Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №205/18477/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/18477/25

Номер провадження2-а/205/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого-судді Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,

розглянувши в спрощеному провадженні (письмовому) без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №183 від 11.07.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, а також стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,6 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 04 липня 2025 року він рухався на власному автомобілі з м. Дніпро до м. Синельникове Дніпропетровської області та був зупинений на стаціонарному блок-пості представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , які, в ході перевірки військово-облікових документів, повідомили його про необхідність проходження військово-лікарської комісії. На виконання вказаних вимог його було доставлено до КП КНП МПЛ №1 ПМР та проведено військово-лікарську комісію. Відповідно до довідки ВЛК №2025-0704-1550-3162-7 від 04.07.2025 Позивач визнаний придатним до військової служби. В подальшому, представники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили його про те, що дані вказаної ВЛК будуть внесені до реєстру «Оберіг» та з`являться у нього в застосунку «Резверв+» та повідомили про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого проживання, після чого, без вручення будь-яких повісток відпустили його. 27 листопада 2025 року, коли у застосунок «ДІЯ» Позивачу надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження останній дізнався про наявність якоїсь постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2025 року, якою його піддано адміністративної відповідальності та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 гривень. При цьому, у застосунку Позивача «Резерв+» відсутні будь-які дані про наявність постанов, про його розшук або про наявність штрафів за порушення порядку військового обліку. З огляду на вказане, просить суд скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та грубим порушенням норм процесуального права під час ухвалення постанови.

Ухвалою судді від 09 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-дений строк для усунення недоліків.

05 січня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків разом з клопотанням про витребування доказів.

Ухвалою судді від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою витребувано від Відповідача постанову про накладення адміністративного стягнення №183 від 11.07.2025 та встановлено останньому 15-дений строк для подання відзиву.

На виконання вищевказаної ухвали 01 квітня 2026 року до суду від Відповідача надійшли копія протоколу серії ПР №183 від 04.07.2025, копія витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також копія постанови серії ПР 183 про адміністративне правопорушення від 11.07.2025.

При цьому, Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 , серії ПР 183 від 11 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Вказаною постановою встановлено, що 04.07.2025 року об 19-15 год. до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , доставлено громадянина ОСОБА_1 за зверненням до Національної поліції, як такого, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, тому що ОСОБА_1 не оновив облікові дані, у зв`язку з чим порушив пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів Додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Вказана постанова було звернута до виконання до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малої І.М. від 26 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження №79560178 з примусового виконання постанови №183 від 11.07.2025 про стягнення штрафу у розмірі 34 000 гривень.

Постановою старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малої І.М. від 26 листопада 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 3400 гривень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та законності оскарженої постанови, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.

Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє дотепер.

Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, що тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Частиною 3 статті 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5.01.2024 року за №36/41381.

Тобто, імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Згідно із п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 року, у ньому відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд наголошує, що до протоколу про адміністративне правопорушення, а також до оскаржуваної постанови не долучено первинних документів обліку, які б свідчили про невиконання позивачем правил військового обліку, а також інших доказів, зокрема відомостей щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.

Будь-які належні та допустимі докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.

Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем). Посилання на пояснення особи, на думку суду не можуть бути єдиними обставинами які свідчать про вчинення правопорушення, бо будь-які пояснення в справі які стосуються питання притягнення особи до відповідальності повинні бути належним чином перевірені та документально підтвердженими).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, не подавши до суду відзиву та належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 205, 211, 241-246, 255, 268-272, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № 183 від 04 липня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України, апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Курбанова Н. М.