Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №156/581/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/581/26 Провадження №33/802/714/26 Головуючий у 1 інстанції:Комзюк Н. Н.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Білецької І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецької Інни Миколаївни на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 19 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот п`ятдесят) грн. 60 коп. судового збору.

Так, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28 березня 2026 року о 11 год. 23 хв. на вул.Інтернаціональній в с.Бортнів, керував мотоциклом марки «ZS150-J», номерний знак НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме відсутніми дзеркалами заднього виду, які передбачені конструкцією цього транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7 (а) ПДР і, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, то його дії кваліфіковано за ч.4 ст.121 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Білецька І.М. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм законодавства просить її скасувати, а провадження у справі, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

В першу чергу, апелянт зазначає про те, що місцевим судом порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки справу безпідставно було розглянуто у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника. З цього приводу звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 до суду у день постановлення судового рішення не з`явився з поважних на те причин – перебування на лікуванні, про що було подано відповідні докази. Захисник також мав поважні причини неявки до суду – це участь в інших судових засіданнях. Однак, суд незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи з цих підстав, розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Тому вищенаведене тягне за собою скасування судового рішення.

Окрім того, розглядаючи справу суд як на доказ винуватості ОСОБА_1 послався на відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Проте, до матеріалів справи не долучено жодного відео з нагрудної камери, а лише відеозапис камери службового поліцейського автомобіля. На цьому відеозаписі зафіксовано лише короткий фрагмент, а саме як рухається службовий автомобіль, а йому назустріч мотоцикл, після чого поліцейські зупиняються та виходять з салону службового автомобіля для спілкування. Відеозапис не містить звуку, що унеможливлює встановлення того, які саме вимоги висували працівники поліції і, які пояснення надавав водій, чи роз`яснювались йому права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП. Також відеозапис не містить процедури виявлення технічної несправності транспортного засобу, тобто наявності чи відсутності кріплень дзеркал, самих дзеркал заднього виду під різними кутами. Відсутній також процес складання адміністративних матеріалів. Крім того, під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 заявляв клопотання про намір скористатися допомогою адвоката, але працівники поліції обмежили його у такому праві. Тому апелянт вважає, що відеозапис у такому його вигляді не може бути належним і допустимим доказом у справі у розумінні ст.251 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, захисник вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Проте, суддя місцевого суду на такі обставини належної уваги не звернув, та постановив незаконне судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Білецьку І.М., які апеляційні доводи підтримали з підстав викладених у ній, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.

В оскаржуваній постанові судді від 19.06.2026 суддя вказав, що ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явилися, хоча завчасно у встановленому законодавством термін був повідомлений про дату слухання справи. При цьому, подане клопотання про відкладення розгляду справи, суддя місцевого суду відхилив.

Дійсно, як ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Білецька І.М. були належним чином обізнані про час та місце розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції сторона захисту вказувала, що до суду не з`явились із поважних на те причин, ОСОБА_1 – через перебування на лікуванні, а захисник Білецька І.М. – через участь в інших судових засіданнях в іншій області (Львівська), про що було надано відповідні докази.

Такі обставини повністю підтверджені доказами, які містяться у справі.

Проте, суд першої інстанції 19.06.2026 розглянув справу у їх відсутності та постановив судове рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

З такою позицією місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у її відсутності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що від ОСОБА_1 та його захисника до суду першої інстанції надійшли письмові клопотання про відкладення розгляду справи із дорученням відповідних доказів поважності неможливості прибуття до суду на 19.06.2026, однак суд всупереч цьому розглянув її у їх відсутності, то апеляційний суд вважає, що в даному випадку він був позбавлений передбаченого законодавством права на захист.

Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.268 КУпАП, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.

Сторона захисту висловила позицію про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з врахуванням такого.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626198 від 28.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.31.4.7 (а) ПДР і, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, то його дії кваліфіковано за ч.4 ст.121 КУпАП.

Пунктом 31.4.7 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду.

Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. При цьому, за частиною 4 цієї статті відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.1-4 цієї статті.

За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджуються зібраними у справі та дослідженими апеляційним судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626198 від 28.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 інкримінується порушення п.31.4.7 (5) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.4 ст.121 КУпАП. Від підпису протоколу та отримання його копії він відмовився; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4545434 від 20.04.2025 за ч.1 ст.121 КУпАП, а саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом з непрацюючою задньою фарою, габарит і стоп сигнал, а також не горить ліва фара в темну пору доби; відеозаписом з камери службового автомобіля, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоциклом, на якому відсутні дзеркала заднього виду.

Окрім того, в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 визнав той факт, що керував мотоциклом на якому були відсутні дзеркала заднього виду.

Так, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в розрізі із наявними у ній доказами в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з технічною несправністю, а саме відсутніми дзеркалами заднього виду, які передбачені конструкцією цього транспортного засобу.

Отже, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи та фактично відтворюють події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, до уваги судом не беруться, оскільки повністю спростовуються вищевикладеним, а матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення ним п.31.4.7 (а) ПДР та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Таким чином, усі апеляційні твердження сторони захисту щодо недоведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова судді на підставі п.3 ч.8 ст.294 КУпАП підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

За ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч.3-8 цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 вчинене було 28.03.2026.

Оскільки за наслідками апеляційного розгляду оскаржувана постанова судді скасовується з прийняттям нової відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, а також враховуючи ту обставину, що на час розгляду справи Волинським апеляційним судом – 17.07.2026 закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Таким чином, апеляційну скарга в даній справі підлягає до часткового задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецької Інни Миколаївни задовольнити частково.

Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 19 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , - скасувати та постановити нову.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Провадження в даній справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк