Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №297/1636/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/1636/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гецко Ю. Ю., за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Мензак Ю. Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУ НП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Згідно з протоколом ЕПР1 № 679365 від 30.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , 30.05.2026 року о 09 год. 30 хв. в м. Берегове по вул.. Шевченка, керував транспортним засобом «HONDA CR-V», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні адвокат Мензак Ю. Ю. вину свого підзахисного не визнав, вказав, що ОСОБА_1 не здійснював рух на транспортному засобі, не був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР або будь якої іншої підстави передбаченої ст.. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Попри відсутність порушень, працівники без жодних законних підстав почали перевіряти військово-облікові документи, а після обурення без підставної перевірки, у інспекторів виникла зненацька підозра стану його сп`яніння і почали перевіряти документи на право керування, при цьому не тільки не повідомили законну вимогу перевірки документів у особи яка просто підходила до свого транспортного засобу, а також не було попереджено, чи ведеться відео зйомка, роз`яснено його права і обов`язки.

Крім цього із переглянутого під час ознайомлення оптичного диску, сторона захисту звернула увагу суду, що майже вся відео фіксація зафіксувало наявність військової каски в багажному відділенні патрульного автомобіля. На відеозаписі не видно хто проходив освідчення і чи проводилося тестування взагалі.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, перевіривши відеозапис як доказ та враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Так, згідно з протоколом ЕПР1 № 679365 від 30.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , 30.05.2026 року о 09 год. 30 хв. в м. Берегове по вул.. Шевченка, керував транспортним засобом «HONDA CR-V», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пояснень сторони захисту вбачається, що ОСОБА_1 здійснював рух в пішому порядку в напрямку припаркованого автомобілю зі сторони пасажирського сидіння та був зупинений працівниками поліції. Попри відсутність порушень, після перепитування підстав зупинки, працівники без жодних законних підстав почали вимагати для перевірки документи на право керування, при цьому не тільки не повідомили законну вимогу перевірки документів у водія, також не було попереджено, чи ведеться відеозйомка.

Суд дослідив наявні в справі докази вимушений констатувати, що як встановлено матеріалами справи, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено фактів порушення водієм ПДР, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу». При цьому суд звертає увагу, що відеозапис відсутній.

У відповідності до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимогст.251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобівфото-ікінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також візуальними джерелами (відеозаписом).

Досліджений у судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом встановлено, що весь зафіксований на технічний носій відеоматеріал здійснювався з ракурсу багажного відділення транспортного засобу (зсередини/з боку багажника), що повністю унеможливило фіксацію ключових обставин події.

Зокрема, наданий відеозапис: не фіксує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; не відображає процедуру зупинки автомобіля та безпосередній контакт поліцейського з водієм; не містить процесу роз`яснення особі її прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; не зафіксував хід та результати проходження (чи відмови від проходження) огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів або у медичному закладі.

Згідно з вимогами Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (затвердженої Наказом МВС України № 1026), та усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанови у подібних правовідносинах), відеозапис має бути безперервним, чітким та таким, що безпосередньо підтверджує склад правопорушення та дотримання процедури оформлення матеріалів.

Оскільки фіксація «з багажника» повністю нівелює інформативність відеозапису та позбавляє суд можливості перевірити законність дій поліції і достовірність викладених у протоколі обставин, даний відеозапис відхиляється судом як неналежний доказ. Інші ж докази у справі, за відсутності належної відеофіксації процедури огляду, є недостатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Позаяк усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України), провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У відповідності до вимогст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до вимог ч.1 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ч.2, 3 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.

Відповідно до п.1 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Згідно п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У відповідності до п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , не зазначено за якими саме ознаками працівник поліції прийшов до висновку про необхідність проведення медичного огляду з метою встановлення стані сп`яніння.

Відповідно до вимог п.7 розділу І вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідності до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До справи не додано належних доказів, які б містили об`єктивні і достовірні відомості про те, що після зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу і після не згоди водія з результатами тесту працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою встановлення наявності стану сп`яніння в медичному закладі.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП та п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї статті КУпАП та Інструкції, вважаються недійсними.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними, достовірними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі зазначеного суд до висновку, що всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП», що повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі N°686/11314/17, а тому суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.33,247,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучене посвідчення водія повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як власнику.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Юрій ГЕЦКО