Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №760/6215/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6215/26 2/760/13481/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

16 липня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 04.02.2025 року відповідач уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 8733797, згідно з яким отримав кредит. 17.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 17.10.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 008,22 грн. 03.02.2025 року відповідач уклав з ТОВ «Лінеура Україна» кредитний договір № 5292361, згідно з яким отримав кредит. 25.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу №25092025, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 25.09.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 014,55 грн. Оскільки боржник у добровільному порядку не сплачує наявну заборгованість за кредитом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 цивільну справу передано для розгляду судді Солом`янського районного суду м. Києва Верещінській І.В.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації та здійснено оголошення. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників справи, що не з`явились, та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

04.02.2025 року відповідач уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 8733797, згідно з яким отримав кредит.

17.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 17102025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників.

Згідно Реєстру боржників від 17.10.2025 року до договору факторингу № 17102025 від 17.10.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 008,22 грн., яка складається з: 7 922,97 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8 085,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. - сума заборгованості за пенею.

03.02.2025 року відповідач уклав з ТОВ «Лінеура Україна» кредитний договір № 5292361, згідно з яким отримав кредит.

25.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 25092025, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників.

Згідно Реєстру боржників від 25.09.2025 року до договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 9 014,55 грн., яка складається з: 2 501,19 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5 013,36 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 500 грн. - сума заборгованості за штрафами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Приписами ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8733797 від 04.02.2025 року, відповідачем порушено умови кредитного договору, у зв`язку з чим виник борг в розмірі 21 008,22 грн., який складається з: 7 922,97 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8 085,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. - сума заборгованості за пенею та борг за кредитним договором № 5292361 від 03.02.2025 року який становить 9 014,55 грн., та складається з: 2 501,19 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5 013,36 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 500 грн. - сума заборгованості за штрафами, оскільки розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" ґрунтуються на законі та підлягають до часткового задоволення.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом, представник позивача ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" просив стягнути із відповідача за кредитним договором №8733797, зокрема пеню, в розмірі 5 000 грн. та за кредитним договором № 5292361 штраф у розмірі 1500 грн.

Проте, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Оскільки, кредитні договори № 8733797, 5292361 були укладені відповідачем 04.02.2025 та 03.02.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня та штраф в розмірі 6 500 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнення заборгованості у розмірі 23 522,77 гривень, що становить 78,35 % від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 607,49 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 23 522 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять дві) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 607 (дві тисячі шістсот сім) гривень 49 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.В. Верещінська