робочому місці і місці розосередження відділу кримінального аналізу головного оперативно-розшукового відділу (вул. Ринкова) у м. Чернігів він не бачив начальника відділу активних заходів підполковника ОСОБА_1 .

У письмових поясненнях від 08 травня 2026 року відповідальний виконавець групи документального забезпечення ГОРВ майстер сержант ОСОБА_13 пояснив, що 07 травня 2026 року до групи документального забезпечення головного оперативно-розшукового відділу підполковником ОСОБА_14 документи на реєстрацію не подавались та не реєструвались ним.

Стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачає, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Порядку звільнення військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання службових обов`язків у разі тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2026 № 461-АГ передбачено, що військовослужбовець, який захворів або одержав травму (в тому числі під час знаходження у відпустці) зобов`язаний негайно (протягом однієї години) доповісти безпосередньому начальнику, який повинен направити хворого до фельдшера підрозділу охорони кордону (медичного пункту загону), а при відсутності штатних медичних працівників на підрозділі охорони кордону до лікувального закладу МОЗ України. У разі екстреної госпіталізації згідно медичних показань в лікувальні установи МОЗ України, МО України військовослужбовців зобов`язані прийняти заходи щодо негайного оповіщення безпосереднього начальника та оперативно-чергової служби підрозділу (загону). При потребі в плановому стаціонарному лікуванні або проходженні військово-лікарської комісії військовослужбовець повинен звернутися рапортом по команді та узгоджувати свою госпіталізацію до закладів МОЗ України, МО України з начальником служби охорони здоров`я загону (крім невідкладних станів, які загрожують життю). При госпіталізації в лікувальні заклади за межами розташування гарнізону для підтвердження факту лікування військовослужбовець особисто, або за допомогою інших осіб зобов`язаний проінформувати керівництво загону телеграмою, завірено керівництвом лікувальної установи.

З наведених вище доказів вбачається, що начальник ВАЗ ГОРВ Ткаченко Володимир Петрович будучи військовою службовою особою, в порушення своїх обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив недбале ставлення до військової служби, а саме здійснивши доповідь про свою хворобу керівнику та відпрацювавши рапорт про своє захворювання, на прийом до чергового фельдшера медичного пункту в/ч НОМЕР_1 не прибував та 07 травня 2026 року був відсутній на військовій службі без поважних причин.

Досліджені у судовому засіданні докази, повністю підтверджують вину вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Надані адвокатом до матеріалів справи документи, щодо проходження ОСОБА_1 обстеження та лікування у медичному закладі не спростовують його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не підтверджують що обстеження та перебування на лікуванні відбувалося 07.05.2026 року.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнавав своєї вини та вказував, що 07.05.2026 року виконував свої посадові обов`язки поза межами робочого місця здійснюючи оперативні заходи, які входять до його посадових обов`язків. При цьому, у судовому засіданні 16.06.2026 року за клопотанням ОСОБА_1 та його адвоката, суд оголошував перерву для надання останніми доказів, щодо здійснення оперативної роботи ОСОБА_1 07.05.2026 року для спростування доказів які містяться у матеріалах справи, що він не перебував у той день на робочому місці.

У судовому засіданні 16.07.2026 року адвокат Похилько С.М. надав суду лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.06.2026 року з якого вбачається, що начальник відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_1 , 07 травня 2026 року службову діяльність на дільниці відповідальності не здійснював, ним не складались будь-які звіти, рапорти або інші службові документи(у тому числі з грифом обмеження доступу), які підтверджують результати виконаної ним 07 травня 2026 року роботи.

Отже, наданий адвокатом лист не спростовує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а навпаки, додатково підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні 16.07.2026 року суд відмовив адвокату Похилько С.М. у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для отримання ним відповіді на запит від адміністрації Державної прикордонної служби України, оскільки це призведе до затягування розгляду справи, а надана у листі ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.06.2026 року інформація щодо здійснення службовою діяльності 07.05.2026 року ОСОБА_1 є вичерпною і малоймовірно що адміністрація Державної прикордонної служби України надасть іншу інформацію, ніж військова частина у якій проходить військову службу ОСОБА_1 .

Крім того, суд вважає технічною помилкою зазначення у абзаці викладення суті адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення по батькові ОСОБА_1 « ОСОБА_2 », оскільки останній не заперечував, що протокол складався відносно нього, а також це одинична технічна помилка у протоколі та інших доданих письмових доказів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховую особу правопорушника, відсутність відомостей про вчинення ним раніше адміністративних правопорушень, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП буде достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 268, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , начальник відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу в/ч НОМЕР_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанову може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.В. Слісар