Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №495/9632/25
Суддя: Шевчук Ю. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9632/25
Номер провадження 2-о/495/199/2026
15 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тюпи Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказуючи, що при її зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті померлих батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй у цьому було відмовлено, оскільки маються розбіжності у написанні прізвища заявника та його померлих батьків.
Стислий виклад позиції заявника
Як вказує у своїй заяві заявник, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що було складено актовий запис № 873 від 18 липня 2018 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що було складено актовий запис № 288 від 03 березня 2021 року.
Доказом того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям, підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 30.10.1969 року, серії НОМЕР_3 , яке видано Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області. Також ці відомості підтверджуються відміткою про укладення шлюбу в паспорті ОСОБА_4 .
Після їх смерті, згідно ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно. Спадкоємцями усього майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є їх діти:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 11.01.1979 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, заявниця вказує, що у її Свідоцтві про народження та у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження її батькоми вказано: ОСОБА_4 ОСОБА_3 .
Вказані спадкоємці у встановленому порядку звернулися до нотаріальної контори та подали заяву про прийняття спадщини після смерті батьків. Але, як було з`ясовано при оформленні спадщини у нотаріуса, прізвище спадкодавця було зазначено як ОСОБА_4 , а прізвище спадкоємців та дружини спадкодавця - ОСОБА_5 , що унеможливлює оформлення їхніх спадкових прав після смерті батька. З приводу цього питання нотаріусом рекомендовано звернутись заявнику до суду щодо встановлення факту родинних відносин, що підтверджується відповідник листом нотаріуса, копія якого додається до цієї заяви.
Вказані розбіжності в написанні прізвищ заявника та її батька виникли через невірний переклад прізвища з російської мови на українську при видачі паспортних документів. Також, заявник вказує що встановлення цього факту, що має юридичне значення, необхідне заявнику для оформлення своїх спадкових прав після смерті батька.
На підставі викладеного та з посиланням на відповідні норми чинного цивільно-процесуального законодавства, заявниця просить суд встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , були подружжям, чоловіком та дружиною; а також встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Процесуальні дії у суді
16.12.2025 до суду надійшла заява заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 справа передана на розгляд судді Шевчук Ю.В.
Ухвалою суду від 23.12.2025 прийнято заяву заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення до розгляду та відкрито окреме провадження.
09.03.2026 від представника заявника – адвоката Гербей А.О. надійшла заява, згідно якої вказану просить розглянути у йог відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся, причина неявки суду невідома.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заявниця – ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно цього Свідоцтва про народження, батьками заявниці є: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Мати заявниці - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що було складено актовий запис № 873 від 18 липня 2018 року.
Батько заявниці - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що було складено актовий запис № 288 від 03 березня 2021 року. У вказаному Свідоцтві про смерть прізвище батька заявниці вказано саме як « ОСОБА_6 ».
Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 30.10.1969, яке видано Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області батько та мати заявниці - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружились 30 жовтня 1969 року. Також ці відомості підтверджуються відміткою про укладення шлюбу в паспорті ОСОБА_4 , копія якого міститься у матеріалах справи.
Згідно довідки №01-16/47 від 26.04.2021 року, відділом «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смертів був зареєстрований та постійно мешкав за адресою : АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №01-15/47 від 26.04.2021 року, відділом «Центр надання адміністративних послуг» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на день смерті разом із померлим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою : АДРЕСА_1 були зареєстрована донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно відповіді Державного нотаріуса Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Мельниченко Михайла Михайловича на адресу ОСОБА_7 щодо неподання документі, необхідних для вчинення нотаріальних дій, нотаріус повідомив, що розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в результаті проведення правової оцінки наданих документів, встановлено відсутність підтвердження родинних зв`язків спадкоємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , у зв`язку з чим рекомендовано звернутись до суду.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з п. 7 цієї ж Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин із мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно із законом такі факти створюють юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Судом встановлено, що звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 вказує, що встановлення даних фактів їй необхідно для оформлення спадкових прав.
Тобто, заявницею ОСОБА_1 конкретизовано, для реалізації яких саме прав та законних інтересів їй необхідне встановлення фактів та обґрунтовано підтвердження необхідності встановлення таких фактів для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав.
Дослідивши надані стороною зачявни ці докази, суд приїодит до висновку, що заява є обгрунтовавною, підтвердженою належними та допустимими доказами, тобто такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що задоволення заяви має юридичне значення для заявниці, і в іншому порядку цей факт не може бути встановлений, то даний юридичний факт має бути встановлений в судовому порядку.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявницею та підтверджених дослідженими судом доказами. Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 293, 315-319 ЦПК України, ст. 12, 13, 81, 234, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , були подружжям, чоловіком та дружиною.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено 22.06.2026.
Суддя Юлія ШЕВЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua