Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №503/1041/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1041/26

Провадження №3/503/517/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

30 червня 2026 року в м. Кодима по вул. Валерія Лобановського ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 150 СК України неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого Він 30.06.2026 року близько 14:00 години в м. Кодима по вул. Промисловій керував транспортним засобом ІЖ – Планета, який є джерелом підвищеної небезпеки та може нести загрозу життю та здоров`ю неповнолітнього або інших оточуючих, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 не з`явилася, про поважність причин неявки суду не повідомила, про місце і час розгляду справи була своєчасно сповіщена належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180799 від 30.06.2026 року (а.с.2), в якому було зазначено, що розгляд справи відбудеться 16.07.2026 року о 10 год. 00 хв. у Кодимському райсуді із проставленням ОСОБА_1 свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про ознайомлення зі змістом цього протоколу та отримання його другого примірника. Окрім того, суд додатково повідомив ОСОБА_1 про судовий розгляд шляхом надіслання їй судової повістки в електронній формі на номер її телефону зазначений у зміст протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180799 від 30.06.2026 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо їх змісту, зокрема відомостей про номер її контактного телефону, про що свідчить відповідна довідка від 06.07.2026 року про доставку повідомлення у додаток «Viber». Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_3 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останньої від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв`язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частина ч.1 ст. 184КУпАП передбачає, адміністративну відповідальність для батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

В свою чергу, згідно пункту 2.1(а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. При цьому, пункт 1.10 ПДР визначає механічний транспортний засіб як транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку.

Водночас із цим, ч.5 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отриманими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180799 від 30.06.2026 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо викладених у ньому обставин та із зазначенням нею у графі пояснення по суті порушення того, що з сином проведе профілактичну бесіду більше він такого робити не буде; роздруківкою із бази даних «Армор» повідомлення поліцейського СРПП ОСОБА_4 від 30.06.2026 року (а.с.3) про те, що о 15:38 годині під час патрулювання вуличної мережі в м. Кодима, по вул. Промисловій було зупинено мотоцикл ІЖ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував транспортним засобом без посвідчення водія, без реєстраційних документів та мотошолома; рапортом поліцейського СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Ігоря Голубенка від 30.06.2026 року (а.с.4), в якому останній зазначив, що 20.06.2026 року близько 14:00 години в м. Кодима по вул. Промисловій було зупинено мотоцикл ІЖ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував транспортним засобом без посвідчення водія, без одягнутого мотошолома та без реєстраційних документів; копіями протоколів про адміністративні правопорушення складенні у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст. 121 ч.5, 126 ч.1, 126 ч.2 КУпАП (а.с.6); письмовими поясненнями самого неповнолітнього ОСОБА_1 від 30.06.2026 року (а.с.5), наданими ним в присутності законного представника – матері ОСОБА_1 , в яких той пояснив, що 30.06.2026 року близько 14:00 години його було зупинено під час керування мотоциклом «ІЖ – Планета 5» біля магазину «Карасі» без мотошолома, не маючи посвідчення водія, мотоцикл взяв щоб поїхати з друзями на водоймище, про що свою матір він не попередив, свою вину визнає та в наступному більше так робити не буде.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведене письмове пояснення учасника справи допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та іншими доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 184 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений нею не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д. В. Вороненко