Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №523/13037/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/13037/26

Номер провадження 3/523/2609/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ня, громадянство України, працює в ФОП « ОСОБА_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- пропритягнення до адміністративної відповідальності по ст. 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №688893 від 10 червня 2026 року, 28 травня 2026 року близько 18 год. 52 хв., гр. ОСОБА_1 , рухаючись за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 40, керуючи транспортним засобом марки «Toyotа Camry», державний номер НОМЕР_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди залишила місце ДТП, не повідомивши про це органи поліції та не дочекавшись їх прибуття, чим порушила п. 2.10.а ПДР.

В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення з`явилася. ОСОБА_1 надала як усні так і письмові пояснення в котрих зазначила, що на її думку ПДР вона не порушувала, оскільки як тільки вона виявила пошкодження на автомобілі марки «Toyotа Camry», державний номер НОМЕР_1 , а саме 28 травня 2026 року о 18 год. 47 хв., відразу ж сповістила про це працівників поліції. Як вона вважає, пошкодження завдані 28 травня 2026 року в період часу з 10:00 год. по 18:10 хв., коли авто було припарковано.

Дослідивши та вислухав пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі ст. 247 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з`ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Зі змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП вбачається, що «У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: ...місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи".

За змістом ст. ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

«Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій».

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

«Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи неповинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази. Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення».

Таким чином, оцінивши у сукупності надані до суду докази вини ОСОБА_1 у скоєні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд вважає вину ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення не доведеною. При цьому суд виходить з того, що усунути протиріччя у показах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та працівників поліції, не уявляється можливим, оскільки відсутні інші фактичні дані, які б спростовували чи підтверджували ці покази. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що водій транспортного засобу марки марки «Toyotа Camry», державний номер НОМЕР_1 , залишив місце пригоди саме о 18 год. 52 хв. 28 травня 2026 року.

Таким чином адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю не за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а за недоведеністю її вини у вчиненні правопорушення.

Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП - закрити у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.

Суддя