Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №523/14340/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/14340/26

Провадження №2-о/523/445/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді - Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі,

справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Десантний бульвар, буд. 14), про встановлення факту смерті, в порядку ст. 317 ЦПК України,

Установив

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Україна, Луганська область, Довжанський район, місто Вознесенівка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, місце смерті: Україна, Луганська область, Довжанський район, місто Довжанськ; місце проживання: АДРЕСА_2 причина смерті: набряк, набухання речовини головного мозку. Церебральний атеросклероз.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 27 червня 2026 року, актовий запис № 244.

Встановлення факту чоловіка необхідне їй для державної реєстрації смерті в Україні, отримання свідоцтва про смерть українського зразка, оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та реалізації інших особистих і майнових прав, які виникають у зв`язку зі смертю члена сім`ї.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У наявному документі про смерть місце його народження зазначено як: Луганська область, місто Свердловськ, місто Червонопартизанськ. За українським адміністративно-територіальним устроєм та чинними офіційними назвами відповідне місце народження слід зазначати як: Україна, Луганська область, Довжанський район, Довжанська міська територіальна громада, місто Вознесенівка.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України у місті Довжанську Луганської області, що підтверджується Довідкою про смерть №С-02081 від 28 серпня 2024 року актовий запис про смерть № 170249940002601074004.

ОСОБА_1 звернулася до Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі із заявою про проведення державної реєстрації смерті та видачу свідоцтва про смерть щодо ОСОБА_2 . Листом Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24 червня 2026 року № 3295/22.25-116 їй повідомлено, що документи, надані до заяви, не є документами встановленої форми, які відповідно до законодавства України є підставою для державної реєстрації смерті, а будь-який акт, рішення чи документ, виданий органами та/або посадовими особами окупаційної влади, є недійсним і не створює правових наслідків. У цій же відповіді зазначено, що місто Свердловськ Луганської області перебуває під тимчасовою окупацією, а для вирішення питання державної реєстрації смерті рекомендовано звернутися до суду в порядку статті 317 ЦПК України.

Встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації смерті, що надасть можливість отримати свідоцтва про смерть видане відповідним державним органом України.

В судове засідання заявник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Вона, а також її донька ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Заінтересована особа Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибула, причин неявки суду не сповістила.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, про те, що заява є обґрунтованою, є доказаною, тому підлягає задоволенню з таких підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 27 червня 2026 року, актовий запис № 244.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . У наявному документі про смерть місце його народження зазначено як: Луганська область, місто Свердловськ, місто Червонопартизанськ. За українським адміністративно-територіальним устроєм та чинними офіційними назвами відповідне місце народження слід зазначати як: Україна, Луганська область, Довжанський район, Довжанська міська територіальна громада, місто Вознесенівка.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України у місті Довжанську Луганської області, що підтверджується Довідкою про смерть №С-02081 від 28 серпня 2024 року актовий запис про смерть № 170249940002601074004.

ОСОБА_1 звернулася до Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі із заявою про проведення державної реєстрації смерті та видачу свідоцтва про смерть щодо ОСОБА_2 . Листом Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24 червня 2026 року № 3295/22.25-116 їй повідомлено, що документи, надані до заяви, не є документами встановленої форми, які відповідно до законодавства України є підставою для державної реєстрації смерті, а будь-який акт, рішення чи документ, виданий органами та/або посадовими особами окупаційної влади, є недійсним і не створює правових наслідків. У цій же відповіді зазначено, що місто Свердловськ Луганської області перебуває під тимчасовою окупацією, а для вирішення питання державної реєстрації смерті рекомендовано звернутися до суду в порядку статті 317 ЦПК України.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті обох із подружжя відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який би прийняв відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан».

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до положень ч.2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Місто Довжанськ Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно з ч. 2 ст. 219 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Проведення державної реєстрації смерті чоловіка заявниці не вбачається за можливе навіть в будь-якому органі РАЦС на території підконтрольній українській владі, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт смерті ОСОБА_2 .

Отже, встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для реєстрації смерті в єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України. Наявні у заявника документи не створюють правових наслідків та не дозволяють безпосередньо вчинити державну реєстрацію смерті органом РАЦС.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України слід задовольнити, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтва про смерть особи, видане державним органом України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 430 та ч. 4 ст. 317 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 293-294,315-319 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Десантний бульвар, буд. 14), про встановлення факту смерті, в порядку ст. 317 ЦПК України – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Україна, Луганська область, Довжанський район, місто Вознесенівка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, місце смерті: Україна, Луганська область, Довжанський район, місто Довжанськ; місце проживання: АДРЕСА_2 , причина смерті: набряк, набухання речовини головного мозку. Церебральний атеросклероз.

Копію рішення суду направити до Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) для реєстрації відповідного актового запису.

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його дію.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя