Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №305/4562/25 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/4562/25

Провадження по справі № 1-кп/305/496/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 , малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження № 12025078140000279 від 29.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утримання 5 малолітніх дітей, не працюючого, не судимого, не військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні згідно обвинувального акту встановлено, що 28.11.2025 близько 18.00 години ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні кухні житлового будинку АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки із своїм малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виникла на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар долонею руки в область обличчя останнього, внаслідок чого малолітній ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани нижньої губи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я..

Враховуючи викладене, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого та запевнив суд, що такого більше не повториться, просив суворо не карати та попросив пробачення у потерпілого.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 доведена, обтяжуючими обставинами є вчинення кримінального правопорушення (проступку) щодо малолітньої особи, а також особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, просив визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та з урахуванням обставин по справі та даних про особу, просив призначити покарання у виді громадських робіт строком двісті сорок годин.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні погодився з думкою прокурора, однак просив застосувати до обвинуваченого покарання у виді мінімального строку громадських робіт, передбаченого санкцією ч. 2 ст.125 КК України.

Законний представник малолітнього потерпілого, в судовому засіданні, вказала, що претензій до обвинуваченого не має, просила суворо не карати ОСОБА_8 ..

Обвинувачений ОСОБА_8 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що його підтверджують та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого і думки прокурора, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Окрім наведеного, за ініціативою сторін кримінального провадження в судовому засіданні досліджено письмові докази, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_8 , з яких встановлено, що останній характеризується позитивно, має на утриманні трьох малолітніх та двох неповнолітніх дітей, не судимий, а також відповідно до медичних довідок на обліку лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра – не перебуває.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження прийшов до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 за обставин, зазначених органом досудового розслідування в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_8 доведеною повністю, його дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, саме ті які зазначені органом досудового розслідування в обвинувальному акті.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_8 суд визнає вчинення кримінального правопорушення (проступку) особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення (проступку) щодо малолітньої особи, саме ті які зазначені органом досудового розслідування в обвинувальному акті.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, з урахуванням позиції прокурора, думки захисника, обвинуваченого та представника малолітнього потерпілого, керуючись принципами гуманності та справедливості судового рішення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

На думку суду, саме такий вид покарання за даних обставин буде достатнім та необхідним для виправлення й перевиховання обвинуваченого та забезпечить запобігання вчинення ним нових злочинів.

До обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 200 (двохста) годин громадських робіт.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому ОСОБА_8 та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1