Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №753/10529/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10529/26

провадження № 3/753/3170/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 - старший оператор відділення технічних засобів охорони, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП (протокол серії НОМЕР_1 №2), -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 08.05.2026 року, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених ЗУ «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, всупереч вимогам ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та завідомо знаючи про відповідальність, порушуючи військову дисципліну, самовільно залишив військову частину, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив суду, що нещодавно перевівся з іншої військової частини, раніше не мав досвіду отримання лікарняних. Пояснив, що 07.05.2026 року скаржився на погане самопочуття. На підтвердження своїх слів надав суду листки непрацездатності від 07.05.2026 року та 08.05.2026 року. Зазначив, що наміру самовільно залишати військову частину не мав. Вказав, що 09.05.2026 вранці, він, вже збираючись на службу, попросив матір зв`язатися з командиром, повідомити його про це. У цей момент до місця його перебування прибула група розшуку, після чого він прослідував з ними до військової частини.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого стану.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення вбачається, що командиром відділення технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 на ранковому шикуванні. 11.05.2026 року о 07 год. 20 хв. в ході проведення розшукових заходів солдата ОСОБА_1 групою розшуку в/ч НОМЕР_2 було виявлено за адресою місця проживання, після проведеної бесіди останній добровільно погодився повернутися до в/ч НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби. О 10 год. 50 хв. групою розшуку солдата ОСОБА_1 було доставлено до в/ч НОМЕР_1 .

Командир відділення технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 повідомив суд, що 07.05.2026 року, у четвер, ОСОБА_1 попросив вихідний, оскільки погано себе почував, після чого перестав виходити на зв`язок. Наступного дня, 08.05.2026 року, в п`ятницю, почали його шукати, він зв`язався із батьками ОСОБА_1 , попросив їх зателефонувати, коли останній з`явиться вдома.

Представник в/ч ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що в 09.05.2026 року було з`ясовано, що ОСОБА_1 перебував удома. О 07:00 група розшуку центрального управління ВСП військової частини НОМЕР_2 зайшла до квартири за адресою проживання ОСОБА_1 . Під час бесіди він добровільно погодився повернутися на військову службу, і лише о 10:50 був доставлений до військової частини. Також вона зазначила, що військовослужбовці зобов`язані постійно бути на зв`язку, зважаючи на ситуацію у країні.

Крім того, представник в/ч ОСОБА_4 додав, що жодних документів, що підтверджували б погане самопочуття ОСОБА_1 на адресу військової частини не надходило, а також висловив сумніви щодо оригінальності листків непрацездатності, долучених ОСОБА_1 до матеріалів справи під час судового розгляду, зазначивши, що, на його думку, слова ОСОБА_1 про погане самопочуття - є його позицією захисту, спрямованою на уникнення відповідальності.

Разом з тим, наведені представником військової частини припущення щодо можливого підроблення листків непрацездатності не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, будь-яких відомостей про визнання зазначених документів недійсними, їх скасування або встановлення факту їх підроблення матеріали справи не містять, а відтак, суд вважає доводи представника військової частини ОСОБА_4 неспроможними

Так, частиною 3 ст. 173-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Разом із тим, ОСОБА_1 не залишав самовільно військову частину, адже ОСОБА_1 перебував на лікарняному за місцем свого проживання, що підтверджується наданими ним у судому засіданні листками непрацездатності від 07.05.2026 року та 08.05.2026 року.

Крім того, останній добровільно погодився прослідувати на військову службу до військової частини, і до прибуття групи розшуку збирався на службу, про що командир ОСОБА_2 був повідомлений телефонним дзвінком матері на прохання ОСОБА_1 .

Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 3 ст. 172-11 КУпАП виключається.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про закриття провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 34, 35, 40-1, 172-11, 247, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя