Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №295/4706/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4706/26 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Номер провадження №33/4805/1120/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Воробей Д.О.,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Перегуди А.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представниці потерпілого – адвоката Волкович Н.В.,

представника батальйону УПП у Житомирській області ДПП Левчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі (із застосуванням засобів відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Волкович Н.В., поданою в інтересах ОСОБА_2 , котрого було визнано суддею місцевого суду потерпілою особою, на постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 12.06.2026 у справі № 295/4706/26 про закриття провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги і оскаржуваного судового рішення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.03.2026 серії ЕПР1 №615751, ОСОБА_1 15.03.2026 о 17 год 53 хв у м. Житомирі по проспекту Миру, 23, керував автобусом «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи розворот, не надав перевагу в русі іншому транспортному засобу, не переконався в безпечності маневру, в результаті чого здійснив зіткнення з мотоциклом «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в зустрічному напрямку, в результаті обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою судді Богунського районного суду міста Житомира від 12.06.2026 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діянні особи складу адміністративного правопорушення.

Ухвалене судове рішення суддя місцевого суду мотивувала тим, що дії водія ОСОБА_1 не перебували у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат Волкович Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , котрого було визнано суддею місцевого суду потерпілою особою, не погодилась з постановою судді місцевого суду, подала апеляційну скаргу в якій просить зазначену постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Апелянт вважає постанову судді місцевого суду незаконною, необґрунтованою, постановленою з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи. Задля обґрунтування своїх доводів апелянт вказує на те, що сам факт зіткнення транспортних засобів під час завершення ОСОБА_1 маневру розвороту свідчить про те, що водій автобуса не забезпечив безпечність такого маневру, не надав перевагу в русі водієві мотоцикла, який мав переважне право руху.

Представниця потерпілого зазначає, що суддя місцевого суду дійшла висновку про відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням дорожньо-транспортної пригоди, поклавши в основу такого рішення припущення про перевищення швидкості руху водієм мотоцикла «Suzuki» ОСОБА_2 , хоча жодної об`єктивної інформації з цього приводу у справі немає.

На думку апелянта, можливе перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 , який здійснював рух по головній дорозі, мав пріоритет у русі, не звільняє водія ОСОБА_1 , котрий планував маневр розвороту, від обов`язку оцінити дорожню обстановку, пропустити всі транспортні засоби, вдало спланувати проїзд та здійснити безпечний виїзд на смугу, призначену для зустрічного руху.

Адвокат звертає увагу суду на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував швидкість руху водія ОСОБА_2 , а висновки судді місцевого суду з цього приводу ґрунтуються тільки на припущеннях та суб`єктивному сприйнятті відеозапису дорожньо-транспортної пригоди.

Також, за твердженнями апелянта, суддею місцевого суду не було надано належної оцінки схемі дорожньо-транспортної пригоди, поясненням ОСОБА_2 та іншим матеріалам справи, які підтверджують, що водій ОСОБА_1 створив перешкоду для руху водієві мотоцикла, виїхавши під час маневру розвороту на смугу для зустрічного руху, та спростовують перевищення швидкості водієм Кулчаром Е.Е., тож висновки судді про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є передчасними, не відповідають фактичним обставинам справи.

2.Узагальнена позиція особи, яка подала апеляційну скаргу

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 13.07.2026 представниця потерпілого – адвокат Волкович Н.В. повністю підтримала подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилалась на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просила постанову судді місцевого суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати водія ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ст. 124 КУпАП.

3. Узагальнений виклад позиції інших учасників апеляційного розгляду

ОСОБА_2 , котрого було визнано суддею місцевого суду потерпілою особою, повністю підтримав апеляційну скаргу, подану його адвокатом.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Перегуда А.П. подав до суду письмові заперечення з приводу апеляційної скарги адвоката Волкович Н.В.. У цих запереченнях захисник просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу судді Богунського районного суду від 12.06.2026 у справі № 295/4706/26 – залишити без змін.

На думку адвоката Перегуди А.П., апеляційна скарга не містить жодних підстав для скасування постанови судді місцевого суду, зокрема, в скарзі відсутні аргументи щодо порушення норм процесуального права або неправильного застосування положень матеріального права суддею.

Захисник зазначає, що апелянт ігнорує той факт, що перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 підтверджується відеозаписом із камер відеоспостережень міської системи «Безпечне місто», показами свідка ОСОБА_3 , який був допитаний в суді першої інстанції. За твердженнями адвоката Перегуди А.П., саме водій мотоцикла проявив неуважність, вчасно не зреагував на перешкоду відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, а тому значне перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 підтверджується об`єктивними доказами, а не є припущенням. Захисник стверджує, що за умови дотримання водієм ОСОБА_2 дозволеної швидкості руху (50 км/год в межах населеного пункту), останній міг би своєчасно зреагувати на перешкоду та зупинити мотоцикл, уникнувши зіткнення з автобусом, який завершував маневр. Також адвокат Перегуда А.П. звертає увагу суду на ту обставину, що водій ОСОБА_2 не мав права керувати транспортним засобом «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, щодо цієї особи поліцейським була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху від 15.03.2026 за ст.126 КУпАП.

Окремо захисник наголошує на тому, що до протоколу не долучено жодного документа, який би підтверджував огляд співробітниками поліції автобуса та мотоцикла з детальним описом механічних пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, їхньої кількості, розташування, розміру тощо, а долучена до матеріалів справи схема місця ДТП пригоди складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, щодо фіксації пошкоджень транспортних засобів, які спричинені в результаті ДТП.

У судовому засіданні 13.07.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисник – адвокат Перегуда А.П. підтримали позицію, викладену у письмових запереченнях на подану апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу адвоката Волкович Н.В. залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді місцевого суду залишити без змін.

Представник батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Левчук В.С. у судовому засіданні підтримав позицію, висловлену апелянтом, зауважив, що поліцейські правильно задокументували факт ДТП, яка сталась 15.03.2026 о 17 год 53 хв у м. Житомирі по проспекту Миру, 23 (зіткнення автобуса та мотоцикла), зробили правильний висновок про те, що можливе перевищення швидкості водієм мотоцикла ОСОБА_2 , який мав пріоритет у русі, не звільняло водія автобуса ОСОБА_1 , котрий планував маневр розвороту, від обов`язку оцінити дорожню обстановку, пропустити всі транспортні засоби, що рухаються йому назустріч, та лише після цього здійснити безпечний виїзд на смугу, призначену для зустрічного руху. Представник патрульної поліції вважав, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення правил дорожнього руху під час виконання маневру розвороту, водій автобуса повинен нести адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.

4. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Богунського районного суду міста Житомира від 12.06.2026 у справі № 295/4706/26, суддя під час розгляду справи встановила, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до протоколу, крім рапорту поліцейського, схеми місця ДТП та письмових пояснень учасників ДТП, також були додані інші матеріали. Зокрема, зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 15.03.2026 серії ДП18 № 786045, суддя встановила, що водія мотоцикла ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З письмових пояснень ОСОБА_2 наданих співробітникам поліції, суддя з`ясувала, що водій мотоцикла здійснював по просп. Миру, а водій автобуса не надав мотоциклістові переваги в русі. ОСОБА_2 їхав по головній дорозі, піднімався з мосту, побачив, що корпус автобуса виїхав на його смугу для руху і продовжив рух почав «відторможуватись», однак не вистачило дистанції, ОСОБА_2 зрозумів, що буде зіткнення, тому впав на бік, після його і мотоцикл внаслідок інерції руху протягнуло на відстань близько 15 м, мотоцикл влетів у задню частину автобуса.

Суддя звернула увагу та те, що постановою Богунського районного суду міста Житомира від 12.05.2026 матеріали справи направлені на доопрацювання до органу патрульної поліції у зв`язку з відсутністю висновку про тяжкість тілесних ушкоджень, як, можливо, отримав потерпілий. Актом судово-медичного дослідження від 18.05.2026 № 792 підтверджено, що у ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень виявлено не було.

Дослідивши відеозапис з камер зовнішнього спостереження та з відеореєстратора автобуса, суддя встановила що водій ОСОБА_2 15.03.2026 о 16 год 22 хв проїхав міст на швидкості, яка явно перевищує дозволену та виїхавши на міст, мав достатній проміжок шляху дороги, за умови дотримання дозволеної швидкості руху (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год згідно з п.12.4. Правил дорожнього руху), для виявлення небезпеки для руху або перешкоди та негайного вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3 Правил дорожнього руху). Водій ОСОБА_1 почав маневр повороту ліворуч за обставин коли потерпілий ОСОБА_2 тільки з`явився в полі зору на значній відстані, цю відстань мотоцикліст подолав за короткий проміжок часу (4 секунди).

