Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №583/1628/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/1628/26

2-а/583/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.С.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Котляревського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Котляревського С.О, 01 квітня 2026 року звернувся до суду з цим адміністративним позовом про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 / далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 / від 20 березня 2026 року № R433998 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 17 000,00 грн за порушення вимог частини 3 статті 37 Закону України " Про військовий обовязок і військову службу". Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 березня 2026 року його було затримано на блокпосту в м.Охтирка, як особу, що значиться в розшуку, після чого працівниками поліції був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 16 березня 2026 року відносно нього тво помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи ОСОБА_2 був складений протокол № 141/2026 про адміністративне правопорушення за порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу » та вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. В цьому протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 10 год.00 хв. 20 березня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . 20 березня 2026 року відносно нього тво помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 від імені начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 була винесена постанова № R 433998 за порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн.

З цією постановою його було ознайомлено, відповідно він поставив свій підпис, однак копія постанови йому вручена не була, так як не була підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 в звязку з його відсутністю. Постанова була складена формально і тому подальший її розгляд фактично посадовою особою не проводився, пояснення ним були надані ОСОБА_5 , а не посадовій особі, якою винесена постанова, при цьому він пояснив що він є особою, яка знята з військового обліку, про що свідчить відмітка у військовому квитку. На вимогу ОСОБА_6 він повторно прибув до ТЦК 23 березня 2026 року тоді та отримав копію постанови, при цьому в постанові ОСОБА_3 була вказана дата отримання постанови ОСОБА_1 20 березня 2026 року. Як при складенні протоколу, так і постанови права передбачені, ст.63 Конституції та ст.268 КОАП йому не були роз`ясненні, а лише надано ці документи для ознайомлення та вказано, де потрібно проставити підписи, що свідчить про формальне офорлення документів. Тобто він був позбавлений можливості захистити свої права та оскаржити незаконну постанову через порушення процедури повідомлення з боку ТЦК та СП. Такі дії є грубим порушенням права на справедливий розгляд справи та право на захист, гарантовані Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ст.285 КУпАП.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2026 року провадження в цій справі відкрито, поновлено позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом та призначено судовий розгляд /а.с. 31/.

09 квітня 2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив залишити постанову про накладення адміністративного стягнення від 20 березня 2026 року № R433998 без змін, а позовну заяву без задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку, що є Додатком 2 до Порядку № 1487 встановлено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . 28.03.2024 змінив місце реєстрації (вибув до нового місця проживання) за адресою: АДРЕСА_2 , проте станом на 08.04.2026 до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для взяття на військовий облік не з`явився. Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. В діях ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням обов`язку щодо явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання для взяття на військовий облік наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. 16.03.2026 при перевірці представниками поліції документів у позивача було встановлено, що він обліковується як порушник законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для його доставлення (супроводження) у добровільному порядку, передбаченому ст. 259 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 16.03.2026 уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.03.2026 № 95 «Про призначення уповноважених осіб на складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення», ТВО помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з правової роботи молодшим лейтенантом юстиції ОСОБА_7 складено відносно ОСОБА_8 протокол про адміністративне правопорушення № 141/2026 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. При складанні протоколу було роз`яснено суть вчиненого порушення (невиконання обов`язку щодо взяття на військовий облік за новим місцем проживання), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП; зафіксовано відсутність будь-яких пояснень, клопотань та зауважень щодо змісту протоколу; у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП повідомлено про розгляд справи, який призначений на 10 год. 00 хв. 20.03.2026 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі. Під час розгляду справи було встановлено, що позивач має повний вік 58 років, відноситься до категорії військовозобов`язаних громадян України, за якою і перебуває на відповідному обліку; не виконав обов`язку щодо явки до ТЦК та СП за новим місцем проживання для взяття на військовий облік. Факт вчинення ним адміністративного проступку, пов`язаного з невиконанням обов`язку щодо постановки на військовий облік за новим місцем проживання, безапеляційно підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення від 16.03.2026 № 141/2026; 2) відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач був присутній 16.03.2026 під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його особистими підписами. Тому позивачу достеменно було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності ще 16.03.2026, що відповідно до ч. 8 ст. 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду. Шляхом проставлення особистого підпису у відповідних графах бланку протоколу, ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із суттю адміністративного правопорушення, з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з часом та місцем розгляду справи, підтвердив відсутність клопотань і зауважень щодо змісту протоколу. Розгляд справи проводився 20.03.2026 року в присутності позивача в ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_4 , про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в отриманні другого примірника постанови. За наявності підтвердженого факту вчинення адміністративного проступку (не постановлення на військовий облік за новим місцем проживання), постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2026 № R433998 відносно ОСОБА_1 винесена у межах повноважень, за результатом повного, об`єктивного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, з урахуванням регламентованої законом процедури, на підставі наявних доказів, керуючись законом та правосвідомістю, а тому підстави для її скасування відсутні /а.с. 35-39/.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що з з 25 березня 2024 року проживає в с. Кудрявому Охтирського району як внутрішньо переміщена особа, до цього з 2015 року проживав у смт. В-Писарівка Охтирського району теж як внутрішньо переміщена особа. 16 березня 2026 року його було зупинено на блокпосту в м. Охтирці, після перевірки документів йому повідомили, що він перебуває у розшуку з 20 лютого 2026 року, після цього його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повідомили щоб він прибув наступного дня. Наступного дня відносно нього склали протокол, призначили розгляд на 20 березня 2026 року, в цей день йому повідомили про накладення на нього штрафу 17000,00 грн, копію постанови вручили через декілька днів. Вважає, що він не порушував законодавства про військовий обов`язок, оскільки у 2008 році був знятий з військового обліку за віком.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та доповнив, що в даному випадку порушено строк притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві просив розгляд справи проводити без його участі /а.с. 39 зворот/.

З урахуванням думки сторони позивача суд вважає за можливо провести судове засідання без участі представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначаєЗакон України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановленіЗаконом України «Про військовий обов`язок та військову службу»,Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560(далі -Порядок).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану`в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАПв протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи вказані положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст. 256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

Відповідно до ч.1 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Положеннями ч. 3ст. 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до абз. 7 ч.3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженимпостановою КМУ №1487 від 30.12.2022р(далі Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці.

Додатком 2 до Порядку № 1487 затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 1 яких Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).

Відповідно до п.п. 7 п. 1 вказаних Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 вказаних Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 вказаних Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 вказаних Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції на 01 січня 2008 року зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; 2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на

військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені

для проходження альтернативної (невійськової) служби; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до

військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного

характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або

спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції на 01 січня 2008 року військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 його 13 лютого 2008 року знято з військового обліку, відмітка про взяття на облік відсутня.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови № R433998 від 20 березня 2026 року, 16 березня 2026 року об 11 год 40 хв встановлено факт порушення правил військового обліку в особливий період згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відведений 7-денний термін постановки на військовий облік, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до довідки від 28 березня 2024 року № 5911-7001995440 ОСОБА_1 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_2 /а.с. 28/, тобто, протягом семи днів з 28 березня 2024 року ОСОБА_1 повинен був стати на облік.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Поміж тим, слід зазначити, що з 19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП доповнено частиною 3, а саме щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Отже, до 05 квітня 2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, а з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтею 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вказане правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Правопорушення було вчинене позивачем 05 квітня 2024 року, коли він не став на облік протягом семи днів, починаючи з 28 березня 2024 року.

Проте, суд зауважує, що адміністративне стягнення за вчинення вказаного правопорушення накладено на позивача лише 20 березня 2026 року, тобто в порушення строків, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідностатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено належними та допустимим доказами винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210 КУпАП.

Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, прийнятою без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постанова № R433998 від 20 березня 2026 року підлягає скасуванню, провадженню у справі за ч. 3 ст. 210 КУпАП закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України необідно стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 254, 256, 277-279, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 /адреса проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 / до ІНФОРМАЦІЯ_1 /юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 / про визнання протиправної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R433998 від 20 березня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави, судовий збір в сумі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова