Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №506/564/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/564/26

Провадження № 1-кп/506/83/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2026селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в залі судового засідання в селищі Окни у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.05.2026 року за №12026161180000347 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Красні Окни Одеської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працює, у шлюбі не перебуває, дітей не має, з повною середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

за участю сторони обвинувачення

прокурора ОСОБА_4

сторони захисту

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окнянського районного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року по справі №506/128/26, яка набрала законної сили 10.03.2026 року, ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З вказаною постановою ОСОБА_3 був належним чином ознайомлений .

Однак 12 травня 2026 року з 11 по 12 г ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що його позбавлено права керування транспортним засобом вказаною постановою Окнянського районного суду Одеської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою продовження керування транспортним засобом , з особистих мотивів , підриваючи авторитет органів правосуддя України ,в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.1 ст.13 Закону України « Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили , є обов`язковими для виконання всіма органами державної влади , органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, маючи реальну можливість виконувати вказану постанову суду, керував транспортним засобом ВАЗ 21011 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 без посвідчення водія, після чого був зупинений працівниками СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області , чим свідомо, умисно, без поважних причин не виконав рішення суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що набрало законної сили

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто у невиконанні судового рішення , тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили .

Відповідно до ст.472 КПК України ,між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , 25 червня 2026 року була укладена угода про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі, висунутому йому в обвинувальному акті, у судовому провадженні , та сприяти у з`ясуванні обставин, як виникають в ході проведення судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 пояснили, що дійсно 25 червня 2026 року було укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026161180000347 та відповідно до якої вони просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Під час складання угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, сторони ознайомилися з положеннями ст.ст. 472, 473, 474 КПК України, які зрозумілі кожному з них.

Так, у судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено характер пред`явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз`ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що він у повному обсязі визнає свою вину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро кається у скоєному.

Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою провину в інкримінованому йому діянні та, будучи ознайомленим судом зі своїми правами та наслідками затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченими ст.ст.473-474 КПК України, підтвердив добровільність укладення угоди, не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним кримінального правопорушення при наведених вище обставинах, а також фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим. Згідно з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто у невиконанні судового рішення , тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином і відповідно до п.1 ч.4 ст. 469 КПК України щодо такого кримінального правопорушення може бути укладена угода по визнання винуватості.

Судом було з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано у разі затвердження угоди про визнання винуватості.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, суд переконався, що сторони добровільно уклали зазначену угоду, що укладена угода була добровільним волевиявленням обвинуваченого, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіряючи угоду на відповідність ч.7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що зазначена угода від 25 червня 2026 року про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.

При цьому, вияснивши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту вказаних обставин, а також роз`яснивши їм про наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення за результатами цього обвинувального вироку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості може бути затверджена судом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує особу обвинуваченого ,який щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, надав покази щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також враховує відсутність даних про судимості .

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру покарання у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про те, що в силу приписів ч.5 ст.65 КК України, покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , узгоджене в угоді , відповідає вимогам закону з призначенням покарання у виді штрафу в межах розміру, встановленого санкцією ч.1 ст.382 КК України, що ,за переконанням суду, є обґрунтованим і достатнім для виправлення обвинуваченого і недопущення у подальшому вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальних витрат по справі немає, речові докази відсутні, запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання судом не вбачається.

Керуючись ст.ст.370, 374 474, 475 КПК України , суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 червня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

На вирок може бути подана апеляція в Одеський апеляційний суд через Окнянський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1