За таких обставин, враховуючи докази, які містять в матеріалах справи, пояснення, надані особою в судовому засіданні, схему місця ДТП, відеозаписи події та інші вищенаведені докази, суддя дійшла висновку, що в розглядуваній ситуації дії водія ОСОБА_1 не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

6. Обставини, встановлені апеляційним судом

Під час апеляційного розгляду справи суддя апеляційного суду за клопотанням адвокатів Волкович Н.В. та Перегуди А.П. заслухав пояснення водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника патрульної поліції Левчука В.С., здійснив огляд відеозаписів з камер зовнішнього спостереження та з відеореєстратора автобуса, наявних на відповідному носії інформації в матеріалах судової справи № 295/4706/26.

ОСОБА_1 пояснив, що він працює водієм автобуса у комунальному підприємстві Житомирської міської ради, 15.03.2025 після 17-ї год він перебував на робочому місці, виконував функції водія, автобус здійснював рух у напрямку від цента м. Житомира до району «Панчішної фабрики», мав робити розворот на встановленому маршруті. ОСОБА_1 перелаштувався на крайню ліву смугу руху, під`їхав до подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, почав здійснювати маневр розвороту, вже під час розвороту краєм ока помітив мотоцикл, який здійснював рух по смузі зустрічного руху на великій швидкості. У цій ситуації водієві автобуса вже не залишалось нічого, як завершити розворот, мотоцикл ударив автобус у задню частину, сталась ДТП. Поліцейські. котрі прибули на місце події, не складали матеріалів щодо водія мотоцикла, не намагались з`ясувати факт перевищення мотоциклістом дозволеної швидкості, чи була призначена експертиза у справі для з`ясування того, хто з двох водіїв винен у ДТП, ОСОБА_1 не знає.

ОСОБА_2 пояснив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, 15.03.2026 після 17-ї год повертався додому зі служби на спортивному мотоциклі, хотів поставити транспортний засіб у гараж і готуватись до наступного дня, на цей мотоцикл у ОСОБА_2 немає правовстановлюючих документів, він не має посвідчення водія, яке б давало йому право керування вказаним транспортним засобом, хоча у нього є гарні практичні навички водіння мотоцикла. Коли ОСОБА_2 здійснював рух по просп. Миру у м. Житомирі, автобус, який розвертався на проспекті, не дав перевагу у русі мотоциклістові, який рухався у зустрічному напрямку, тож водій автобуса порушив правила дорожнього руху, сталась ДТП. ОСОБА_2 вважає, що у настанні ДТП винен саме водій автобуса, якби автобус своєчасно загальмував, мотоцикліст міг би «взяти праворуч» і об`їхати автобус, оскільки водій автобуса ніяких таких дій не вчиняв, ОСОБА_2 довелось зістрибнути на ходу з мотоцикла, транспортний засіб продовжив рух по інерції і врізався у задню частину автобуса.

Представник патрульної поліції ОСОБА_4 вказав, що він разом з іншими поліцейськими прибув на виклик за фактом ДТП, котра сталась 15.03.2026 після 17-ї год на просп. Миру у м. Житомирі. На той час поліцейські побачили лише наслідки ДТП, автобус стояв, мотоцикл лежав, потім його підняли і поставили на підніжку, поліцейські опитали свідків ДТП, відібрали пояснення у водіїв автобуса та мотоцикла, склали схему ДТП. Поліцейські прийняли рішення скласти протокол у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо водія ОСОБА_1 оскільки саме він порушив правила здійснення розвороту. Об`єктивні дані щодо швидкості автобуса та мотоцикла під час руху поліцейськими здобуті не були. На думку ОСОБА_4 , перевищення швидкості водієм мотоцикла ОСОБА_2 , який мав пріоритет у русі, не звільняло водія автобуса ОСОБА_1 , котрий планував маневр розвороту, від обов`язку оцінити дорожню обстановку, пропустити всі транспортні засоби, що рухаються йому назустріч, та лише після цього здійснити безпечний виїзд на смугу, призначену для зустрічного руху.

