Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №753/14377/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14377/26

провадження № 1-кп/753/1976/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12026105020000639 від 19.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 02 липня 2026 в порядку ст. 302 КПК України надійшов вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до висунутого обвинувачення органом досудового розслідування, 18 травня 2026 приблизно о 11-й годині 49 хвилин ОСОБА_2 рухалася пішки за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час та місці біля магазину із назвою «Kids» перебувала ОСОБА_3 . В цей час у ОСОБА_2 виник протиправний умисел направлений на нанесення удару ОСОБА_3 .

Далі, ОСОБА_2 реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення удару ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, правою рукою нанесла один удар у потиличну ділянку голови ОСОБА_4 .

Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 завдала ОСОБА_3 фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, а саме умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, останнім не оспорювалися та беззаперечно визнавалися.

Водночас підстави розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені судом під час призначення обвинувального акту до розгляду у спрощеному порядку.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, а саме умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, з чим остання беззастережно погодилась.

Щодо призначення ОСОБА_2 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.

Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, оскільки обвинувачена під час допиту в якості підозрюваної зізналась у вчиненні кримінального проступку. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду покарання обвинуваченій, як заходу примусу, що застосовується від імені держави суд враховує, що законодавча конструкція санкції ч. 1 ст. 126 КК України передбачає можливість суду призначити покарання за вчинення діянь встановлених у ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу, громадських або виправних робіт.

Враховуючи вчинення умисного кримінального правопорушення проти життя і здоров`я особи, яке кримінальний закон, а саме ст. 12 КК України відносить до кримінальних проступків, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 , суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

Саме таке покарання забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним матеріальному стану засудженої, необхідним і достатнім для її виправлення.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Після вступу вироку в законну силу, речові докази: диск DVD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1