Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №756/7954/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/7954/26

Провадження № 3/756/2452/26

Оболонський районний суд міста Києва

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652546 від 29.04.2026, 29.04.2026 о 00:10 у м. Києві на вулиці Олени Теліги, 61, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA SUPERB, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу – газоаналізатора Drager Alcotest (прилад ARJL-0269, тест № 4240); за результатами тесту встановлено наявність алкоголю в концентрації 1,82 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи неодноразово призначався судом – на 25.05.2026, 15.06.2026, 06.07.2026 та 13.07.2026, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисники повідомлялися завчасно і належним чином. Обізнаність сторони захисту про час і місце розгляду справи не викликає сумніву, оскільки в інтересах ОСОБА_1 до суду надходили клопотання адвокатів, у яких прямо зазначено конкретні дати та час призначених судових засідань.

За клопотаннями захисника адвоката Подоля А.В. від 22.05.2026 та від 06.07.2026 розгляд справи відкладався: спершу – з огляду на укладення договору про надання правової допомоги напередодні засідання та потребу в ознайомленні з матеріалами справи, згодом – у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 за межами Київської області. Стороні захисту було забезпечено доступ до матеріалів справи, а розгляд справи щоразу відкладався задля реалізації нею процесуальних прав.

Разом з тим, попри неодноразове відкладення розгляду та надані судом можливості, ні ОСОБА_1 , ні його захисники в жодне із призначених судових засідань не з`явилися. У призначене на 13.07.2026 судове засідання ОСОБА_1 також не прибув, про поважність причин неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, до переліку справ, при розгляді яких присутність особи є обов`язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП), не належать.

Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді справи не є абсолютним. Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (заява № 3655/02), у силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Неодноразова неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови її належного повідомлення, нівелює завдання, визначені ст. 1 КУпАП, та не може бути перешкодою для вирішення справи. Оскільки ОСОБА_1 мав достатньо часу й можливостей реалізувати своє право викласти доводи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, проте цим правом не скористався, з метою дотримання розумного строку розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Згідно з п. 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції стан алкогольного сп`яніння встановлюється на підставі огляду, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У цій справі огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest, результат якого – 1,82 проміле – значно перевищує визначений законом поріг 0,2 проміле. Незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, ОСОБА_1 не висловлював, що не потребувало його подальшого огляду в закладі охорони здоров`я. Обставин, які б свідчили про порушення встановленого порядку проведення огляду, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652546 від 29.04.2026, у якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення;

– показаннями технічного засобу – газоаналізатора Drager Alcotest (тест № 4240) з результатом 1,82 проміле;

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 29.04.2026;

– відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) працівників поліції, здійсненим під час зупинки транспортного засобу та проведення огляду на стан сп`яніння, на якому зафіксовано процедуру проходження огляду, а також згоду ОСОБА_1 з його результатом (час 17:50 відеозапису).

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, узгоджуються між собою і в сукупності беззаперечно підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом; при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, у зв`язку з чим суд призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення саме в цих межах.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та пп. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 (3 328 грн), тобто 665,60 грн, і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 279, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя Андрій ПУКАЛО