Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №135/541/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/541/26

Провадження № 2/135/452/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Калічевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, про позбавлення батьківський прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. В позові зазначила, що ОСОБА_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , вони мали дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 померла і дитина залишилася проживати біля батька. ОСОБА_1 являється сестрою ОСОБА_4 та відповідно тіткою ОСОБА_6 . Після смерті матері ОСОБА_5 залишилася проживати разом з батьком. Відповідач належним чином не виконує батьківський обов`язок, тому позивач змушена забрати дитину до себе та здійснювати над нею опіку. Дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. З 2026 року вона самостійно піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, всіляко сприяє здобуттю дитиною освіти, готує її до самостійного життя та повністю утримує, натомість відповідач навмисно без поважних причин не піклується про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток доньки, не переймається здобуттям дитиною освіти, не готує її до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу й навіть не бажає добровільно виконувати свій батьківський обов`язок по утриманню своєї неповнолітньої доньки, хоча має таку можливість, не виявляє до дитини щонайменшої батьківської турботи, тобто ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку по відношенню до своєї дитини.

Протягом практично всього свого свідомого життя відповідач займається лише тим, що намагається влаштувати своє особисте життя, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, розпивались спиртні напої і навіть вживались наркотичні засоби, чому дитина була свідком, що звичайно негативно впливало на її психологічний стан. Позивач бажає замінити дитині матір, а її чоловік батька. Батько не турбується про навчання дитини, чим займається бабуся. У період навчання батько на батьківські збори не з`являвся. З класним керівником підтримувала зв`язок у першій чверті бабуся дівчинки ОСОБА_7 , у другій чверті першого семестру зв`язок підтримує тітка дівчинки ОСОБА_8 .

На даний час ОСОБА_9 фактично проживає в с. Богданівка Тульчинського району разом з позивачем, яка, як її тітка забезпечує, виховує дитину. Тому позивач звернулася до суду з даним позовом та просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, та просили їх задовольнити. Позивач додатково пояснила, що після смерті ї сестри ОСОБА_4 дитина ОСОБА_9 проживала разом з батьком, який на той час доглядав її та виховував. Згодом, коли дитина трохи підросла, вона почала їй жалітись на поведінку батька та його спосіб життя, те що він не приділяв їй належної уваги, те, що він її ображає, міг застосувати фізичну силу. В грудні 2025 року дитина їй зателефонувала в черговий раз, вказувала, що батько не звертає на неї уваги. Потім телефонувала класний керівник, повідомляла, що ОСОБА_10 пропускає школу. Після чого вона звернулась в орган опіки та піклування. З грудня 2025 року ОСОБА_10 проживає з нею в с. Богданівка. Спочатку вона завозила її в школу в м. Ладижин, але потім дитину перевели в місцеву школу. Батько не проявляє ініціативи щодо виховання дитини. Не турбується про її здоров`я, побут, не цікавиться нею. Племінниця їй розповідала, що він кілька разів телефонував їй, щоразу був напідпитку. До неї батько дівчинки не телефонував, не цікавився життям доньки.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання. Відповідач неодноразово не з`являвся також і в підготовчі засідання по справі. Крім того, встановлено, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи по телефону. Таким чином, судом встановлено, що відповідач достеменно обізнаний про перебування даної справи в суді.

Представник органу опіки та піклування Калічевська О.В. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Підтримала наданий органом опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Вказала, що з 2025 року сім`я ОСОБА_11 перебуває на обліку органу опіки та піклування як така, що потребує супроводу та уваги. В грудні 2025 року дитина переїхала проживати до своєї тітки в с. Богданівку, де проживає і на даний час. Батька неодноразово запрошували на засідання комісії, однак він жодног оразу не прийшов. Втановлено, що батько не цікавиться життям дитини, не забезпечує її фінансово, не турбується про її виховання, навчання.

За таких обставин судом, враховуючи неявку відповідача, з урахуванням положень ч.1 ст.280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Заслухавши позивача та її представника, представника органу опіки та піклування, з`ясувавши думку дитини, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області. Матір ОСОБА_4 померла.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.04.1974 вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ладижин Тростянецького району Вінницької області. Батьками записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.04.1986 вбачається, що ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в мЛадижин Тростянецького району Вінницької області. Батьками записані ОСОБА_15 та ОСОБА_13 .

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 23.11.2003 вбачається, що ОСОБА_16 і ОСОБА_14 зареєстрували шлюб, актовий запис №14. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_17 ».

Таким чином встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сестрою померлої ОСОБА_4 та відповідно тіткою дитині ОСОБА_5 .

Згідно довідки виданої директором Ліцею №2 Ладижинської міської ради Вінницької області №21-26/11 від 08.01.2026 вбачається, що з боку батька ОСОБА_3 контролю за вихованням, навчанням та розвитком доньки немає, дитина схильна до пропусків занять без поважних причин. Батько не повідомляє завчасно про причину відсутності дитини в ліцеї. Періодично вона ночує у друзів. Через те, що батько у вечірній час буває у нетверезому стані та кричить на неї без причин. Тому може пропускати заняття. Під час відвідування сім`ї в однокімнатній квартирі було не прибрано, присутній неприємний запах. Батько підтвердив, що дійсно донька інколи ночує у подруг. Дитина не має окремого постійного місця для навчання, спальне місце не відповідає віку. За період навчання ОСОБА_18 у 7 класі було проведено батьківські збори, на які батько не з`являвся та не попереджав про причину відсутності.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №2.1-0.5/1144 від 03.06.2026 встановлено, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому у висновку зазначено, що відповідач навмисно без поважних причин не піклується про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток доньки, не переймається здобуттям дитиною освіти, не готує її до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу й навіть не бажає добровільно виконувати свій батьківський обов`язок по утриманню своєї неповнолітньої доньки, хоча має таку можливість, не виявляє до дитини щонайменшої батьківської турботи, тобто ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку по відношенню до своєї дитини.

Встановлено, що на даний час ОСОБА_19 проживає в АДРЕСА_1 , разом із своєю тіткою ОСОБА_1 . Дане підтверджується довідками виконкому Тульчинської міської ради від 06.01.2026 та від 08.01.2026.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів встановлено, що дитина проживала з батьком в умовах, що негативно впливали на її розвиток та виховання.

Дитина ОСОБА_5 в судовому засіданні суду показала, що підтримує вимоги тітки про позбавлення її батька батьківських прав. Вказала, що з тіткою їй краще жити, бо батько піднімав на неї руку, бив її, постійно сварив, ображав. Він постійно приходив п`яний. Інколи будив її посеред ночі, через що вранці вона спала і пропускала школу. Зазначила, що відколи проживає з тіткою, батько лише декілька разів їй телефонував, бачила його за цей час біля 3 раз.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд встановив, що протягом тривалого часу відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, яка проживає зі своєю тіткою, не турбується про неї, не виявляє ніякого інтересу до фізичного і духовного розвитку дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що є умисним ухиленням від виконання ним батьківських обов`язків. Дані обставини підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємодоповнюючими.

Відповідач байдуже ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, не приділяє жодної уваги вихованню дитини, не забезпечує належних умов проживання та утримання доньки, та не цікавиться її життям.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач жодної уваги дитині протягом тривалого часу не приділяє, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, її утриманню. Відповідач не цікавиться фізичним і духовним розвитком доньки, не цікавиться її навчанням, здоров?ям. Відтак, враховуючи свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини, суд вважає можливим позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн, тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 89, 259, 260, 261, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164, 165, 166 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 16.07.2026.

Суддя