Зі змісту відеозаписів з камер зовнішнього спостереження та з відеореєстратора автобуса, наявних на відповідному носії інформації в матеріалах судової справи № 295/4706/26, були встановлені розташування транспортних засобів безпосередньо перед ДТП, траєкторії руху автобуса та мотоцикла.

7. Позиція судді апеляційного суду

Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 , його представника – адвоката Волкович Н.В., які підтримали апеляційну скаргу, особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 та його захисника Перегуди А.П., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пояснення представника патрульної поліції Левчука В.С., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотрималась вказаних вище вимог закону.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).

Згідно з п 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. Правил).

Ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відповідно до п.13.3. Правил дорожнього руху під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Саме на порушення водієм ОСОБА_1 п.13.3. Правил дорожнього руху (як на порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) міститься вказівка у протоколі від 15.03.2026 серії ЕПР1 № 615751, котрий був предметом розгляду суддею місцевого суду.

Ухвалюючи постанову про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в діях водія автобуса складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановила обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідила докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення від 15.05.2026 серії ЕПР1 № 615751, схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.03.2026 серії ДП18 №786045 від 15.03.2026, акт судово-медичного дослідження від 18.05.2026 №792 щодо ОСОБА_2 , рапорт поліцейського взводу 2 роти 4 Управління патрульної поліції в Житомирській області Т. Павлущенка від 26.05.2026, відеозаписи з камер зовнішнього спостереження та з відеореєстратора автобуса).

Указаним доказам суддя надала належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшла обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зважаючи на недоведеність причинно- наслідкового зв`язку між діями водія автобуса та настанням ДТП.

Відповідно до усталеної судової практики, у разі скоєння ДТП за участю кількох учасників дорожнього руху для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу певного правопорушення необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер і черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зауважував, що якщо диспозиція статті, за якою настає відповідальність певної особи сформульована законодавцем як бланкетна, то для встановлення ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які встановлюють правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед Правила дорожнього руху, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що коли правопорушення має так званий «матеріальний склад», обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) певні суспільно небезпечні наслідки, тобто тільки ті порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків і перебувають із ними у причинному зв`язку. Така позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19).

Отже, причинний зв`язок – це зв`язок між протиправним діянням та наслідками цього діяння. Цей зв`язок є обов`язковою ознакою лише в об`єктивній стороні з матеріальною конструкцією, тобто для притягнення до відповідальності особи необхідно встановити, чи були суспільно шкідливі наслідки результатом протиправного діяння.

У правовій науці до основних теорій причинного зв`язку належить теорія «conditio sine qua non» (теорія необхідної умови), яка виходить з неподільного та еквівалентного каузального значення всіх необхідних умов настання суспільно небезпечного наслідку (при бажанні встановити причину залежність конкретного явища від інших, необхідно у певній послідовності встановити усі сили, які є дійовими для виникнення цього явища) (доклад. див., наприкл., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Теорії причинового зв`язку у науці кримінального права// Юридичний вісник - № 4 (49) - 2018 – С. 176-181).

Причиною дорожньо-транспортної пригоди є обставина, що спричинила виникнення аварійної обстановки, тобто обставина, в якій водій був позбавлений можливості запобігти події (перевищення водієм швидкості руху, несвоєчасне вжиття заходів щодо уникнення ДТП, дії пішоходів тощо).

Виходячи з експертної практики, розрізняють випадки необхідності встановлення причинного зв`язку між діями учасників дорожнього руху та фактом виникнення ДТП, зокрема, такими можуть бути: перевищення водієм швидкості руху; несвоєчасне вжиття заходів щодо уникнення ДТП; застосування маневру замість гальмування; застосування екстреного (різкого) гальмування; неправильний вибір безпечної дистанції; неправильний вибір безпечного інтервалу; створення перешкоди для руху; створення небезпеки для руху; експлуатація технічно несправного транспортного засобу (доклад. див., наприкл., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Причинний зв`язок між діями учасників дорожнього руху та виникненням дорожньо - транспортної пригоди//Підприємництво, господарство і право - № 3 – 2021 – С. 268-275).

У справі № 295/4706/26 суддя місцевого суду встановила, що ДТП у м. Житомирі на просп. Миру сталась за участі водіїв двох транспортних засобів (автобуса та мотоцикла). При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення співробітники поліції констатували порушення водієм автобуса ОСОБА_1 п.13.3. Правил дорожнього руху (згідно з яким під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху).

Варто зауважити, що згідно з п.1.10. згаданих Правил поняття «безпечний інтервал» визначається як відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху. Натомість у розглядуваному випадку мотоцикл зіткнувся із задньою частиною автобуса, тобто мова не може йти про дотримання водієм автобуса певного інтервалу. Тож порушення водієм ОСОБА_1 саме п. 13.3. Правил дорожнього руху викликає обґрунтований сумнів, зважаючи на те, що представник патрульної поліції наголошував на порушенні водієм автобуса правил здійснення маневру розвороту.

Не була бездоганною з точки зору Правил дорожнього руху в розглядуваній ситуації і поведінка водія мотоцикла ОСОБА_2 .. Так, останній керував мотоциклом, не маючи права на керування вказаним транспортним засобом (про що зазначено у постанові поліцейського від 15.03.2026 серії ДП18 № 786045, наявній у матеріалах справи). Сам ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив відсутність у нього посвідчення водія певної категорії, необхідного для експлуатації мотоцикла. Також потерпілий пояснив, що, виявивши на шляху руху мотоцикла перешкоду у виді автобуса, він не застосував екстреного гальмування, а лише почав «відторможуватись», а потім зіскочив з мотоцикла і дозволив таким чином неконтрольованому транспортному засобу продовжити рух у напрямку автобуса.

Крім того, суддя місцевого суду дослідила в судовому засіданні відеозаписи з камер зовнішнього спостереження та з відеореєстратора автобуса і дійшла обґрунтованого висновку щодо перевищення водієм мотоцикла швидкості руху, дозволеної у населеному пункті. Адже хоча швидкість мотоцикла під керуванням ОСОБА_2 не була зафіксована співробітниками поліції, із відеозаписів убачається, що коли водій автобуса ОСОБА_1 почав маневр розвороту, мотоцикліст тільки з`явився в полі зору водія на значній відстані, цю відстань мотоцикліст подолав за короткий проміжок часу (4 секунди). Також зі змісту письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.03.2026, наданих поліцейському, з`ясовано, що водій мотоцикла «… почав відторможувати, не вистачило дистанції, зрозумів, що буде зіткнення, впав на бік, протягнуло +/- метрів 15, а транспортний засіб ударив у задню частину автобуса…». Установлені обставини свідчать про рух мотоцикла зі значною швидкістю.

Зважаючи на це, неможливо однозначно («поза розумним сумнівом») стверджувати про те, що причиною настання ДТП сталим саме дії водія автобуса ОСОБА_1 .. Клопотання щодо призначення судової автотехнічної експертизи не було заявлено учасниками провадженні ні в місцевому суді, ні під час апеляційного розгляду справи № 295/4706/26.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду дійшла обгрунтованого висновку щодо недоведеності причинно- наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 , відображеними поліцейським у протоколі, та настанням ДТП (як обов`язкової ознаки адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ст. 124 КУпАП) та за таких обставин ухвалила рішення про закриття провадження у справі.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.12.2010 у справі № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, загальних норм Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950), вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З`ясувавши, що наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у своїй сукупності не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду дійшла правильного висновку про необхідність закрити провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Відсутність у матеріалах справи документально підтверджених доказів перевищення водієм ОСОБА_2 швидкості руху транспортного засобу, на думку судді апеляційного суду, не спростовує факт руху мотоцикліста зі значною швидкістю , що перевищує допустиму в межах населеного пункту, з урахуванням наявних в матеріалах справи відеозаписів, а тому доводи апелянта з цього приводу не заслуговують на увагу. Окремо варто зауважити, що водій ОСОБА_2 взагалі не мав права керувати мотоциклом, оскільки ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія, яке б надавало йому право керування транспортним засобом відповідної категорії.

8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.

Враховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката Волкович Н.В., подану в інтересах ОСОБА_2 , котрого було визнано суддею місцевого суду потерпілою особою – залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 12.06.2026 у справі № 295/4706/26 про закриття провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 –залишити без змін.

Керуючись ст. 7, 9, 247, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Волкович Н.В., подану в інтересах ОСОБА_2 , котрого було визнано суддею місцевого суду потерпілою особою – залишити без задоволення.

Постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 12.06.2026 у справі № 295/4706/26 про закриття провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 17.07.2026 о 09 год 30 хв.

Суддя А.Є. Бєлоусов