Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №309/2673/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2673/26

Провадження № 1-кп/309/139/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2026 за № 12026078050000126 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Липча, Хустського району, Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, шляхом вивчення його (обвинувального акту) та доданих до нього матеріалів,

В С Т А Н О В И В:

Досудове розслідування даного кримінального провадження здійснено згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків того ж Кодексу та за його наслідками, на підставі отриманих від дізнавача, у порядку ст. 301 КПК, матеріалів, прокурор встановивши, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, прийняв рішення, відповідно до ч. 5 указаної статті наведеного Кодексу та вимог ст. 302 КПК, про звернення до суду з обвинувальним актом, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, і як наслідок, судом визначено (1) розгляд обвинувального акту здійснювати без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, а (2) спрощене провадження щодо кримінального проступку здійснювати згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції того ж Кодексу.

Відповідно, суд розглянув цей обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, установивши таке.

Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачена була представлена захисником, беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, їй відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.

Як наслідок, обставини щодо учинення кримінального проступку установлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Тим самим, є установленими (дійсними) обставини відображені в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме те, що 20 травня 2026 року, близько 15 год. 53 хв., ОСОБА_2 , знаходячись на території дворогосподарства АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з малолітнім ОСОБА_3 , вчинила сварку, під час якої у неї виник умисел на нанесення удару з метою завдання фізичного болю малолітньому ОСОБА_3 , без спричинення тілесних ушкоджень, і усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, суспільну небезпечність та наслідки, що можуть настати при їх вчиненні, діючи умисно, нанесла потерпілому ОСОБА_3 один удар правою долонею в область обличчя, спричинивши йому фізичну біль.

Таким чином, з`ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

З огляду на, що суд в цій справі ураховуючи дані про особу обвинуваченої (наведені у вступній частині вироку) та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, відповідно до якої вчинене діяння є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ: відеозапис з камер відео спостереження за адресою АДРЕСА_1 за 20 травня 2026 року – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1