Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №201/5835/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/5835/26

Провадження № 2/201/4301/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа – Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивачки.

23 квітня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа – Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням уточнень, позивачка у позовній заяві посилалась на те, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28 липня 2025 року позивачка від свого онука ОСОБА_3 отримала сповіщення про смерть (загибель) свого сина ОСОБА_2 водія-хіміка взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , який був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок катастрофи в Корочанському районі, Бєлгородської області, рф, літака вкс рф «ІЛ-76» на борту якого перебували захисники України, яких транспортували для здійснення обміну. Ідентифікація особи загиблого здійсненна згідно з постановою про встановлення особи трупа від 05 травня 2025 року. Відповідно лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причини смерті № 516 від 25 липня 2025 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі вказаних лікарських документів 07 серпня 2025 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 27. 16 серпня 2025 року Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачці було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Після отримання свідоцтва про смерть сина ОСОБА_1 одразу звернулася до першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про відкриття спадщини після смерті сина. 14 квітня 2026 року нотаріус першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про спадщину після смерті сина, так як позивачка ОСОБА_1 з ним не проживала на час смерті і пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини. Враховуючи наведене, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 квітня 2026 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року було витребувано у державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицької Юлії Анатоліївни належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

16 червня 2026 року до суду від Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла копія вищевказаної спадкової справи.

Представник позивача надав до суду заяву, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, розглядати справу без його участі.

Представник відповідача надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, за наявними матеріалами з прийняттям відповідного рішення на розсуд суду, згідно вимог діючого законодавства України. Своїм правом щодо написання відзиву на позовну заяву представник Маріупольської міської ради Донецької області не користуватиметься. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представниця третьої особи надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановлені судом. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30 липня 2025 року, актовий запис № 7, виданим повторно Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 14 лютого 2015 року, актовий запис № 25, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області.

Як зазначає позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_5 від свого онука ОСОБА_3 , вона отримала сповіщення про смерть (загибель) свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія-хіміка взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , який був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок катастрофи в Корочанському районі, Бєлгородської області, рф, літака вкс рф «ІЛ-76» на борту якого перебували захисники України, яких транспортували для здійснення обміну.

Ідентифікація особи загиблого здійсненна згідно з постановою про встановлення особи трупа від 05 травня 2025 року.

Відповідно лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причини смерті № 516 від 25 липня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вказаних лікарських документів 07 серпня 2025 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 27.

16 серпня 2025 року Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачці було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після отримання свідоцтва про смерть сина ОСОБА_1 одразу звернулася до першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про відкриття спадщини після смерті сина.

14 квітня 2026 року нотаріус першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про спадщину після смерті сина, так як позивачка ОСОБА_1 з ним не проживала на час смерті і пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини, а також було роз`яснено право звернення до суду з заявою про поновлення строку на прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Положенням ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Особливості спадкування під час воєнного стану, на сьогодні, регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164. Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 року № 1118/5, що набрав чинності 19.03.2022 року, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Частиною 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2023 року №480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

24 червня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24.06.2022 року внесено зміни до частини 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 та встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачка, звертаючись до суду із позовом, серед поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує на те, що її син, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок катастрофи в Корочанському районі, Бєлгородської області, рф, літака вкс рф «ІЛ-76» на борту якого перебували захисники України, яких транспортували для здійснення обміну. Ідентифікація особи загиблого здійсненна тільки 05 травня 2025 року, свідоцтво про смерть видане 16 серпня 2025 року. Позивачка відразу після реєстрації смерті сина звернулася до першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про відкриття спадщини, але отримала відмову лише 14 квітня 2026 року у зв`язку з пропуском строку такого звернення. Зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Отже, наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, можуть бути визнані судом поважними, оскільки, самі по собі ці обставини свідчать про поважність причин пропуску зазначеного строку, та позивачем надано допустимі та належні докази на підтвердження поважності пропуску для подання заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Обставини, які викладені позивачем обґрунтовують поважність причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відтак, причини пропуску встановленого законом строку суд вважає поважними, а тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визначити їй додатковий строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа – Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в три місяці.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 діб до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев