Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №521/16988/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.07.2026

Справа № 521/16988/25

Провадження № 2-др/497/12/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 01.07.2026 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - відмовлено.

Даним рішенням суд не вирішував питання про стягнення судових витрат.

07.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання (заява) про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення та розподілу судових витрат (яке було завантажено в системі 06.07.2026 року, тобто в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.

Згідно цього клопотання представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 23 147,94 гривень.

В обґрунтування клопотання представник посилається на те, що ОСОБА_1 укладено договір про надання правничою допомоги №22.01.2025.1 від 22 січня 2025 року.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокат зобов`язався надати клієнту професійну правничу допомогу, пов`язану із захистом його прав та законних інтересів у даній справі, зокрема здійснювати представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, готувати та подавати процесуальні документи, надавати правові консультації, здійснювати аналіз матеріалів справи та судової практики, збирати та подавати докази, брати участь у судових засіданнях, а також виконувати інші дії, необхідні для належного надання правничої допомоги та ефективного захисту прав клієнта.

Згідно з умовами договору розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи, включаючи підготовку до судового розгляду, складання процесуальних документів, збір та подання доказів, участь у судових засіданнях та вчинення інших необхідних процесуальних дій, становить 20 000,00 гривень (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Зазначений розмір витрат є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом на підготовку та супровід справи, а також відповідає критеріям розумності та необхідності судових витрат, передбачених чинним процесуальним законодавством України, усі документи, що були подані адвокатом наявні в підсистемі ЄСІТС.

03 липня 2026 року між ОСОБА_1 та АО «Центр юридичної допомоги «Правовий елемент», в особі керуючого партнера Смирнова Андрія Ігоровича підписано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого загальна вартість послуг за договором №22.01.2025.1 від 22 січня 2025 року складає 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Відповідно до вказаного акту клієнту надано наступні послуги: консультування Клієнта на всіх етапах ведення справи, надання правових роз`яснень щодо процесуальних прав та обов`язків, порядку призначення та проведення судової експертизи, аналіз можливих правових наслідків; ознайомлення з матеріалами справи, їх опрацювання та правовий аналіз позовної заяви та долучених документів, формування позиції по справі; підготовка, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву; підготовка та подання додаткових письмових пояснень, доказів та інших процесуальних документів у справі; надання рекомендацій щодо подальших процесуальних дій. Окрім цього, ОСОБА_1 були понесені витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, а саме витрати на проїзд до експертної установи та у зворотному напрямку. Загальна сума зазначених витрат становить 3 147,94 грн,

Таким чином, враховуючи, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 01 липня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, а питання про розподіл судових витрат судом не вирішено, наявні передбачені статтею 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового рішення.

З цих підстав представник просить ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити цю заяву в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на проїзд до експертної установи та у зворотному напрямку для проведення судової експертизи у розмірі 3 147,94 грн, що разом становить 23 147,94 грн.

Ухвалою від 08.07.2026 року дана заява призначена до судового розгляду в судовому засіданні на 15:00 годину 16.07.2026 року (а.с.13), про що повідомлено сторін по справі (а.с.14).

В судове засіданні 16.07.2026 року сторони не прибули, повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с.15). Неявка сторін не перешкоджає вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ст.27 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів представника відповідача про стягнення судових витрат у справі, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 01.0.2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - відмовлено.

Стороною відповідача під час судового розгляду заявлено про надання у подальшому суду клопотання та документів щодо судових витрат відповідача протягом 5-ти днів, з дня ухвалення відповідного рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Цивільне процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137):

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137);

- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).

Оцінюючи надані сторонами докази з метою їх розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України, суд враховує висновки, викладені у наступних постановах Верховного Суду:

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року (п. 21), що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України..

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.. У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Правила, за якими реалізується ця засада судочинства, розглянута колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 28 вересня 2023 року у справі 686/31892/19.

ВС вказав, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні.

Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем надані такі документи:

- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №22.01.025.1 від 22.01.2025 року, укладеного ОСОБА_1 та АО «Центр юридичної допомоги «Правовий елемент», в особі керуючого партнера Смирнова Андрія Ігоровича. (а.с.4-6);

-копію акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого загальна вартість послуг за договором №22.01.2025.1 від 22 січня 2025 року складає 20 000 грн (двадцять тисяч гривень).

- витрати на проїзд до експертної установи та у зворотному напрямку для проведення судової експертизи у розмірі 3 147,94 грн (квитанція ПП «Укрпалетсистем» на придбання пального)

- копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003976 від 16.10.2016 року на ім`я Смирнова А.І. (а.с.9);

- ордер №1738963 від 06.07.2026року про надання правничої (правової) допомоги адвокатом Смирновим А.І. - ОСОБА_1 виданим «Центром юридичної допомоги «Правовий елемент» (а.с.10).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу згідно заяви представника відповідача, суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.

Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з позивача, адже цей розмір є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.

З огляду на якість поданих представником відповідача процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 20 000,00 грн та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на проїзд до експертної установи та у зворотному напрямку для проведення судової експертизи у розмірі 3 147,94 грн, що разом становить 23 147,94 грн, які слід стягнути з позивача на користь відповідача, що на переконання суду, буде відповідати критеріям розумності, виваженості та справедливості.

Положеннями ч.ч.3, 5 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст.133, 134, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

судові витрати в розмірі 23 147,94 гривень (двадцять три тисячі сто сорок сім гривень 94 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_3

Представник позивача ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_4

ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_5

Представники відповідача Смирнов Андрій Ігорович : АДРЕСА_5 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_6

Суддя С.В. Кодінцева